Вивчено поведінку споживачів на ринку послуг освіти, зокрема, вплив різних факторів на прийняття рішення про вибір спеціальності та навчального закладу. Досліджено, що під час вибору спеціальності та навчального закладу споживач в основному орієнтується на імідж навчального закладу, доброзичливість осіб, які його представляють, та інформаційну відкритість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР3-4ЛЬВ)47 + Р354.48

Рубрики:

Регіональна геологія

Бальнеотерапія. Бальнеологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д464(45Укр3)3 + Д59(45Укр3)47

Рубрики:

Склад і властивості підземних вод

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.48"Нафтуся"

Рубрики:

Бальнеотерапія. Бальнеологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391(61,3)43

Рубрики:

Основні тектонічні структури земної кори

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стаття продовжує дискусію, розпочату В. М. Шестопаловим і Н. П. Моісеєвою після публікації статті автора "Физико-химический мониторинг нативного состояния "Нафтуси" N 1 курорта Трускавец и ее аналогов в связи с проблемой их лечебного начала". У статті "Еще раз о лечебном начале минеральных вод типа "Нафтуся"" опоненти виклали критичні зауваження не про сутність нової концепції автора щодо істинної природи лікувальних основ мінеральних вод типу "Нафтуся", а лише про її другорядні положення. На усі критичні зауваження опонентів дано науково обгрунтовану відповідь і показано їх повну безпідставність. Крім того, на підставі достовірних наукових фактів уперше обгрунтовано твердження про те, що в утворенні лікувальних властивостей вод типу "Нафтуся" підсумкове значення має гідродинамічний фактор. На конкретному прикладі Трускавецького родовища показано, що води типу "Нафтуся" формуються лише тоді, коли повний цикл водообміну водоносних горизонтів становить не менше 0,4 - 0,5 року.

У результаті досліджень спростовано уявлення багатьох сучасних дослідників і народних цілителів про наявність у природі різних чинників, що призводять до одного того самого терапевтичного наслідку - високої біологічної активності та широкого спектра лікувальних властивостей різних видів "живих" вод. На підставі нових фактів уперше встановлено, що причина високої біологічної активності всіх відомих на цей час видів "живих" вод у дійсності одна й та сама - незвичайний електронодонорний фізико-хімічний стан цих вод, зумовлений від'ємним значенням їх окисно-відновного потенціалу (ОВП, Eh, редокс-потенціалу). Розрізняються "живі" води лише за різними фізико-хімічними механізмами, що визначають їх електронодонорну властивість. На прикладі розглянутих видів "живих" вод показано новий рівень знань вітчизняних дослідників про дуже важливу енергетичну й лікувально-профілактичну роль вільних електронів, привнесених в організм людини "живою" водою, - всі рекорди масового довгожительства та відмінного здоров'я відзначено лише в тих районах планети, де люди систематично вживають високонасичену вільними електронами "живу" воду.

Проаналізовано результати 20-річного фізико-хімічного моніторингу нативного стану трускавецької "Нафтусі" № 1 і найближчих її аналогів. З'ясовано, що ці води характеризуються двома основними особливостями: всі вони містять сірководень, а їх фізико-хімічний стан зумовлений виключно негативними значеннями Eh: від мінус 60 до мінус 240 мВ. Висловлено твердження, що саме відновно-електронодонорським станом водної основи "Нафтусі" як розчинника визначається весь спектр її лікувальних властивостей.

Мета роботи - дослідження чинників середовища діяльності підприємств та їх впливу на адаптивність системи управління. При аналізі й узагальненні наукових праць учених було розглянуто різні погляди щодо особливостей управління підприємствами. У результаті дослідження виокремлено складові середовища діяльності підприємств: опосередковане, територіальне, бізнес-середовище, внутрішнє та міжнародне. При цьому перші три складові утворюють національне середовище. Розглянуто основні фактори, які характеризують середовище діяльності підприємств. Запропоновано три рівні впливу факторів середовища на діяльність підприємств: загальний при непрямому впливі, конкурентний при прямому впливі та керований при контрольованому впливі. Запропоновано розглядати чинники відповідно до ситуації, яка складається в середовищі діяльності підприємства. Розроблено структурно-логічну модель формування адаптивного управління підприємством під впливом ситуаційних чинників середовища. Перспективою подальших досліджень є поглиблене вивчення взаємодії складових системи управління: фінансового менеджменту, управління виробництвом і маркетингового менеджменту, оскільки ступінь їх адаптивності до умов господарювання впливає на ефективність прийняття управлінських рішень.

Цель работы - изучение видов деятельности органов территориального управления, а также исследование возможностей использования геоинформационных систем в управлении территориями. Выделены четыре виды деятельности органов территориального управления. Определено, что основной задачей территориального управления является решение комплекса региональных социально-экономических проблем, таких как создание условий динамического и сбалансированного социально-экономического развития региона, рационального использования природных ресурсов территории, организации эффективной охраны окружающей среды. Предложено на региональном, муниципальном и объектном уровнях управления территориями использовать геогафические информационные (геоинформационные) системы, концепция которых заключается в создании многослойных электронных карт (опорный слой описывает географию территорий, а каждый из остальных слоев - один из аспектов состояния территорий). Разработана структурно-логическая модель развития территориального управления. Дальнейшие исследования необходимо направить на формирование стратегий развития административно-территориальных формирований на основе изучения подходов к зонированию территорий с учетом возможностей геоинформационных систем.

Рассмотрены различные взгляды на особенности мониторинга земель. Выделены два признака системы мониторинга земель. Первый имеет социально-экономический характер, второй характеризуется организационными мероприятиями по проведению наблюдений за землями. Рассмотрен экономический признак системы мониторинга земель. Выделены составляющие системы: социальная подсистема (органы государственного управления и самоуправления), экономическая (бизнес-структуры) и земельный фонд как объект мониторинга. Разработана экономическая модель системы мониторинга земель на основе использования графа-модели, вершинами которого являются составляющие системы, ребрами - связи. В основе модели положены структура, ресурсы и эффективность функционирования системы. Для описания модели использованы функции, характеризующие экономические параметры компонент и их взаимосвязей. Предложенная экономическая модель системы мониторинга земель показывает взаимозависимость ее составляющих и описывает параметры взаимодействия. Перспективой дальнейших исследований является углубленное изучение взаимодействия составляющих системы с целью обеспечения эффективной организации мониторинга земель.

Мета роботи - визначення основ формування методики інтегральної оцінки стану земель за її моніторингу. Виокремлено 2 види оцінки ознак впливу на стан земель: суб'єктивну й об'єктивну. Перша полягає у визначенні переваг однієї ознаки відносно іншої, друга базується на оцінці фактичних значень показників за кожною ознакою. Виокремлено 3 підходи до визначення відносних значень показників, оскільки моніторинг земель проводиться на різних рівнях: локальному, регіональному та національному. За першого підходу за базовий показник приймається еталонне значення, за другого - мінімальне або максимальне, за третього - мінімальне та максимальне значення. На основі одержаних відносних значень проводиться оцінка показників з використанням ентропії, що враховує рівень впорядкованості. За результатами двох напрямів оцінки визначається узагальнена та приведена значимість показників, а потім розраховується інтегральний показник оцінки стану земель. Перспективами подальших досліджень є проведення оцінки природно-господарського використання земель на основі методики інтегральної оцінки, що надасть змогу визначити стратегію раціонального використання та охорони земель.

Мета роботи - моніторинг стану природно-господарського використання земель на основі методики інтегральної оцінки та визначення рівнів інтенсивності землекористування на регіональному рівні. Розглянуто різні погляди на оцінку стану земель. Основними ознаками інтенсивності землекористування прийнято екологічну стабільність агроландшафту, антропогенне навантаження, розораність території, розораність сільськогосподарських угідь, сільськогосподарське освоєння території та рекреаційну ємність. На основі методики інтегральної оцінки було визначено суб'єктивні та об'єктивні вагомості ознак і розраховано інтегральні показники інтенсивності землекористування. Виокремлено 3 рівні інтенсивності природно-господарського використання земель районів Полтавської області та визначено межі кількісних значень показників. Перспективою подальших досліджень є проведення оцінки інтенсивності природно-господарського використання земель на національному рівні, що надасть змогу визначити стратегію раціонального використання та охорони земель в Україні та сформувати напрями розвитку регіонального землекористування на основі системного підходу.

Досліджено характерні ознаки кадастрів та визначенно особливості використання ГІС-технологій при формуванні кадастрової інформаційної бази даних. Розглянуто різні погляди на важливість застосування ГІС-технологій для ведення різних видів кадастрів (земельного, лісового, водного, містобудівного, природних територій курортів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, регіональних кадастрів природних ресурсів та ін.). Розроблено структурно-логічну модель системи формування кадастрової інформаційної бази даних, яка дала можливість виокремити такі компоненти, як ГІС-технології, інформаційну базу даних і кадастри. На основі взаємозалежності та взаємодії цих складових було визначено основні взаємозв'язки між ними. Перспективами подальших досліджень є вивчення умов функціонування системи формування кадастрової інформаційної бази даних і дослідження основних характеристик взаємозв'язків між складовими, що дасть можливість оптимізувати процес інформаційного забезпечення бази даних кадастрових систем.

Мета роботи - дослідження стану землекористування, вивчення нормативно-правового забезпечення моніторингу земель та розробка структурно-логічної моделі формування моніторингу земель. Досліджено стан землекористування в Україні та виявлено неефективний розподіл наявного земельного фонду. Результати аналізу законодавства ряду країн показують, що у сфері землекористування існують різні обмеження. Дослідження чинного законодавства України доводить, що моніторинг земель необхідно розглядати як складну систему. Розроблено структурно-логічну модель формування моніторингу земель, яка показує взаємодію складових, зокрема залежність ефективності моніторингу земель від організації процесу спостережень та нормативно-правового забезпечення. Запропоновано моніторинг земель сільськогосподарського призначення проводити два рази на рік: перед посівними роботами та після збирання урожаю, щоб оцінити ступінь сільськогосподарського впливу на їх стан. Перспективою подальших досліджень є проведення оцінки моніторингу земель на регіональному та національному рівнях як основи формування напрямів спостережень за станом земель та, відповідно, вдосконалення його нормативно-правового забезпечення.