Комплексно досліджено позовну давність як строк захисту суб'єктивних цивільних прав. Розкрито зміст понять строків і термінів, визначено місце позовної давності в системі строків, обгрунтовано наукові підходи щодо тлумачення її сутності, а також порядку обчислення, припинення, переривання та відновлення. Досліджено вплив позовної давності на захист прав особи та права інших осіб. Значну увагу приділено універсифікації строків взагалі та позовної давності зокрема у праві України, встановленню цивілістичного порядку визначення початку перебігу позавної давності, її припинення та переривання на захист прав осіб у сімейних, житлових, екологічних, цивільно-процесувальних, господарських, податкових та інших правовідносинах.

Фотосинтезуюча діяльність посівів сільськогосподарських культур, у тому числі й сої, є головною складовою формування їх продуктивності. Оптимальний ріст листкової поверхні та накопичення сухої речовини рослинами сої значною мірою залежить від обгрунтованості технологій вирощування, що забезпечать більш тривалу роботу листкового апарату. Обробка насіння мікродобривом на хелатній основі "Рексолін" та позакореневе підживлення "Рексоліном" і "Брасітрелом" за різних строків сівби сої активізувало фотосинтетичну діяльність посівів даної культури. Комплексне застосування мікродобрив на насінні та по вегетуючих рослинах сприяло формуванню максимальних показників площі листя й чистої продуктивності фотосинтезу.

Соя є однією з головних стратегічних культур світового землеробства. З кожним роком зростає інтерес до цієї білково-олійної культури і в Україні. Досліджено стан соєвого виробництва в нашій країні та на Полтавщині. За матеріалами Державної служби статистики представлено динаміку вирощування сої в Україні (2000 - 2013 рр.). За даними Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації проаналізовано стан соєсіяння в області за останні десять років; показано концентрацію виробництва даної культури в сільськогосподарських підприємствах нашого регіону.

В Україні кількість хворих на ЦД стрімко зростає. Захворювання посідає 4-те місце у структурі паталогій ендокринної системи, є однією з основних причин інвалідизації та втрати працездатності серед населення та перебуває на другому місці за кількістю летальних випадків. Поліфенольні екстракти (ПФЕ) з листя представників родини Вересові (зокрема чорниці, брусниці та мучниці) у попередніх дослідженнях продемонстрували наявність антиоксидантних, гіпоглікемічних і ліпотропних властивостей. Проте фармакологічну активність екстрактів із листя журавлини великоплідної достатньо не вивчено. Мета дослідження - вивчення впливу ПФЕ з листя журавлини на процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і стан антиоксидантного захисту в печінці та сироватці крові щурів з експериментальною резистентністю до інсуліну. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180 +- 15 г, що утримувалися у віварії НФаУ. Резистентність до інсуліну індукували утриманням тварин на раціоні з високим вмістом фруктози протягом 6 тиж згідно з рекомендаціями. Екстракти вводили внутрішньошлунково в дозі 200 мкг/100 г маси тіла з 4 тиж експерименту протягом 14 діб. Активність ПОЛ оцінювали за рівнем ТБК-реактантів, дієнових кон'югатів і спряжених триєнів у печінці та сироватці крові. Стан антиоксидантного захисту оцінювали за рівнем відновленого глутатіону, активністю каталази та супероксидисмутази. Показники визначали спектрофотометричними методами. Розвиток експериментальної резистентності супроводжувався підвищенням активності ПОЛ у печінці та сироватці крові щурів. У сироватці крові тварин з ІР вміст первинних продуктів ПОЛ підвищувався в 1,75 разу, а вміст триєнових кон'югантів - у 1,7 разу, відповідно, вміст ТБК-реактантів - у 1,61 разу. Введення поліфенольного концентрату з листя журавлини супроводжувалося різким зниженням продуктів ПОЛ як у сироватці крові, так і в печінці, практично до висхідного рівня. Спостерігалася нормалізація активності ферментів першої лінії антиоксидантного захисту у порівнянні з тваринами з резистентністю до інсуліну, що зумовлено присутністю у складі екстракту рослинних флавоноїдів. Отже, отримані дані свідчать, що поліфенольний екстракт із листя журавлини проявляє антиоксидантні властивості в печінці та сироватці крові щурів з експериментальною резистентністю до інсуліну. Поліфенольний екстракт також відновлював антиоксидантний захист клітин та організму в цілому. Отримані дані свідчать про необхідність подальших досліджень з метою створення нового фітопрепарату для використання в комплексній терапії станів інсулінорезистентності та ЦД.

У сучасних умовах розвитку аграрного виробництва України соя має важливе значення як цінна зернобобова культура. Щороку у виробництво впроваджуються нові сорти сої та виникає необхідність удосконалення існуючих елементів технології вирощування культури. Збалансоване застосування макро- і мікроелементів не лише оптимізує загальний баланс живлення рослин, підвищує ефективність добрив, покращує стресостійкість, резистентність до біотичних чинників, але і значно підвищує урожайність та якість отриманої продукції. Мета дослідження - виявлення впливу передпосівної обробки насіння хелатними мікродобривами на продуктивність ранньостиглих сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Завданням дослідження передбачено: визначити вплив різних мікродобрив на хелатній основі на показники структури врожайності насіння сої; виявити особливості впливу мікродобрив на урожайність сортів сої ранньостиглої групи. Упродовж періоду проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що застосування мікродобрив у технології вирощування сої шляхом передпосівної обробки насіння позитивно впливає на формування компонентів структури врожаю у дослідних рослин. Висота прикріплення бобів нижнього ярусу в різних сортів сої ранньостиглої групи залежно від застосування мікродобрив коливалася від 13,2 до 15,9 см. Найбільша кількість бобів на одній рослині та маса 1000 насінин формувалася на ділянках з передпосівною обробкою насіння Актив Корн Бобові - 15,9 - 16,7 штук та 167,3 - 190,5 г відповідно. Застосування мікродобрива ВУКСАЛ КоМо Active забезпечило приріст урожайності залежно від сортового складу 0,22 - 0,28 т/га. Мікродобриво Нано-мінераліс було більш ефективнішим, приріст урожаю становив 0,47 - 0,56 т/га. Максимальну продуктивність формувала соя у разі використання добрива з хелатованими мікроелементами Актив Корн Бобові для передпосівної обробки насіння: у сорту Мілленіум - 3,43 т/га, у сорту Амадеус - 2,87 т/га, у сорту Райдуга - 3,25 т/га, у сорту Голубка - 3,57 т/га.

Представлено матеріали конференції, які присвячено фундатору сільськогосподарської дослідної справи в Україні професору А. Є. Зайкевичу. Висвітлено нариси з біографії, результати аналітичних і бібліографічних досліджень, польових експериментів в землеробстві, рослинництві проведених науковцями Полтавського державного аграрного університету й інших навчальних закладів Міністерства освіти і науки України, науково- дослідних установ НААН.

Присвячено комплексному хіміко-токсикологічному аналізу біологічних рідин на секнідазол. Досліджено поведінку секнідазолу в умовах систематичного токсикологічного ТШХ-аналізу в комбінації з кольоровими реакціями на пластинах. Розроблено методики виявлення та кількісного визначення секнідазолу за допомогою методів СФ, ВЕРХ/УФ, ВЕРХ/МС, ГРХ/ПІД і ГРХ/МС, проведено їх валідацію за модельними розчинами у варіантах застосування МКГ, МС та МД. Вивчено кислотно-основні рівноваги секнідазолу у водних розчинах та сумішах води з амфіфільними розчинниками (1:1) та досліджено ефективність екстракції секнідазолу з водних розчинів в двох напрямах – рідинно-рідинна екстракція органічними розчинниками, що не змішуються з водою, та рідинна екстракція амфіфільними розчинниками. Запропоновано методики пробопідготовки біологічних рідин для їх аналізу на секнідазол, проведено їх валідацію у варіантах МКГ, МС та МД; зроблено прогноз сумарної невизначеності методик.