Рассмотрены современные проблемы изучения влияния погодно-климатического фактора на социально-экономическое развитие регионов государства. Освещены вопросы воздействия погодно-климатических условий на развитие отраслей народного хозяйства, безопасность его функционирования, трансформацию ресурсно-экологического потенциала Черноморского бассейна. Проанализированы особенности прогнозирования экономико-экологических ситуаций, связанных с природно-антропогенными процессами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.67

Рубрики:

Сучасне потепління клімату

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выделены основные вредные вещества, поступающие в атмосферу большого города; определен вклад предприятий различных отраслей промышленности в загрязнение воздушного бассейна. Проанализирована изменчивость объемов выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух города.

Дисертацію присвячено дослідженню умов виникнення опадів теплого півріччя і розвитку грозової діяльності на півдні України. Вперше одержано просторову структуру грозової діяльності і виявлено роль фізико-географічних умов в її формуванні. Досліджено часову мінливість гроз і опадів за період з 1866 до 1996 рр. (131 рік) із застосуванням спектрального аналізу і методу згладжування рядів, що дозволяє складати фонові наддовгострокові прогнози явищ. Для визначення умов розвитку конвективних явищ було детально розглянуто атмосферну циркуляцію і виділено типові синоптичні процеси. Умови утворення, переміщення та еволюції конвективної хмарності досліджувались з використанням знімків, одержаних з метеорологічних супутників. В дисертації розглянуто умови виникнення інтенсивних і небезпечних конвективних явищ та запропоновано методику обчислення даних при прогнозуванні грозової діяльності. Основні результати праці можуть використовуватися в оперативних підрозділах метеорологічної служби і при розробці кліматичних характеристик регіону.

Освещены проблемы развития в Украине антикризисных стратегий региональной энергетики. Проанализирован потенциал возобновляемых энергетических ресурсов отечественных приморских регионов, в частности ресурсы морской среды. Рассмотрены проблемы развития производства твердого биотоплива в виде пеллет и брикетов на основе отечественного опыта (ООО "Ньюэнерджи"). Проведена сравнительная экономическая оценка использования различных видов энергетических ресурсов, включая нетрадиционные виды углеводородного топлива. Обоснованы организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

Исследован погодно-климатический фактор (ПКФ) как экономическая категория. Уделено внимание развитию понятийно-категориального представления "ресурсов" и "антиресурсов" в системе ПКФ. Рассмотрены организационно-экономические подходы к учету ПКФ в управлении экономическим развитием. Определены организационно-управленческие рычаги регулирования выхода из кризисных ситуаций, обусловленных проявлениями погодно-климатического антиресурса: обосновываются принципы экономико-экологического прогнозирования, применительно к ресурсам и антиресурсам. Предложены направления совершенствования концепции геоинформационно-мониторинговой системы в контексте учета погодно-климатического фактора.

Розроблено теоретико-методологічні засади раціонального використання погодно-кліматичних ресурсів у системі забезпечення економіко-екологічної безпеки та сталого розвитку приморських регіонів. Сформульовано поняття "погодно-кліматичний ресурс", який є системною та цілісною сукупністю природних умов і кліматичних факторів, позитивно та негативно впливаючих на господарську й іншу діяльність людини, як базису розвитку методології досліджень та управління. Теоретично обгрунтовано та визначено складові економіко-екологічного ефекту використання погодно-кліматичної інформації, які є сукупністю інформаційних активів та інтелектуального капіталу, здатних приносити дохід, що сприяє скороченню економічних витрат і збитків у процесі залучення погодно-кліматичних ресурсів і факторів у соціально-економічний розвиток регіонів. Науково обгрунтовано стратегію обліку погодно-кліматичних ресурсів у системі планування та прогнозування суспільного розвитку приморських регіонів.

Проведено аналіз для забезпечення еколого-економічної ефективності розроблюваних заходів із адаптації до кліматичних змін і пом'якшення їх наслідків. Особливу вагу приділено посиленню ролі антропогенного фактора в результатах функціонування кліматичної системи та в глобальній зміні клімату. Розглянуто складний комплексний багатокомпонентний характер кліматичної системи.

Оценены современное состояние и экономические последствия изменения климата, исследуются экономические аспекты стабилизации концентрации парниковых газов в атмосфере на относительно безопасном уровне. Особое внимание уделено последствиям изменения климата в Украине и анализу степени подверженности этим изменениям разных отраслей экономики.

Досліджено проблеми організації регулювання діяльності туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) регіону для забезпечення єдиного підходу щодо вирішення проблем формування його оптимального механізму. Проведено аналіз функцій ТРК, представлено системне бачення ТРК, запропоновано принципи стратегії багаторівневого регулювання діяльності ТРК. Особливу увагу приділено організаційно-економічної моделі регулювання ТРК на основі концепції маркетингу взаємодії. Запропоновано методологічні засади формування системи показників для забезпечення економічної безпеки регіонів та систем ТРК.

З'ясовані актуальні питання існуючої методології оцінки ризиків, які виникають у процесі управління. Це продиктовано необхідністю проаналізувати і оцінити ризик для подальшого оптимального управління економічною діяльністю, враховуючи те, що ризик є невід'ємною частиною будь-якого процесу. Наголошено, що оцінка ризику полягає в порівнянні рівня ризику з рівнем прийнятності, а підставою для віднесення до групи прийнятних ризиків слугує система параметрів, різна для кожного певного ризику. Оцінка ризиків проводиться з метою визначення ймовірності та розміру втрат, що характеризують величину (або ступінь) ризику, і здійснюється різними методами, які можна об'єднати в дві групи: якісні методи аналізу ризику та кількісні методи. Оцінка ризику - це оцінка ймовірності, точкова або інтегральна, за статистичними даними або експертна. У такому випадку для управління ризиком задають обмеження на ймовірності небажаних подій. Встановлено, що головне завдання якісного аналізу полягає у визначенні можливих видів ризику, потенційних областей ризику і факторів, що впливають на рівень ризику. В умовах ринкових відносин проблема аналізу та оцінки ризиків набуває дедалі більшого значення як важлива складова теорії і практики управління. Таким чином, потреба в наукових дослідженнях цієї проблеми є не тільки актуальною, але істотно зростає в період динамічних змін в економічному і соціальному розвитку України. У зв'язку з цим вивчення й аналіз ризиків займає важливе місце як в економіці, так і в екології та інших галузях діяльності людини.