Для адаптивних методів регулювання темпу мови запропоновано кусково-нелінійну модель функцій темпоральних змін тривалостей звукових ділянок, на основі якої розроблено методику строгого дотримання заданого коефіцієнта сповільнення при відтворенні кожного мовного фрагмента.

Наведено опис універсальної мови програмування С, розглянуто синтаксис і семантику її базових конструктивних елементів (лексем, виразів та операторів). Детально охарактеризовано усі різновиди типів даних, зокрема, простих (арифметичних і вказівникових) і складених (масивів, структур, об'єднань). Значну увагу приділено методам програмування функцій, які є основними структурними компонентами С-програм. Розглянуто питання практичного програмування задач, пов'язаних із опрацюванням числової та текстової інформації. Обгрунтовано можливості застосування динамічної пам'яті для збереження даних і формування таких інформаційних структур, як одно- та двозв'язні списки та двійкові дерева. Розглянуто засоби організації роботи з файлами та керування консольним введенням/виведенням даних. Наведено приклади практичного використання основних прийомів, алгоритмів і методів програмування, зокрема, для створення лінійних динамічних списків і двійкових дерев, організації файлового обміну даними, формування екранних зображень. Всі програми протестовано в середовищі Borland C/C++3.1. Теоретичний матеріал викладено на основі стандарту ANSI/ISO мови С з урахуванням нововведень, затверджених у стандарті С-99. Розкрито додаткові можливості компілятора, середовища та бібліотек Borland C/C++. Проаналізовано типові помилки у процесі створення програм й обгрунтовано шляхи їх запобігання.

Приведено описание универсального языка программирования С, рассмотрены синтаксис и семантика его базовых конструктивных элементов (лексем, выражений и операторов). Детально охарактеризованы все разновидности типов данных, в частности простых (арифметических и указательных) и составных (массивов, структур, объединений). Значительное внимание уделено методам программирования функций, являющихся основными структурными компонентами С-программ. Рассмотрены вопросы практического программирования задач, связанных с обработкой числовой и текстовой информации. Обоснованы возможности применения динамической памяти для сохранения данных и формирования таких информационных структур, как одно- и двусвязанные деревья. Рассмотрены средства организации работы с файлами и управления консольным введением/выведением данных. Приведены примеры практического использования основных приемов, алгоритмов и методов программирования, в частности, для создания линейных динамических списков и двойственных деревьев, организации файлового обмена данными, формирования экранных изображений. Все программы протестированы в среде Borland C/C++3.1. Теоретический материал изложен на базе стандарта ANSI/ISO языка C с учетом нововведений, утвержденных в стандарте С-99. Раскрыты дополнительные возможности компилятора, среды и библиотек Borland C/C++. Проанализированы типичные ошибки в процессе создания программ и обоснованы пути их предупреждения.

Уточнено алгоритм збільшення роздільної здатності зображень за допомогою методів теорії нечітких множин. За основу взято метод прогнозування на базі нечітких множин.

Розроблено теоретичні основи, методи, алгоритми та засоби сповільнення темпу подання голосових повідомлень в інтерактивних системах керування за умов збереження розбірливості та природності звучання відтвореної мови. За результатами досліджень природних темпоральних трансформацій звуків української мови побудовано функції змін тривалостей мовних елементів. Розроблено новий метод сповільненого відтворення записів на основі диференційованого перетворення звукових елементів відповідно до побудованих функцій. У рамках методу розроблено алгоритми поділу мовного потоку на ділянки звуків і процедури адаптивних часових модифікацій даних ділянок зі збереженням природної структури їх сигналів. Удосконалено лінійні методи збільшення тривалості аудіозаписів. Запропоновано схеми реалізації розроблених методів у реальному часі. Створено програмний комплекс для керування процесами часового масштабування голосових повідомлень.

Висвітлено різні аспекти програмування мовою C. Подано інформацію про синтаксис і семантику всіх конструктивних компонентів даної мови: лексем, виразів, операторів, функцій. Охарактеризовано різновиди стандартних і користувацьких типів даних, показано особливості опрацювання масивів, символьних рядків, структур. Увагу приділено програмним реалізаціям таких практичних задач, як створення та застосування лінійних динамічних списків і двійкових дерев, організація обміну даними з файлами і редагування їх вмісту, керування екранними зображеннями. Наведено повні описи функцій з основних бібліотек мови програмування C.

Розроблено швидкий метод суміщення зображень в наборі однотипних зображень на основі розв'язання задачі майже факторизації простору топології зображень з подальшим звуженням цього простору через вирішення задачі пошуку кореляційного максимуму. Задача майже факторизації формулюється через введення напівметрики стосовно дисперсії кольору елементів топології зображення.

Викладено методики проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС-тест) для ботанічних таксонів: арахіс підземний (Arachis hypogaea L.), гірчиця біла (Sinapis alba L.), гірчиця сарептська (Brassica juncea (L.) Czem.), гірчиця чорна (Brassica nigra (L.) W.D.J. Koch), кунжут індійський (Sesamum indicum L.), льон низький (олійний, кудряш) (Linum humile Mill.), мак снотворний (Papaver somniferum L.), рижій посівний (Camelina saliva (L.) Crantz), рицина звичайна (Ricinus communis L.), ріпак (Brassica napus L. oleifera), смикавець їстівний (чуфа) (Cyperus esculentus L.), соняшник однорічний (Helianthus annuus L.), соя культурна (Glycine max (L.) Merrill.), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R.Br.). Приведено морфологічні та ідентифікаційні ознаки сортів рослин, які мають свою градацію, ступінь виявлення, довірчі інтервали мінливості ознак. Проілюстровано малюнками та фотографіями.

Запропоновано до застосування метод побудови цифрового водяного знаку для захисту одно- і двовимірних сигналів. Побудова цифрового водяного знаку базується на розробці одно- та двовимірного узагальненого перетворення Фур'є та Хартлі на основі Ateb-функцій як узагальнення тригонометричних функцій. Вбудовування цифрового водяного знаку реалізовано у частотній області за допомогою чотирьох різних методів. Проведено моделювання атак на захищені файли для підтвердження стійкості захисту запропонованим методом. Експериментальним шляхом встановлено високу стійкість розробленого методу до основних видів атак. Зазначено, що додатково побудований цифровий водяний знак можна використати для ідентифікації захищених файлів.