Розглянуто проблеми раціонального вигодування та догляду за новонародженими з дуже та надзвичайно малою масою тіла. Розкрито сучасні принципи виходжування дітей, що забезпечуюють умови, максимально наближені до внутрішньоутробних і запобігають наслідкам перинатальної патології.

Рассмотрены проблемы рационального выкармливания и ухода за новорожденными с очень или чрезвычайно малой массой тела. Раскрыты современные принципы выхаживания детей, обеспечивающие условия, максимально приближенные к внутриутробным и предупреждающие последствия перинатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.7-52

Рубрики:

Септичні захворювання новонароджених

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Часткове збагачення грудного вигодовування новонароджених з дуже малою масою тіла шляхом заміни частки добового обсягу їжі на спеціальну суміш для недоношених дітей дозволяє досягти рекомендованої потреби у білку та енергії та наблизити темпи фізичного розвитку до внутрішньоутробних.

Проведено патоморфологiчне дослiдження перивентрикулярного матриксу у 14 дiтей, якi народилися з дуже малою масою тiла, iз використанням гiстохiмiчного та iмуногiстохiмiчного методiв. Виявлено особливостi порушень кровообiгу, стадiйнiсть некротично-кiстозних змiн та процесiв регенерацiї в мозку, що проявлялося переважанням апоптичних та регенераторних процесiв в ранньому неонатальному перiодi та посиленням процесiв некрозу i ослабленням процесiв регенерацiї в пiзньому неонатальному перiодi та поза його межами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що постнатальний розвиток новонароджених із дуже малою масою тіла, які на момент народження відповідали гестаційному віку, відстає від стандартів внутрішньоутробного розвитку плода, а дотримання міжнародних рекомендацій щодо вигодовування і забезпечення нутрієнтами немовлят із малою і дуже малою масою тіла на момент народження дозволяє уникнути формування постнатальної затримки фізичного розвитку у даного контингенту дітей.

В проспективному когортному обстеженні 281-го новонародженого з дуже малою масою тіла встановлено зв'язок захворюваності неонатального періоду з несприятливими віддаленими наслідками (смерть, інвалідність), виявлено прогностично значущі чинники.

Исследование маркеров гипоксии, оксидативного и нитрозативного стресса у новорожденных с очень низкой массой тела показало их существенную зависимость от вида и тяжести поражения мозга. В частности, наибольшие изменения выявлены у новорожденных с тяжелыми внутрижелудочковыми кровоизлияниями и/либо перивентрикулярной лейкомаляцией. Полученные данные свидетельствуют, что цитопатическая гипоксия, оксидативный и нитрозативный стресс - патогенетически связанные звенья механизма формирования патологии мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження прогностичної цінності клінічних та біохімічних показників щодо передбачення несприятливих наближених та віддалених наслідків патології, асоційованої з дуже малою масою тіла при народженні, встановило, що спільними предикторами з найвищими показниками чутливості та специфічності є маркери цитопатичної гіпоксії, оксидативного та нітрозативного стресу та запальної реакції на першому тижні життя.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології, розробки та впровадження нових технологій виходжування, підходів до прогнозування та профілактики наближених і віддалених несприятливих наслідків патології. Встановлено частоту народження, рівень виживання, особливості неонатальної захворюваності та смертності новонароджених з дуже малою масою тіла. Виявлено чинники, які впливають на дані процеси. На підставі вивчення результатів катамнестичного спостереження за групою новонароджених з дуже та надзвичайно малою масою тіла встановлено частоту затримки психомоторного та фізичного розвитку, інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу, сліпоти, глухоти та смертності за межами неонатального періоду, а також частку здорових дітей. Доведено клінічну ефективність розроблених технологій виходжування: до 32-х тижнів постконцептуального віку захист новонароджених дітей від ушкоджуючих чинників зовнішнього середовища (яскравого світла, шуму, надмірного маніпулювання) шляхом екранування кувезу та фізіологічного позиціонування у "гнізді"; після 32-х тижнів постконцептуального віку застосування стимулювального впливу тактильної, звукової та психоемоційної стимуляції. Досліджено морфологічні й імуногістохімічні особливості перивентрикулярної зони головного мозку, встановлено роль апоптичних, некротичних і регенераторних процесів залежно від віку померлих дітей. Визначено роль надмірної запальної реакції, активізації оксидативного та нітрозативного стресу й цитопатичної гіпоксії

Вивчення особливостей перебігу постнатальної адаптації 73 недоношених дітей з масою тіла під час народження менше 1000 г та гестаційним віком менше 30 тижнів дозволило виявити чинники, які можуть бути прогностичними маркерами несприятливих наслідків (смерті в неонатальному періоді). Такими чинниками є дизметаболічні порушення у вигляді тяжкої гіпопротеїнемії, ранньої гіперглікемії та нестабільності глікемії, а також виразна тромбоцитопенія та кандидозна контамінація.

Патоморфологічне дослідження перивентрикулярної зони головного мозку недоношених дітей із масою тіла під час народження менше 1500 г і внутрішньошлуночковими крововиливами із використанням гістохімічного методу виявлення заліза продемонструвало накопичення заліза в тканині головного мозку. Ці процеси супроводжувалися ушкодженням білої речовини: у 75 % новонароджених виявлено перифокальні вогнища лейкомаляції.

Проведено патоморфологічне дослідження легеневої тканини у 19 недоношених дітей, які народилися з масою тіла до 1500 г, гестаційним віком менше 32 тижнів і мали чинники ризику виникнення бронхолегеневої дисплазії, з використанням гістологічного та імуногістохімічного методів. Виявлено пошкодження респіраторного, бронхоальвеолярного та найбільше судинного відділів легеневої тканини, зниження регенеративних можливостей легеневої тканини в пізньому неонатальному періоді та відсутність їх за межами неонатального періоду.

Дослідження 42 недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ушкодженням центральної нервової системи встановило, що виявлені під час магнітно-резонансної томографії ознаки ушкодження головного мозку (витончення білої речовини мозку, ушкодження мозочка, розширення субарахноїдального простору, кістозно-гліозні зміни, поєднання вентрикуломегалії з перивентрикулярною лейкомаляцією) та зміни значень нейроспецифічних білків у сироватці крові (підвищення рівня нейронспецифічної енолази - NSE та низькі значення нейротрофічного фактора головного мозку - BDNF, васкулоендотеліального фактора росту - VEGF) в неонатальному періоді є прогностичними маркерами несприятливих віддалених наслідків у скоригованому віці 18 місяців.

У ході клініко-біохімічного дослідження 36 недоношених дітей із перинатальним ушкодженням головного мозку встановлено, що нейронспецифічна енолаза є раннім діагностичним маркером тяжкості ураження мозку. Високі значення нейронспецифічної енолази та низькі показники васкулоендотеліального фактора росту, нейротрофічного фактора в неонатальному періоді в поєднанні зі значенням індексів когнітивного та моторного розвитку за тестом Бейлі корелюють з психоневрологічними порушеннями в скоригованому віці 12 міс.

Розглянуто особливості гемолітичної хвороби новонароджених. Подано детальну інформацію про захворювання шкіри, підшкірної основи, пупкової ранки, внутрішньоутробні інфекції. Висвітлено особливості антибактеріальної й інфузійної терапії у новонароджених. Увагу приділено діагностиці та терапії невідкладних станів. Акцентовано на дозуванні лікарських засобів у новонароджених.

Викладено сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з Клінічними протоколами з педіатрії МОЗ України. Розглянуто захворювання органів дихання у дітей, зокрема, гіпертермічний синдром, стенозуючий ларинготрахеїт. Описано такі алергічні захворювання у дітей, як алергічний риніт, атопічний дерматит. Подано інформацію про серцеві захворювання, захворювання сполучної тканини, травної та сечової системи у дітей.

В огляді представлено сучасні дані про методи немедикаментозного впливу на недоношених новонароджених з перинатальною патологією.

Мета роботи - дослідити особливості перебігу неонатального періоду в дітей, які зазнали впливу штучної вентиляції легень (ШВЛ) у неонатальному періоді; встановити віддалені наслідки впливу респіраторної підтримки. Наведено дані ретроспективного аналізу 657 історій хвороб та 420 амбулаторних карт дітей, які в неонатальному періоді зазнали впливу ШВЛ. Встановлено, що в неонатальному періоді найбільш частими патологічним станом, який потребував проведення ШВЛ, був респіраторний дистрес-синдром. Висновки: проведення ШВЛ у неонатальному періоді є одним із важливих факторів, який впливає в подальшому на стан здоров'я дітей. Серед віддалених наслідків у дітей, які зазнали впливу ШВЛ в неонатальному періоді, домінує ушкодження центральної нервової системи та патологія органів дихання, які зустрічаються з частотою близько 50,0 %.