У вегетаційних дослідах вивчено активність сахарозофосфатсинтази (СФС) і сахарозосинтази (СС) у листках розсади сорту томатів ранніх строків дозрівання Кременчуцький та сорту пізніх строків дозрівання Ace 55 vf за активації фітохромів червоним (ЧС, 660 нм) і далеким червоним (ДЧС, 730 нм) світлом та їх комбінацією (ЧС+ДЧС). Встановлено, що активність ферментів у обох сортів змінювалася залежно від довжини хвилі червоного світла. Реакція сортів за активністю СФС і СС на цей чинник різнилася. Припущено, що активність досліджених ферментів підлягає фітохромному контролю.

У польових дослідах вивчено динаміку росту стебел у висоту, числа та площі листків рослин томатів ранньостиглого сорту Кременчуцький та пізньостиглого Ace 55 vf, вирощених із розсади. Активність фітохромів у розсаді попередньо регулювали червоним світлом (ЧС, 660 нм), дальнім червоним світлом (ДЧС, 730 нм) та їх комбінацією (ЧС + ДЧС). Встановлено, що досліджені ростові процеси змінювалися залежно від довжини хвилі застосованого світла. Реакція сортів томатів різних строків дозрівання на регуляцію активності фітохромів була різною. Зроблено припущення, що ростові процеси у томатів незахищеного грунту підлягають фітохромному контролю, який реалізується через фотоконверсію фітохромів під дією опромінення, а реакція рослин досліджених сортів на нього пов'язана з генотипними відмінностями між рослинами за здатністю синтезувати різні види фітохромів.

Вивчено вплив активації фітохромів червоним світлом (ЧС, 660нм), дальнім червоним світлом (ДЧС, 730нм) та ЧС+ДЧС у розсаді на ріст, розвиток, продуктивність і обмін вуглеводів у сортів томатів різних строків дозрівання у незахищеному грунті. Встановлено, що у сорту ранніх строків дозрівання Кременчуцький незначно змінювалася швидкість росту у висоту, формування кількості і площі листків та темпи розвитку, а у пізньостиглого сорту Асе 55 vf ці процеси істотно прискорювалися. У обох сортів за дії ЧС на розсаду зростав урожай плодів (на 18-25 %). Розроблений метод стимуляції розвитку і продуктивності томатів незахищеного грунту (Пат. 77206 Україна, МПК (2006) А01 G 7/04.), який дозволяє підвищити їх продуктивність на 14-68 %, залежно від генотипу сорту. Активація фітохромів у розсаді викликала у листках рослин незахищеного грунту зміну денної динаміки вмісту цукрів і крохмалю, їх накопичення і відтікання. Ці пролонговані ефекти залежали від довжини хвилі ЧС і генотипу сорту, але модифікувалися температурними умовами періоду вегетації. У листках розсади безпосередньо за опромінення та через 2 і 6 діб після його припинення змінювалася динаміка вмісту вуглеводів, активність кислої інвертази, сахарозофосфатсинтази, сахарозосинтази та амілаз. Зазначено, що ці короткострокові ефекти дії фітохромів залежали від довжини хвилі ЧС та генотипу сорту. Встановлено, що досліджувані процеси підлягають фітохромному контролю. Пролонговані ефекти фітохромів, вірогідно, обумовлено запуском програм морфогенезу вже на ранніх етапах розвитку за рахунок фітохромного контролю метаболічних процесів, зокрема вуглеводного обміну. Різну реакцію сортів на активацію фітохромів пов'язано з генетично детермінованими відмінностями за складом системи фітохромів та їх фізіологічною активністю.