Запропоновано пояснення явища, як еротетична логіка обумовлює валідну соціологічну інформацію, що одержується шляхом реалізації процедури типу "запитання - відповідь". На базі цього, а також з використанням евристичного потенціалу зазначеної логіки висвітлено бачення логічної природи запитання з урахуванням його нерозривного взаємозв'язку з відповіддю та концепцію запитання. Формалізовано типи помилок формулювання запитання та наведено типологію можливих помилок, виокремлено їх чотири типи. Ряд способів валідизації - граматико-стилістичний аналіз, когнітивний аналіз, логічний аналіз, контент-аналіз з подальшою побудовою матриці випадковостей, методу зіставлення паралельних рядів, аналіз величини невідповіді, аналіз послідовності запитань - апробовані для двох опитувальників.

Представлено результати дослідження "зразків свідомості" майбутніх суспільствознавців, що базувалося на методі вільного асоціативного експерименту. На цій основі сформульовано припущення щодо концептуальних та перцептивних знань про об'єкти реального світу у свідомості сучасних українських студентів.

Сконструйовано та проаналізовано образ "сильних світу цього" за певними показниками (соціально-демографічна ознака, стать, раса, стан здоров'я, освіта, сімейний стан, кількість дітей, вид діяльності, вік, сексуальна орієнтація, хобі, титули та звання), що були одержані в результаті емпіричного контент-аналітичного дослідження.

Наведено результати теоретичного аналізу соціологічної компоненти соціальних технологій. Розглянуто харасмент як феномен сучасного суспільства. Проаналізовано масовий протестний рух в сучасному українському суспільстві. Охарактеризовано виклики для індивідуальних кроскордонних підприємців України в умовах пандемії COVID-19. Висвітлено проблему осмислення феномену праці у сучасному суспільстві. Показано можливості використання моделей-трансформерів у соціологічних дослідженнях текстів. Розкрито особливості процесу навчання під час карантину. Розглянуто специфіку використання індексів у соціології на прикладі індексу довіри до вчених. Висвітлено роль соціальних мереж у формуванні соціальних практик молоді. Увагу приділено впливу соціальних технологій на розвиток соціальних підприємств, проблемам оцінювання ефективності каналів комунікації в соціальних проектах.

У сучасному світі на противагу ідеї універсалізму, що з'явилась після 1945 р., розвивається тенденція до суверенізму. За умов дотримання міжнародних норм і законів така тенденція до верховенства інтересів окремих держав та урядів є зрозумілою у світі "чітких ідентичностей". Проте у площині дискурсів вона призвела до того, що в колі суспільних наук почали обговорювати особливості російського, східноєвропейського та євразійського суверенізму. Проте у ХХі ст. вплив часто мають не (лише) експертні обговорення, зокрема в наукових колах, але й дискурси, що транслюються медіа. Так, віднедавна, власне через медійні канали, просувається ідея можливості існування "суверенної демократії" (тоді як фахівці досі сперечаються в можливості існування такої форми устрою). Оскільки цей дискурс прямо пов'язаний з російським контекстом, а в інформаційному полі України фіксуються різні впливи саме через російські наративи, то виникла ідея відстежити, чи транслюється ідея суверенної демократії через український медіа-простір і з яким смисловим навантаженням. В емпіричному соціологічному дослідженні проаналізовано повідомлення українських онлайн-медіа протягом 2020 р., в яких йшлося про різні аспекти суверенності та демократичності, зокрема, про "суверенну демократію". Завдяки застосуванню якісного контент-аналізу виокремлено вісім контекстів вживання цих концептів ("американське питання", "білоруське питання" тощо). Усі контексти проілюстровано прикладами реального дискурсу українських медіа. Серед основних висновків дослідження переважно подано змістовні характеристики концепту "суверенна демократія" в українських онлайн-медіа, що відповідає його трактуванню російськими ідеологами, але має й представлення з іншим змістом, що є відірваним від концептуального розуміння цього поняття як державного устрою. Висвітлення поза трактуванням "суверенної демократії" у стилі російських ідеологів обертається навколо синонімічного вживання термінів суверенності та демократичності.