Розглянуто творчість О. Дубовика - художника постімпресіоністичного періоду. Проаналізовано мотив "вазон", його характерні риси, місце у розвитку сучасної живописної пластичної мови.

Рассмотрено творчество О.Дубовика -- художника постимпериалистического периода. Проанализировано мотив "вазон", его характерные черты, место в развитии современного живописного пластического языка.

O. Dubovik - artist of postimperialistic phase. Motive "the bowl", his characteristic features, place in development of modern picturesque plastic tongue.

Висвітлено еволюцію декоративних розписів на виробах з дерева, особливості виготовлення та побутування мальованих весільних скринь (ВС) у середині ХІХ - початку ХХ ст. як найбільш репрезентативної групи мальованих дерев'яних виробів. Проведено комплексний аналіз типології скринь, поділу їх форми конструктивними та декоративними елементами, композиційних схем розписів, їх стилістики на рівні мотивів та елементів, колористичних співвідношень. Розкрито національну специфіку українських ВС відповідно до східно- і західноєвропейських народів.

Освещены эволюция декоративных росписей на изделиях из дерева, особенности изготовления и бытования рисованных свадебных сундуков (CC) в середине ХІХ - начале ХХ ст. как наиболее репрезентативной группы рисованных деревянных изделий. Проведен комплексный анализ типологии сундуков, деления их формы конструктивными и декоративными элементами, композиционных схем росписей, их стилистики на уровне мотивов и элементов, колористических соотношений. Раскрыта национальная специфика украинских СС в соответствии с восточно- и западноевропейскими народами.

На примере украинской народной мебели рассмотрены особенности национальной специфики цвета. Проанализированы причины, обуславливающие применение цветочного декора в дизайне мебели фабричного и ремесленного производства указанного периода.

Описано клінічний випадок гострої порфирійної полінейропатії, труднощі своєчасної діагностики та особливості перебігу цього захворювання. Методів діагностики порфирії та препаратів для патогенетичного лікування немає.

Описано клінічний випадок гострої порфірійної полінейропатії, труднощі своєчасної діагностики та особливості перебігу цього захворювання. Методів діагностики порфірії та препаратів для патогенетичного лікування немає.

Досліджено український живопис XIX - початку XXI ст., охарактеризовано особливості його розвитку в межах національної, конвенціональної та авторської концептуальних моделей, об'єднаних у метамодель. Новий підхід до вивчення живопису грунтується на теоретичних засадах категорії "художнього простору", експерименту, модифікації художньої мови, механізмах транзитивності в набутті нових художніх якостей творів, виразу трансцендентних цінностей. Розглянуто праці вчених природничих і гуманітарних наук, що торкаються питання природи простору, його художньої специфіки в мистецтві, відмічено, що кожен із них привніс своє розуміння цього поняття, поглибивши та розширивши його сутність відповідно до предмету їх досліджень. На основі аналізу живописних творів українських художників виявлено стратегії розвитку кожної з концептуальних моделей: національної, конвенціональної та авторської. Аргументовано вплив європейського та російського авангарду на український, спрямований на внутрішню провокацію в мистецтві, яка пов'язана з експлікацією суті абстрактної форми та її подвійним кодуванням. Аргументовано, що картина світу та загальні ментальні установки, а також сама лабораторність художнього процесу, репрезентації творів у художньому просторі здатні генерувати та культивувати нові типи реакцій, уявлень і смаків суспільства. Зазначено, що культуротворчі можливості мистецтва не обмежені культурними трансформаціями, а мають вплив на макропроцеси культурної динаміки, слугуючи джерелом інновацій, які задають орієнтири та характер наповнення культуротворчим процесам.

Вперше здійснено комплексне міждисциплінарне дослідження закономірностей розвитку українського живопису в ХІХ - початку ХХІ століття в контексті ціннісних вимірів національної культури, суспільно-політичних процесів, авторської візії. Відзначено, що контекстуальність українського живопису була недостатньо теоретично осмислена. Охарактеризовано загальні принципи класифікації мистецтва (еволюціонізм) та нові підходи, основані на національних особливостях, різних фазах розвитку (лінійності, циклічності, перервності), філософських парадигмах. Запропоновано метод "моделі", що дає цілісне уявлення про складну систему смислоутворюючих зв'язків в живописі, його періодизації, мистецтвознавчої й культурологічної типологізації. Обґрунтовано теоретичні засади образотворчого процесу живопису, уточнено поняття - конструктивна ідея, простір, художній простір, художній експеримент, модифікація художньої мови, введено в науковий обіг нові дефініції - анаморфізм, міжвидова транзитивність, аргументовано роль та взаємовідношення культурного та художнього контексту в аналізі творів. Досліджено ґенезу національного живопису, осмислено його базові концепти як аксіологічну основу творчості художників, охарактеризовано світоглядні засади творчості Т. Шевченка та його новації в малярстві. Показано, що українська природа, культура, історія, були ідентифікаторами формуючого кола тем та мотивів, що означували національний контекст творчості у творчості Т. Шевченка, В. Тропініна, І. Сошенка, В. Штернберга, їх послідовників - митців українського модернізму, бойчукістів, шістдесятників, художників періоду незалежності України. Визначено критерії "конвенціональності" в мистецтві (живописі), показано їхнє впровадження на макро- і мікрорівні стосунків художника і влади. Розглянуто питання "авторської» концепції у новій репрезентації художньої картини світу, досліджено роль авторських візій у поступі українського живопису в руслі модернізму, авангарду, постмодернізму. За встановленими домінантними ознаками сформовано принципи будови концептуальних моделей живопису - "національної", "конвенціональної", "авторської". Охарактеризовано культуротворчі процеси в сучасному живописі, визначено його потенціал в актуалізації нових смислів та цінностей, виявлено нові підходи до просторової організації творів, обумовлені міжвидовою транзитивністю, цифровізацією, прийомами анаморфізму, "Glitch art".

Зазначено, що у виданні зібрано статті, в яких наведено основну інформацію про майже всі відомі, в тому числі й незнайдені, твори живопису і графіки Шевченка. Висвітлено провідні жанри його образотворчої спадщини, розкрито її визначальні художні особливості.