Розглянуто загальні теоретичні положення про музику як вид мистецтва. Найбільша увага приділена питанням функції музики в житті людини та суспільства. Дається визначення категорій художнього образу, художньої форми, розглядається питання про можливість та доцільність аналізу музичної форми з метою розкриття образного змісту музики. Представлена інформація про музичні інструменти. До огляду типів інструментів входять дані про електронні музичні інструменти, які набули останнім часом великого практичного поширення. Розкривається можливість використання в аналізі музичної форми категорій граматики, лексики, синтаксису. Лінгвістичні категорії та положення відкривають можливість включити принципи інтонаційно-мовного аналізу музики в єдиний логічний план викладу відомостей про музичну форму. Проведено дослідження музичної фактури - наступного, більш високого рівня побудови музичної форми. Фактура розглядається як система, що має своїми основними компонентами мелодичні лінії або гармонічні елементи (тони, співзвуччя, сонори), або ті й другі в їх поєднанні. Висвітлюються універсальні властивості та сторони композиції. Пояснюються її логіка, складові елементи, принципи формоутворення. Запропоновані визначення категорій музичного стилю та жанру, відомості про їх походження, взаємодію, систематику. Окреслюються орієнтири стильового та жанрового аналізу музичних творів.

Рассмотрено трактование музыки как разновидности речевой деятельности человека, использующей системно организованные знаковые средства - музыкальный язык. Обсуждена проблема художественного семиозиса, рассмотрены особенные и специфические свойства музыкального знака. Предложена модель устройства музыкального языка, репрезентирующая уровни его проявления в речи (базис, норму и узус), определены основные системные элементы структуры, предложены фонологические, морфологические, синтаксические механизмы функционирования.

Висвітлено історичні, соціологічні, моральні, естетичні та виховні аспекти художньої культури світу від первісного суспільства до епохи середньовіччя. Розглянуто загальні закономірності соціального розвитку суспільства, розкрито сутність творів мистецтва у різних видах художньої творчості. Проаналізовано значні явища культурних процесів різних регіонів світу, визначено внутрішні зв'язки між видами мистецтва.

Освещены исторические, социологические, моральные, эстетические и воспитательные аспекты художественной культуры мира со времен первобытного общества до эпохи средневековья. Рассмотрены общие закономерности социального развития общества, раскрыта сущность произведений искусства в различных видах художественного творчества. Проанализированы выдающиеся явления культурных процессов различных регионов мира, определены внутренние связи между видами искусства.

Визначено головні властивості художнього символу: матеріальну зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурну складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базисі, нормі та узусі. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.

Розглянуто переважно на матеріалі музичного та хореографічного мистецтва теоретичні засади категорії художнього стилю. Визначено залежність стилю від властивостей матеріалу, мови, композиції, образного змісту художніх творів. Уточнено характристики персональних, етнічних, історичних, жанрових та експресивних стилів. Проаналізовано явища полістилістики та стилізації. З'ясовано положення стильового аналізу творів мистецтва.