На базі запропонованої електричної моделі трубопроводу розроблено та експериментально перевірено методику обстеження ізоляційних покриттів, що побудована на одночасному проведенні вимірів на двох різних частотах і дозволяє визначити дійсний технічний стан ізоляційного покриття без проведення вимірів електричних параметрів вздовж трубопроводу. Запропонована методика лягла в основу розробки експериментального зразка апаратури для обстеження технічного стану ізоляційного покриття трубопроводу, який базується на використанні кишенькового комп'ютера.

Проаналізовано фактори, що впливають на пошкоджуваність теплових мереж. Наведено аналіз фактичної пошкоджуваності теплових мереж в останні роки на прикладі м. Київ. Проведено оцінку ефективності сезонних гідравлічних випробувань.

Проаналізовано фактори, що впливають на пошкоджуваність теплових мереж. Наведено аналіз фактичної пошкоджуваності теплових мереж в останні роки на прикладі м. Київ. Проведено оцінку ефективності сезонних гідравлічних випробувань.

Проведено порівняльний аналіз деяких рівнянь для розрахунку напружень в зоні корозійних пошкоджень на поверхні трубопроводу. Як еталонні значення використано результати розрахунків напружень МСЕ в зоні об'ємних поверхневих дефектів. Геометричні параметри, необхідні для проведення розрахунків, наведено у вигляді відповідного набору випадкових незалежних величин, які варіювали в певних межах. Визначено залежності, застосування яких забезпечує помірно консервативні величини та відносно вузький діапазон занижених значень ККН, що є оптимальними при проведені розрахунків максимальних напружень у дефектах, відповідно, на зовнішній і внутрішній поверхнях.

Наведено приклад діагностування неруйнівними методами контролю технічного стану аварійної ділянки трубопроводу нафтосховища. За результатами обстеження аварійної ділянки трубопроводу (вимірювання твердості, овальності труб і коерцитивної сили) визначено характеристики статичної міцності металу труб і надано оцінку відносної навантаженості, структурного стану металу та рівня отриманих пошкоджень. Коерцитиметричним контролем встановлено, що рівень сумарних максимальних напружень, отриманих спочатку при монтажу конструкції, а потім після аварії та відновлення вихідного положення окремих елементів трубопроводу відносно опор, складав менше 30 % від умовної межі плинності металу. Надана оцінка відповідає даним розрахунків напружено-деформованого стану та узгоджується з результатами вимірювання овальності труб і відсутності локальних пластичних деформацій у найбільш навантажених зонах. Коерцитиметричним діагностуванням виявлено відмінності використаних марок сталей на окремих ділянках трубопроводу.

Виконано порівняння результатів механічних випробувань металу труби залежно від типу зразка, накопиченої залишкової деформації та методу їх визначення. Виконано порівняльну оцінку міцності теплопроводу за наявності критично потоншеної зони на основі критеріїв статичної та малоциклової міцності. Отримані результати засвідчили, що виявлена у ході проведення механічних випробувань зміна характеристик міцності та пластичності критично потоншених ділянок сприяє підвищенню схильності до малоциклового руйнування теплопроводу за більших залишкових товщин. У цьому випадку задовільний результат періодичних гідравлічних випробувань не виключає можливості руйнування теплопроводу протягом наступного опалювального сезону внаслідок зростання пошкоджуваності металу критично потоншених ділянок за значних коливань робочого тиску. Надано пропозиції щодо визначення тиску гідравлічних випробувань теплопроводів.