Досліджено закономірності структурно-функціональної організації біогеоценотичного покриву північно-східного макросхилу Українських Карпат, глибини та наслідки антропогенних змін у його будові та роботі. Наведено карти корінного та сучасного біогеопокриву, біогенологічного та еколого-економічного районування, узагальнено морфологічну, енергетичну біогеохімічну та гідрологічну оцінки виділених територіальних одиниць. Складено базову екологічну характеристику досліджуваної території, обгрунтовано систему комплексного моніторингу та накреслено можливі способи оптимізації довкілля.

Проаналізовано природно-історичні, соціально-економічні, етнокультурні та екологічні особливості гірських регіонів Львівщини. Визначено динаміку фізико-хімічних і біотичних параметрів грунтів, біотичні потенціали гетеротрофних компонентів наземних екосистем, екологічний потенціал за показниками продуктивності, енергетики, трансформації води та депонування вуглецю. Висвітлено проблеми реалізації програми сталого розвитку даних регіонів.

Проанализированы природно-исторические, социально-экономические, этнокультурные и экологические особенности горных регионов Львовской области. Определены динамика физико-химических и биотических параметров почв, биотические потенциалы гетеротрофных компонентов наземных экосистем, экологический потенциал по показателям продуктивности, энергетики, трансформации воды и депонирования углерода. Освещены проблемы реализации программы устойчивого развития данных регионов.

Приведены количественные характеристики состава, распределения, сезонной динамики, трофической структуры сообществ почвенной мезофауны коренных дубовых и производных грабовых лесных экосистем равнинной части верховья р. Днестр в зависимости от условий влажности, трофности и возраста древостоев.

Приведены результаты исследования структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны в грабово-дубовых и ясенево-дубовых экосистемах поймы верховья р. Днестр. Показаны особенности ее трансформации под влиянием разных форм лесопользования (лесокультурная деятельность, изменение гидрологического режима).

Приведены результаты исследования видового разнообразия и структурно-функциональной организации сообществ почвенных беспозвоночных производных на месте буковых экосистем ельников Сколевских Бескид. Установлены их биотические потенциалы по показателям численности, массы и потребления энергии отдельными трофическими группами.

На территориях техногенного ландшафта, девастированных серно-рудным производством Яворовского государственного горно-химического предприятия "Сера" (Львовская обл.), в 2003 - 2004 гг. исследованы сообщества почвенных микроартропод. Установлены особенности их формирования в процессе первичных сукцессий, дана характеристика качественных и количественных показателей в почве и субстратах технических отвалов разного состава и происхождения (отвалы технических пород, участки подземной выплавки серы, гидроотвал, хвостохранилища).

Приведены результаты исследования видового разнообразия и структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны коренных пихтовых и производных на их месте сосновых экосистем Верхнеднестровских Бескид. Определены их биотические потенциалы по показателям численности, массы и потребления энергии отдельными размерными и трофическими группами.

Досліджено угруповання епігеобіонтних членистоногих мезофауни деяких лісових екосистем Льва-Ствизького межиріччя у межах Волинського Полісся України. Це досить специфічний район, екологічними особливостями якого є домінування оліготрофних лісових і болотних екосистем. Зоологічний матеріал зібраний навесні та влітку 2015 р. методом урунтових пасток Барбера. Дослідження проведено на трьох пробних площах: сирий (заболочений) оліготрофний сосновий ліс (Ledo-Pinion); пізня вторинна сукцесія (поновлення лісу) після вирубування на місці сирих (заболочених) оліготрофних соснових лісів; сухий оліготрофний сосновий ліс на пісках (Dicrano-Pinion). Загалом виявлено 186 видів епігейних членистоногих, у тому числі - 75 видів павуків (Araneae) і 27 видів турунів (Coleoptera, Carabidae). Поряд із цим, у досліджених угрупованнях домінують мурашки (Formicidae), їх частка становить 82 - 87 % від загальної чисельності особин членистоногих, тоді як павуків і турунів разом - 6 - 7 %. З-поміж виявлених павуків 9 видів уперше знайдено в межах Українського Полісся, а 1 вид (Gnaphosa nigerrima) є новим для фауни України; 1 вид турунів (Cymindis vaporariorum) уперше знайдений для Західного Полісся в межах України. Виявлено низку інших рідкісних і маловідомих видів павуків і турунів. Видовий склад і структура досліджених угруповань павуків і турунів мають своєрідні риси, зумовлені екологічними та біогеографічними особливостями оліготрофних екосистем регіону. Подальші еколого-фауністичні дослідження зазначених таксономічних груп тут мають бути спрямовані на охоплення ширшого спектра екосистем, насамперед осоково- і пухівково-сфагнових боліт, а також мочажинно-грядових болотних комплексів як унікальних оселищ, що перебувають під охороною в Україні та Європі.