"Інститут", "інституція", "соціальний інститут" - це не тільки одне з найпопулярніших понять в сучасних суспільних науках, що визначається панівним в них напрямком - інституціоналізмом, але й найменш визначене. Це призводить до того, що сутність поняття вихолощується й узагальнюється, створюючи прецедент для того, щоб "інститутами" чи "інституціями" можна було б назвати практично що завгодно. Сутність цього поняття різна не тільки в економіці і юриспруденції, психології і соціології, а й усередині однієї дисципліни. Розуміння цього ключового для інституціоналізму поняття ускладнює ще й те, що сьогодні воно все частіше використовується у пресі, перетворюючись на "інституційну пастку". Однак за умови визначення ключових понять в інституціоналізму є можливість стати загальною філософією дисципліною - економічною "Теорією всього". Розглянуто двоїста сутність СОТ, яка визначає правила гри у міжнародній торгівлі, але не може повністю відповідати за стратегію своїх членів-гравців. З одного боку, СОТ - це інституція, яка складається з міжнародних цивільних службовців, з іншого - організація, до складу якої входять країни-члени. Мета роботи - розгляд вітчизняних традицій з використання термінів "інститут" та "інституція" та вивчення етимології поняття "institution" на основі еволюції його змісту в економічних дослідженнях задля його правильної інтерпретації на прикладі СОТ.

З'ясовано особливості організаційно-функціональної структури ГАТТ/СОТ та характер її спряження з системою міжнародних інституцій. Світова організація торгівля є сучасною інституційною формою торговельно-економічної глобалізації. Встановлені нею "правила гри" регулюють 97 % торговельно-економічних відносин. Однак не тільки ГАТТ/СОТ зумовлює інституційне середовище системи багатосторонньої торгівлі. Важливі всі особливості спряження міжнародних інституцій. "Правила гри" тільки тоді перетворюються на "образи поведінки", коли є в наявності ефективні важелі примусу, тобто організаційна складова всіх цих інституцій. Організаційно-інституційна природа СОТ обумовлює двоїсту сутність системи багатосторонньої торгівлі. А перший крок для реформування будь-якої сфери завжди починається з усвідомлення усіх особливостей її поточного стану. Розглянуто двоїсту структуру СОТ як організації-інституції, яка виступає основним провайдером правил гри у сфері міжнародної торгівлі, а також система міжнародних інституцій та спряження всередині неї.

З моменту заснування понад 20 років тому Світової організації торгівлі (СОТ) як основної інституціоналізуючої сили у сфері торгівлі країни, що розвиваються, намагалися домогтися спеціального визнання та ставлення в рамках багатосторонньої системи з метою вирішення власних структурних і системних проблем. Проте вплив глобальної інституціоналізації в межах СОТ на зовнішню торгівлю країн-членів залишається дискусійним. Предметом дослідження статті є вплив глобальної інституціоналізації в межах СОТ на зовнішньоторговельні потоки України. Мета роботи - оцінювання впливу глобальної інституціоналізації в рамках СОТ на зовнішню торгівлю України та розробці дорожньої карти для вдосконалення національного інституційного середовища. Основним методом є гравітаційне моделювання. Індекс економічної свободи Фонду "Спадщина", індекс глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму та світові показники Світового банку використовуються в побудованих моделях окремо як інституційні змінні. Усі моделі також містять фіктивні змінні, які вказують на членство в СОТ або РТУ двох країн. Вибірка включає всі країни, які протягом останніх 20 років були торговельними партнерами України. Отримано такі результати: побудовано 6 гравітаційних моделей, що дозволило розрахувати можливий відсоток зростання українського експорту завдяки наближенню інституційних змінних України до середньоєвропейського рівня та розробити дорожню карту для вдосконалення національного інституційного середовища. Обчислений відсоток збільшення свідчить про те, що глобальна інституціоналізація в межах СОТ може мати позитивний вплив на зовнішньоторговельні потоки України, а гравітаційне моделювання може допомогти визначити, як покращити національне інституційне середовище України.

Поглиблено теоретико-методичні засади дослідження глобальної інституціоналізації системи міжнародної торгівлі та розроблено науково-практичні рекомендації щодо пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоторговельного сектора України в контексті членства в СОТ. Систематизовано підходи до визначення сутності СОТ через її двоїсту сутність, що дозволило актуалізувати дослідження СОТ, удосконалити трактування спряження понять "інституція" й "організація" та надати авторське уточнення поняття "глобальна інституціоналізація". Запропоновано розглядати глобальну інституціоналізацію як процес, який характеризується упорядкуванням, стандартизацією та формалізацією міжнародних торговельних відносин у глобальних умовах розвитку, наближенням "типів поведінки" до "правил гри", виникненням міжнародних організацій та / або інституцій на чолі з СОТ із метою лібералізації міжнародної торгівлі та регулювання торгово-політичних відносин держав-членів. Досліджено етапізацію глобальної інституціоналізації в контексті міжнародної торгівлі за допомогою виокремлення чотирьох етапів створення сучасної системи багатосторонньої торгівлі СОТ. Систематизовано основні доробки та шляхи завершення Дохійського раунду перемовин і переходу до нового етапу глобальної інституціоналізації. Проведено оцінку впливу наближення інституційних чинників України до рівня ЄС як "зовнішнього якоря" на зовнішню торгівлю країни на основі гравітаційного моделювання. Підтверджено невідповідність формальних "правил гри" неформальним "типам поведінки", поширеним у суспільстві. Здійснено класифікацію вступних зобов'язань, які можуть мати юридично зв'язуючу силу ("СОТ-плюс", "СОТ-мінус" умови) або не мати її ("СОТ-нейтральні" умови), на основі їх співвідношення з Базисом СОТ на засаді відповідного алгоритму; підхід до оцінки місця РТУ з урахування процедури імплементації Механізму прозорості та їх рівня зрілості; підхід до визначення механізму врегулювання суперечок СОТ і його основних етапів. Це дозволяє з'ясувати якісний вплив процесу вступу до СОТ на розвиток системи міжнародної торгівлі з урахуванням сучасних зрушень у системі СОТ. Визначено пріоритетні напрями розвитку інституційного середовища зовнішньоторговельного сектора України в контексті членства в СОТ та асоціації з ЄС, а також проблем і перспектив тарифного та нетарифного регулювання і створення в Україні Експортно-кредитного агентства, що покликані сприяти перетворенню "правил гри", побудованих на стандартах ЄС, на "типи поведінки", прийняті в суспільстві.

Існування податкових гаваней є невід'ємним явищем сучасного етапу розвитку світової економіки. Вони конкурують одна з одною на основі податкових ставок, рівня конфіденційності, якості та швидкості обслуговування, що пропонують. Визначення впливу податкових гаваней наразі є досить актуальним питанням, поглибленню якого багато в чому посприяли витоки інформації, зокрема панамський. Проте витоки інформації з податкових гаваней недостатньо висвітлені в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Мета роботи - дослідження впливу податкових гаваней та панамського витоку інформації на світову економіку. Розглянуто визначення податкових гаваней та їх масштаб у сучасних умовах глобалізаційної економіки. При систематизації наукових праць було порівняно різні витоки інформації з податкових гаваней і визначено наймасштабніший з них. Розкрито сутність діяльності фірми Mossack Fonseca, що стала жертвою витоку. Обгрунтовано динаміку зареєстрованих офшорних компаній у рамках панамського витоку інформації. За допомогою математичної моделі розраховано трендовий вектор руху кількості компаній, що користуються послугами офшорних зон. У результаті виконання регресійного тренд-аналізу, було встановлено, що кількість зареєстрованих компаній фірми Mossack Fonseca має тенденцію до зростання (в середньому на 292 одиниці щорічно). Це свідчить про те, що, незважаючи на публікації секретної інформації, популярність податкових гаваней продовжує збільшуватися. Наведені основні країни-посередники, що користуються найбільшою популярністю в податковому спекулюванні. З'ясовано, що простота формалізації та реєстрації компаній, відсутність контролю за дочірніми компаніями транснаціональних бізнес-груп є ключовими атрибутами діяльності податкових гаваней, які сприяють їх використанню для уникнення сплати податків на прибуток і відмиванню коштів. Сформульовано наслідки, спричинені діяльністю податкових гаваней і витоків інформації з них. Найважливіші серед них: санкційні положення та моніторинг офшорної діяльності.

Висвітлено авторське бачення розвитку міжнародних економічних відносин в умовах глобальних викликів, які все більше вирішальним чином впливають не тільки на форми та методи, а й на формування стратегії і тактики дії суб'єктів міжнародних економічних відносин через призму їх інтересів. Основну увагу зосереджено на аналізі міжнародного досвіду та потенціалу формування стратегії розвитку України в умовах протистояння глобальним викликам.