Обстежено 40 дітей віком 16 - 18 років із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Проаналізовано особливості клінічного перебігу захворювання та характеристики церебрального кровотоку у таких пацієнтів. Доведено, що клінічна картина ПАГ складається із цереброастенічного, астеноневротичного, кардіального, вегетативного, судинного синдромів та їх поєднання. Встановлено, що у дітей із ПАГ спостерігаються виражені дисциркуляторні зміни в системі артеріального та венозного басейнів. Їм властива судинна дистонія на тлі зміненої ригідності судинної стінки. Апробовано застосування ноотропного препарату вінпоцетин у комплексному лікуванні пацієнтів із ПАГ. Доведено, що застосування вінпоцетину індукує ефективну корекцію клініко-функціональних зрушень, сприяє оптимізації основних параметрів церебрального кровотоку в більшості обстежених із такою патологією.

Вивчено основні зміни рівня артеріального тиску (АТ) у дітей із різними варіантами малих аномалій розвитку серця. Доведено, що 28,6 % пацієнтів мали схильність до артеріальної гіпертензії (АГ). Насамперед - це діти з міксоматозною дегенерацією мітрального, пролапсами мітрального та трикуспідального клапанів. У 48,4 % обстежених із малими серцевими аномаліями спостережено схильність до АГ. Найчастіше ця патологія зустрічалася у дітей із дилатацією кореня аорти та аневризмою синусів Вальсальви. Відмічено вірогідне, у порівнянні зі здоровими дітьми, перевищення рівня додаткового тиску та його добової варіабельності в пацієнтів усіх обстежених груп, що свідчить про виражену гіперреактивність дітей із серцевими мікроаномаліями. Доведено, що під час комплексного обстеження пацієнтів із дисплазією сполучної тканини серця необхідно вимірювати додатковий АТ і проводити його добове моніторування.

Наведено статистичні показники роботи дитячої нефрологічної служби Івано-Франківської області за 1999 - 2009 рр. Відзначено зростання показника кількості хвороб сечової системи від 16,6 до 23,7 %. Встановлено стабілізацію показника захворюваності хронічним пієлонефритом (0,8 - 0,77 %) на фоні зростання захворюваності інфекціями нирок (4,3 - 5,05 %); зменшення питомої ваги хронічного гломерулонефриту та стабілізацію показників гострого гломерулонефриту. Відзначено високий відсоток (46,7 - 65,4 %) госпіталізованих дітей з сільської місцевості, збільшення питомої ваги планової госпіталізації (74,7 - 88 %), зростання показника госпіталізації дітей в середньотяжкому стані (83,4 - 88,5 %). Проаналізовано та показано відповідність до стандартів якості якісних та кількісних показників роботи нефрологічної служби області. Відзначено чітку тенденцію до зменшення термінів лікування практично по всіх нозологіях, що зумовлено покращанням якості діагностичного процесу та застосуванням нових ефективних схем лікування нефрологічної патології.

Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з метою вивчення причин, механізмів розвитку, діагностичних критеріїв артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків. Огляд сучасних літературних даних засвідчив важливість поглибленого вивчення артеріальної гіпертензії у дітей та окреслив основні перспективи вивчення проблеми на сучасному етапі.

Проаналізовано спільні та відмінні клінічні особливості первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) і нейроциркуляторної дистонії (НЦД) за гіпертензивним типом у дітей підліткового віку. Визначено, що клінічна картина в межах різних варіантів артеріальної гіпертензії складається з церебрастенічного, астеноневротичного, кардіального, вегетативного, судинного синдромів та їх поєднання. Встановлено, що у дітей з НЦД частіше виявляються прояви вегетативного та судинного синдромів, у пацієнтів з ПАГ - церебралгії та кардіалгії. Доведено, що зміни мікроциркуляції визначаються варіантом гіпертензії та є досить раннім маркером ступеня ураження органів-мішеней. Так, у підлітків із ПАГ визначено ознаки гіпертонічної ретинопатії, в той час як пацієнтам із НЦД була властивою венозна дистонія з переважанням артеріального вазоспазму судин очного дна. Під час капіляроскопії нігтьового ложа у хворих із ПАГ визначено відхилення у розташуванні капілярних мереж із зниженням кількості функціонуючих капілярів, в той час як у дітей із НЦД переважали надмірна звивистість капілярних бранш із спазмом артеріального відділу мікроциркуляторного русла (МЦР). Показано доцільність дослідження стану МЦР у дітей із різними варіантами артеріальної гіпертензії.

Увагу приділено вдосконаленню діагностики та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків. Застосовано комплексний підхід до оцінювання клініко-функціональних і структурно-морфологічних змін, притаманних різним варіантам артеріальної гіпертензії у дітей. Визначено біологічні та соціальні фактори ризику розвитку різних варіантів артеріальної гіпертензії у дітей, що дозволяє профілактувати розвиток гіпертензії в групах ризику. Вивчено особливості вегетативних змін, психоемоційного статусу та когнітивної сфери у дітей залежно від варіанту гіпертензії. Встановлено, що у пацієнтів із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду переважають емоційно-афективні порушення за відносно помірних вегетативних змін, а у хворих з нейроциркуляторною дистонією домінують симптоми вегетативної дисфункції. В обстежених з первинною артеріальною гіпертензією визначаються виражені зміни в обох сферах. Визначено ранні структурно-функціональні механізми адаптації у дітей залежно від варіанту гіпертензії на основі оцінювання показників центральної, церебральної та периферійної гемодинаміки в статиці та за умов стрес-навантаження. Впроваджено удосконалену схему лікування пацієнтів дитячого віку з різними варіантами артеріальної гіпертензії з включенням в комплекс медикаментозної терапії препарату метаболічної дії гліцисед та вазотропного препарату вінпоцетин.

Проведено аналіз спільних та відмінних клінічних особливостей, характеристик психоемоційного статусу та когнітивних функцій у дітей із різними варіантами артеріальної гіпертензії (АГ). В рамках дослідження обстежено 112 дітей віком 13 - 17 років, серед яких 28 - із первинною АГ, 54 - із нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом та 30 - із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду. Доведено, що клінічна картина в межах різних варіантів АГ складається із церебростенічного, астеноневротичного, кардіального, вегетативного, судинного синдромів та їх поєднання. Визначено основні клінічні симптоми та детерміновано зміни психоемоційного статусу та когнітивних функцій у дітей залежно від нозологічного варіанта АГ. Встановлено, що у дітей з нейроциркуляторною дистонією частіше виявляються прояви вегетативного та судинного синдромів, у пацієнтів з первинною АГ - церебралгії та кардіалгії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з метою вивчення причин, механізмів розвитку, основних підходів до класифікації та клінічних проявів гіпоталамічного синдрому (ГС) пубертатного періоду в дітей та підлітків. Огляд сучасних літературних даних засвідчив важливість поглибленого вивчення юнацького ГС у дітей та підлітків та окреслив основні перспективи вивчення проблеми на сучасному етапі. Проблема медичної й соціальної значимості ГС визначається молодим віком пацієнтів, швидко прогресуючим перебігом захворювання, вираженими нейроендокринними порушеннями, що доволі часто супроводжуються зниженою або повною втратою працездатності. Тому важливо розглянути ГС пубертатного періоду у дітей та підлітків як нейроендокринний синдром, який виникає в пубертатному або постпубертатному періоді внаслідок функціональних ендокринних порушень. У більшості випадків складно з'ясувати його головну причину, оскільки маніфестація часто настає через багато років після дії причинного фактора та викликає серйозні порушення репродуктивного здоров'я дівчаток, що стає причиною розвитку ендокринного безпліддя, полікістозу яйників, наступних акушерських і перинатальних ускладнень. Вивчити симптомокомплекси, що виникають у разі патології гіпоталамічної області, які характеризуються вегетативними, ендокринними, обмінними та трофічними розладами і певного мірою залежать від переважної локалізації ураження саме гіпоталамуса, а також від особливостей нейрогормональних порушень під час гіпоталамо-гіпофізарної взаємодії. Також можна стверджувати, що головним патогенетичним і клінічним аспектом ГС пубертатного періоду є артеріальна гіпертензія, механізми, що зумовлюють взаємозв'язок між артеріальною гіпертензією і ожирінням, складні та багатофакторні.

Проаналізовано ефективність впровадження основних положень кредитно-модульних систем організації навчального процесу у викладанні предмета "педіатрія". Враховуючи, що правові й етичні гарантії, захист прав людини є невід'ємними компонентами якості, це також сприятиме покращанню надання якісної медичної допомоги. Практична підготовка сприяє формуванню та поглибленню клінічного мислення майбутнього медика, тобто вмінню комплексно оцінити різноманіття симптоматики клінічної картини та миттєво приймати рішення. Практична підготовка студентів-лікарів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними професійних навичок і вмінь.

З метою оцінки перших результатів щодо ефективності викладання й вивчення предмету в рамках нової системи навчання проведено опитування викладачів кафедр педіатричного профілю та студентів IV курсу медичного факультету. Результати опитування показали, що перевагами кредитно-модульної системи навчання викладачі вважають: різноманітність форм аудиторної і самостійної роботи студентів; забезпечення підвищення мотивації студентів до навчання протягом усього періоду підготовки; збільшення можливості об'єктивізації оцінки; можливість виявлення і розвиток творчих здібностей у студентів та інше. Відзначено ряд позитивних і негативних моментів у навчанні на клінічних кафедрах за новою системою.

С целью оценки первых результатов эффективности преподавания и изучения предмета в рамках новой системы обучения проведен опрос преподавателей кафедр педиатрического профиля и студентов IV курса медицинского факультета. Результаты опроса показали, что преимуществами кредитно-модульной системы обучения преподаватели считают: разнообразие форм аудиторной и самостоятельной работы студентов; обеспечение повышения мотивации студентов к обучению в течение всего периода подготовки; увеличение возможности объективизации оценки; возможность выявления и развитие творческих способностей у студентов и прочее. Отмечен ряд положительных и отрицательных моментов в обучении на клинических кафедрах по новой системе.

Проаналізовано особливості клінічного перебігу захворювання та характеристики церебрального кровотоку в пацієнтів із нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом. Показано, що у дітей мають місце виражені дисциркуляторні зміни в системі артеріального та венозного басейнів. Їм властива судинна дистонія на тлі зміненої ригідності судинної стінки. Апробовано застосування ноотропного препарату вінпоцетин у комплексному лікуванні пацієнтів із нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом. Доведено, що застосування вінпоцетину індукує ефективну корекцію клініко-функціональних зрушень та призводить до оптимізації основних параметрів церебрального кровотоку в більшості обстежених дітей.

Наведено дані про етіологію, патогенез і клінічні прояви хвороби Вільсона - Коновалова, а також проведено власне клінічне спостереження складного випадку хвороби Вільсона - Коновалова (гепатолентикулярної дегенерації) у хлопчика віком 10 років.

Проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної фахової літератури щодо поширеності, причин, механізмів розвитку та критеріїв діагностики артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей і підлітків. Мета роботи - на підставі огляду сучасних наукових джерел навести дані про епідеміологію, чинники ризику, механізми розвитку та діагностичні критерії АГ в дітей і підлітків. Здійснено пошук у наукометричних системах Google Scolar, PubMed, Cohrane Database за 2011 - 2021 рр., використали ключові слова: епідеміологія, чинники ризику системної АГ, механізми розвитку, коронавірусна хвороба, підлітки, критерії діагностики системної АГ. Висновки: у наукових джерелах останнього десятиліття визначено основні чинники ризику та найпоширеніші механізми розвитку АГ, систематизовано підходи до класифікації, а також діагностичні критерії захворювання в юному віці. Цю патологію останнім часом стали діагностувати частіше в осіб віком до 18 років; за різними даними, ця частота становить від 2 до 20 % випадків. Зауважено, що пандемія коронавірусної хвороби внесла свої корективи у вивчення особливостей АГ у дітей і дорослих, адже АГ була провідним фактором тяжчого перебігу та смертності. Дослідження в цьому напрямі тривають. Значущість окремих патогенетичних факторів у генезі АГ в дітей остаточно не з'ясована, а їхній взаємозв'язок із гемодинамічними показниками в дітей і підлітків потребує продовження вивчення. Науковці всього світу акцентують на необхідності своєчасної та ранньої діагностики підвищеного артеріального тиску в дитячому віці, поки процес зворотний, для профілактики ускладнень і тяжчого перебігу хвороби.