Проаналізовано Р-швидкісну модель мантії до глибини 850 км під територією України. Дана модель є частиною загальної Р-швидкісної моделі мантії для Євразії, побудованої в Інституті геофізики ім. С.І.Субботіна під керівництвом В.С. Гейко з використанням розробленого ним методу. Проведений аналіз швидкісної моделі мантії під територією України показав шарувато-блокову будову мантії. Розроблено схему побудови швидкісних мантійних структур, які одержали назву "мантійні блоки". Виокремлено наступні блоки: Волино-Подільської плити, Волино-Подільський, Росино-Бузький, Інгуло-Середньопридніпровський, Приазовський, Придністровський, Причорноморський, Західно-Чорноморський, Кримський, Східно-Чорноморський, Чернігівський, Дніпровський, Донецький. Виділено вірогідні зони підвищеної проникності для мантійних флюїдів. Показано просторову кореляцію їх з родовищами та перспективними областями для виявлення вуглеводнів та проявів кімберліт-лампроїтового магматизму. Зроблено припущення, що ці зони можуть бути використані як одна з ознак у ході пошуків корисних копалин регіонального масштабу. На підгрунті знайденої просторової кореляції зроблено припущення, що вірогідні субвертикальні зони підвищеної проникності можуть бути каналами проходження флюїдів.

На базі нового підходу щодо визначення просторового розташування гіпоцентрів землетрусів переглянуто координати подій, представлених у бюлетенях Кримсько-Чорноморського регіону за період з 1970 до 2012 рр. Одержано такі результати: більшість гіпоцентрів землетрусів лежить глибше 12 км, що відповідає 12-кілометровій межі в гірській частині Криму та практично немає осередків, які виходили б на поверхню; розподіл гіпоцентрів землетрусів має форму, близьку до конусоподібної з вершиною в районі Ялта - Алушта, а осередки землетрусів простежуються до глибин 300 км. Такий розподіл істотно змінює геодинамічну картину регіону.

Приведен пример использования нейросетевого моделирования в задаче локализации очагов землетрясений территории Украины, зарегистрированных сетью сейсмических станций ИГФ НАН Украины "Одесса", "Сквира", "Полтава", "Николаев". По данным мониторинга 2007 - 2019 гг. авторами сформированы базы сейсмологической информации локальных и региональных событий, зарегистрированных на станциях сети наблюдений. При использовании возможностей мощного инструмента статистического анализа - нейронных сетей, построены локальные годографы P-, S-волн территории Украины, а именно землетрясений Украинского щита, Днепровско-Донецкой впадины и акватории Азовского моря в диапазоне магнитуд 2,7 - 4,8 по записям четырех сейсмических станций ИГФ в форме, позволяющей интегрирование их в современные средства цифровой обработки. Для уточнения времен прихода фаз сейсмических волн в пределах исследуемого региона, плохо поддающихся визуальным оценкам, при обработке сигналов использованы программируемые приложения высокого уровня на моделируемых азимутах. Приведены образцы работы сети в операционном режиме. Моделирование задачи локализации позволяет с достаточной точностью конструировать очаги сейсмических событий в промышленных регионах Украины, что подтверждает экзамен полученных результатов глобальными годографами Джеффриса-Буллена. Примеры локализации землетрясений 2011, 2013 гг. с магнитудой 3,9 и 4,6 в районе Криворожского бассейна дают дополнительные возможности для анализа особенностей строения литосферы, а в перспективе - оценки в условиях реального времени характеристик сейсмического процесса в задаче его предупреждения.

Розглянуто результати вивчення двох сейсмічних подій - вибуху (23.09.2020 09:00) та землетрусу (30.09.2020 20:00), які відбулись у районі м. Кривий Ріг. Розроблено алгоритми обробки записів, зареєстрованих на сейсмічній станції "Кривий Ріг". Виконано комплексну інтерпретацію матеріалів сейсмологічних та геолого-геофізичних даних. Визначено координати сейсмічних подій, оцінено якість обробки сейсмологічних даних за експертним методом, а також ступінь довіри до отриманих параметрів. Подано аналіз природи походження землетрусу на підставі вивчення форми і спектрограм його запису. За структурою механізму вогнища землетрусу це природна сейсмічна подія індукованого типу. Наведено результати вивчення геотектоніки району виникнення землетрусу, показано зв'язок геологічних структур з параметрами його вогнища. Розраховано параметри напружено-деформованого стану земної кори району Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу) і встановлено параметри епіцентру індукованого землетрусу 30.09.2020, 20:00:40,836 (час UTC). За експериментальними розрахунками глибина епіцентру локального землетрусу збігається з гіпотетичною глибиною у 15 км нижньої кромки розломів, яка відповідає моделі розподілу глибин гіпоцентрів землетрусів Східноєвропейської платформи. Запропоновані методики і алгоритми відкривають додаткові можливості оцінювання при проведенні сучасних геофізичних досліджень довготривалої сейсмічної небезпеки м. Кривий Ріг. Зроблено висновок, що для точнішого визначення місця, часу та природи локальних сейсмічних подій на території Кривбасу потрібно розвивати в його межах і суміжних районах мережу сейсмічних станцій, здатних фіксувати події такої величини і менші.