Висвітлено анатомо-фізіологічні особливості функціонування голосоутворювальної системи. Наведено загальну характеристику методів лікування, що застосовуються у фоніатрії. Запропоновано методики відновлення голосової функції. Визначено взаємозв'язок між слуховою та голосоутворювальною системами. Описано органічні та запальні захворювання голосового апарату, симптоматичні дисфонії та розлади голосоутворення, що виникають на підставі соматичних захворювань. Проаналізовано особливості голосоведення, перебігу та лікування порушень голосу в осіб голосомовних професій.

Освещены анатомо-физиологические особенности функционирования голосообразовательной системы. Приведена общая характеристика методов лечения в фониатрии. Предложены методики восстановления голосовой функции. Определена взаимосвязь между слуховой и голосообразовательной системами. Описаны органические и воспалительные заболевания голосового аппарата, симптоматические дисфонии и нарушения голосообразования, возникающие на основе соматических заболеваний. Проанализированы особенности голосоведения, течения и лечения нарушений голоса у лиц голосоречевых профессий.

Проведено порівняльний аналіз амплітудних показників електроенцефалографії за прогресуючої та стабільної, помірно вираженої сенсоневральної приглухуватості (СНП) шумового та радіаційного генезу. Встановлено, що найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку в скроневому та потиличному відведенні спостерігається у разі прогресуючої СНП радіаційного генезу. Зазначено, що під час діагностики та лікування пацієнтів з СНП шумового та радіаційного генезу, а також вирішення питань трудової експертизи необхідно враховувати величину амплітуди альфа-ритму у скроневому та потиличному відведенні за даними електроенцефалографії.

Проведен сравнительный анализ амплитудных показателей електроэнцефалографии при прогрессирующей и стабильной, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухости (СНТ) шумового и радиационного генеза. Установлено, что наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в височном и затылочном отведении наблюдается при прогрессирующей СНТ радиационного генеза. При диагностике и лечении пациентов с СНТ шумового и радиационного генеза, а также при решении вопросов трудовой экспертизы целесообразно учитывать величину амплитуды альфа-ритма в височном и затылочном отведении по данным электроэнцефалографии.

Наведено відомості щодо клінічних проявів, діагностування та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки (горла), стравоходу, гортані. Розглянуто такі хвороби, як аномалія зовнішнього слухового ходу, сальпінгоотит, менінгіт отогенний, отит, отомікоз, набряк повік, риніт, сифіліс носа, фолікулярна ангіна, опіки стравоходу, пухлини трахеї та бронхів, травми гортані.

Приведены данные о клинических проявлениях, диагностировании и лечении заболеваний уха, носа, приносовых пазух, глотки (гортани), пищевода, гортани. Рассмотрены такие болезни, как аномалия внешнего слухового хода, салингоотит, менингит отогенный, отит, отиомикоз, отек век, ринит, сифилис носа, фоликулярная ангина, ожоги пищевода, опухоли трахеи и бронхов, травмы гортани.

Досліджено питання оцінки ефективності терапії хворих з сенсоневральною приглухуватістю. Зазначена відсутність єдиної методики, що ускладнює, а часто і не дає можливості порівнювати дані різних досліджень, одержано під час лікування таких пацієнтів. Наведено рекомендації з власної оцінки результатів лікування у хворих з сенсоневральною приглухуватістю.

Рассмотрен вопрос оценки эффективности терапии больных с сенсоневральной тугоухостью. Обращено внимание на отсутствие единой методики, что усложняет, а часто не дает возможности сравнивать данные разных авторов, полученные при лечении таких пациентов. Изложены рекомендации по собственной оценке результатов у больных с сенсоневральной тугоухостью.

Показано позитивний вплив впровадження лікувальної програми, розробленої під контролем невролога, на зменшення негативних наслідків перев'язки загальної сонної артерії у пацієнта, в якого після хірургічних втручань з числа магістральних судин залишилась лише права загальна сонна артерія.

Показано позитивное влияние использования лечебной программы, разработанной под контролем невролога, на уменьшение негативных последствий перевязки общей сонной артерии у пациента, у которого после хирургических вмешательств из числа магистаральных сосудов осталась только правая общая сонная артерия.

Обстежено дві групи хворих, по 20 осіб у кожній, з прогресуючою, помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) шумового та радіаційного генезу, а також дві групи, по 20 осіб у кожній, з відносно аналогічним слухом за даними суб'єктивної аудіометрії та стабільним перебігом захворювання. Виявлено, що у пацієнтів з прогресуючою СНП у разі впливу шуму та радіації спостерігалось більш виражене порушення у корковому відділі слухового аналізатора, ніж у випадку стабільного перебігу захворювання. Найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку у потиличному відділі виявлено за прогресуючої СНП радіаційного генезу.

Обследованы две группы больных, по 20 лиц в каждой, с прогрессирующей, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухостью (СНТ) шумового и радиационного генеза, а также две группы, по 20 лиц в каждой, с относительно аналогичным слухом по данным субъективной аудиометрии и стабильным течением заболевания. Выявлено, что у пациентов с прогрессирующей СНТ как при действии шума, так и радиации наблюдалось более выраженное нарушение в корковом отделе слухового анализатора, чем при стабильном течении заболевания. Наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в затылочном отделении обнаружено при прогрессирующей СНТ радиационного генеза.

Наведено характеристику показників реоенцефалографії й електрокардіографії у 35-ти хворих з порушеннями слуху, що виникли на фоні артеріальної гіпертензії. Проведені дослідження мозкового кровообігу виявили, що за даними реоенцелографії у цих пацієнтів реєструються значні відхилення від норми як в каротидній, так і в вертебробазилярній системах центральної гемодинаміки.

Приведена характеристика показателей реоэнцефалографии и электрокардиографии у 35-ти больных с нарушениями слуха, возникшими на фоне артериальной гипертензии. Проведенные исследования мозгового кровообращения показали, что по данным реоэнцелографии у этих пациентов отмечаются значительные отклонения от нормы как в каротидной, так и в вертебральнобазилярной системах центральной гемодинамики.

Досліджено мозковий кровообіг за даними реоенцефалографії. Встановлено, що у даної категорії хворих спостерігається підвищений тонус мозкових судин та ускладнений венозний відток як в каротидній, так і в вертебрально-базилярній системі.

Исследовано мозговое кровообращение по данным реоэнцефалографии. Установлено, что у данной категории больных наблюдается повышенный тонус мозговых сосудов и затрудненный венозный отток как в каротидной, так и в вертебрально-базилярной системе.

Вивчено церебральну гемодинаміку у 114-ти хворих на цукровий діабет (ЦД) І та ІІ типу з сенсоневральною приглухуватістю та проведено порівняльний аналіз основних показників реоенцефалографії. Одержані дані свідчать про значні порушення церебральної гемодинаміки в каротидній і вертебробазилярній системі за І та ІІ типу ЦД, які більш виражені у хворих з ІІ типом ЦД. За даними літератури, за ЦД ІІ типу відзначено більш тяжкий перебіг захворювання з розвитком більш важких ускладнень.

Изучена церебральная гемодинамика у 114-ти больных сахарным диабетом (СД) І и ІІ типа с сенсоневральной тугоухостью и проведен сравнительный анализ основных показателей реоенцефалографии. Полученные данные свидетельствуют о значительных нарушениях церебральной гемодинамики в кароидной и вертебробазилярной системе при І и ІІ типе СД, которые наиболее выражены у больных со ІІ типом СД. По данным литературы, при СД ІІ типа отмечается более тяжелое течение заболевания с развитием более тяжелых осложнений.

Висвітлено особливості перебігу сенсоневральної приглуховатості різного генезу, сучасні погляди на її етіологію, патогенез, поширеність. Наведено інформацію про вплив шуму та радіації, обумовленої Чорнобильською катастрофою, на слуховий аналізатор, нервову та серцево-судинну системи людини. Проаналізовано дані електроенцефалографії у робітників "шумових" професій з урахуванням стану слухової функції та в динаміці робочої зміни. Розглянуто питання трудової експертизи у випадку сенсоневральної приглухуватості шумового генезу. Запропоновано комплексний підхід до її лікування та профілактики.

Освещены особенности протекания сенсоневральной тугоухости разного генезиса, современные взгляды на ее этиологию, патогенез, распространенность. Приведена информация о влиянии шума и радиации, обусловленной Чернобыльской катастрофой на слуховой анализатор, нервную и сердечно-сосудистую системы человека. Проанализированы данные электроэнцефалографии у работников "шумовых" профессий с учетом состояния слуховой функции и в динамике рабочей смены. Рассмотрены вопросы трудовой экспертизы в случае сенсоневральной тугоухости шумового генезиса. Предложен комплексный подход к ее лечению и профилактике.

Розглянуто етіологію та патогенез сенсоневральної приглуховатості, визначено частоту виникнення даної патології серед населення України. Наведено сучасні методи діагностики та лікування захворювання, запропоновано методики визначення їх ефективності. Встановлено критерії тяжкості перебігу та прогнозування порушень голосової та слухової функцій, виділено групу ризику щодо виникнення сенсоневральних порушень і порушень голосотвірної систем. Досліджено механізми взаємодії слухової та голосотвірних систем. Описано тактику слухопротезування, охарактеризовано слухові апарати й обгрунтовано показання щодо їх призначення. Висвітлено питання профілактики сенсоневральної приглуховатості та розроблено рекомендації щодо застосування фізичних методів у комплексному лікуванні захворювання.

Рассмотрены этиология и патогенез сенсоневральной приглуховатости, определена частота возникновения данной патологии среди населения Украины. Приведены современные методы диагностики и лечения заболевания, даны методики оценивания их эффективности. Установлены критерии тяжести течения и прогнозирования нарушений голосовой и слуховой функций, выделена группа риска относительно возникновения сенсоневральных нарушений и нарушений голосообразования. Исследованы механизмы взаимодействия слуховой и голосообразовательной систем. Описана тактика слухопротезирования, охарактеризованы слуховые аппараты и обоснованы показания к их назначению. Освещены вопросы профилактики сенсоневральной приглуховатости и разработаны рекомендации по применению физических методов в комплексном лечении заболевания.

Результаты проведенного исследования состояния центральных отделов слухового анализатора с использованием метода быстрой слуховой адаптации в процессе регистрации коротколатентных слуховых вызванных потенциалов указывают на наличие взаимосвязи слуховой и голосовой систем на уровне ствола мозга. Изучение реакций ствола головного мозга на звуковые стимулы, особенно при разной частоте их прохождения, помогает выявлению доклинических изменений функционального состояния центральной нервной системы, особенно стволовомозговых структур слухового анализатора и, таким образом, способствует ранней диагностике нарушений в этих структурах у людей с патологией голоса и слуха. Изучение центральных механизмов связи между слуховой и голосообразующей системами способствует новым прогрессивным достижениям в фоноаудиологии и разработке новых подходов к диагностике и лечению нарушений голоса и слуха, что остается одной из актуальных проблем в современной оториноларингологии.

Гігієнічно оцінено умови праці працівників основних професій підприємства авіаційного машинобудування; досліджено стан слухового аналізатора з застосуванням тональної аудіометрії, реєстрацією коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів та акустичної імпедансометрії у 52 працівників "шумових" професій із початковою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) і 20 соматично й отологічно здорових осіб як контрольної групи. Встановлено, що на робочих місцях робітників ряду професій реєструються підвищені рівні шуму. За даними суб'єктивної аудіометрії обстежених працівників розподілено на 2 групи: 1 - з симетричним порушенням слухової функції за типом звукосприйняття, у яких слух на тони в області конвенціонального діапазону частот знаходився в межах норми, а в розширеному був порушеним (28 осіб); 2 - із порушенням слухової функції також і в конвенціональному діапазоні частот (24 особи). Одержані дані свідчать про доцільність обстеження центральних відділів слухового аналізатора у працівників "шумових" професій із початковими порушеннями слуху за типом звукосприйняття, оскільки вони дозволяють виявити слухові порушення в ранні доклінічні терміни, та своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи і тим самим попередити розвиток СНП.

Проаналізовано системний вплив іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильську АЕС на біологічні системи, зокрема, слуховий аналізатор (СА), голосотвірну, серцево-судинну та центральну нервову системи. Розкрито анатомічні та фізіологічні основи функціонування СА та голосотвірної системи. Визначено клініко-електрофізіологічні показники у хворих на хронічні функціональні порушення голосу, які проживають за умов радіаційного забруднення.

Розкрито особливості патогенезу, діагностики та лікування функціональних порушень голосу. Описано анатомо-фізіологічні особливості функціонування голосового апарата. Розглянуто питання організації системи голосоутворення та слухо-голосових взамодій. Увагу приділено проблемам голосоведення за професійного використання голосу. Охарактеризовано процеси, які відбуваються в системі голосоутворення за умов норми та патології. Запропоновано ефективні методи діагностики та лікування функціональних розладів голосоутворення.

В експерименті на щурах проведено морфологічне дослідження деяких компонентів головного мозку, які піддавались дії іонізуючої радіації та шуму. Показано, що зовнішнє опромінення та шумова дія викликають значне порушення не тільки в системі кровообігу, а і в елементах нервової тканини мозку. Виявлені патологічні порушення в структурних компонентах мозку за умов значного впливу вказаних факторів можуть стати морфологічним базисом для формування нейротрофічних порушень гемато-тканинного обміну.

В эксперименте на крысах проведено морфологическое исследование некоторых компонентов головного мозга, которые подвергались действию ионизирующей радиации и шума. Показано, что внешнее облучение и шумовое воздействие вызывают значительные нарушения не только в системе кровообращения, но и в элементах нервной ткани мозга. Выявленные патологические нарушения в структурных компонентах мозга при условии значительного воздействия указанных факторов могут стать морфологическим базисом для формирования нейротрофических нарушений гемато-тканевого обмена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024.2 + Р124.431.1

Рубрики:

Глухота. глухонімота, тугоухість

Шум, вібрація і ультразвук в умовах виробництва

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість підвищення ефективності лікування хворих з сенсоневральною приглухуватістю судинного генезу на початкових стадіях її розвитку з урахуванням даних слуху на тони не тільки в конвенціональному (0,125 - 8 кГц), але і в розширеному (9 - 16 кГц) діпазонах частот, часових показників, також мозковооо кровообігу і стану ЦНС, відповідно, за даними реоенцефалографії та енцефалографії.

Рассмотрена возможность повышения эффективности лечения больных с сенсоневральной тугоухостью сосудистого генеза на начальных стадиях ее развития с учетом данных слуха на тона не только в конвенциональном (0,125 - 8 кГц), но и в расширенном (9 - 16 кГц) диапазоне частот, временных показателей, также мозковооо кровообращения и состояния ЦНС, соответственно, по данным реоэнцефалографии и энцефалографии.

Вивчено динаміку електрофізіологічних показників щодо стану церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку під час комплексного лікування пацієнтів зі стійкими функціональними дисфоніями з вираженим гіпотонусом голосового апарату. Всі обстежені були представниками голосомовних професій або ж мали підвищене голосове навантаження під час виконання професійних обов"язків. За показниками відеоларингостробоскопії у всіх обстежених виявлено розлади вібраційної функції та зниження тонусу голосового апарату. Всі пацієнти обстежені методами електроенцефалографії (ЕЕГ) та реоенцефалографії (РЕГ). В комплексну терапію входили заходи: інстиляція в гортань лікарських засобів відповідно до показань протягом 10 - 14-ти днів; курс мовної фонопедії; в залежності від змін у показниках ЕЕГ та РЕГ використовувалися препарати системної дії судинного та ноотропного спрямування; кокарніт - препарат метаболічної, тонізуючої дії, з метою підвищення значно зниженого тонусу голосових складок.

Изучена динамика электрофизиологических показателей, отражающих состояние церебральной гемодинамики и биоэлектрической активности головного мозга во время комплексного лечения пациентов со стойкими функциональными дисфониями с выраженным гипотонусом голосового аппарата. Все обследованные были представителями голосоречевых профессий. По показателям видеоларингостробоскопии у всех обследованных выявлены расстройства вибрационной функции и снижение тонуса голосового аппарата. Все пациенты обследованы методами электроэнцефалографии (ЭЭГ) и реоэнцефалографии (РЭГ). В комплексную терапию входили следующие мероприятия: инстилляция в гортань лекарственных средств соответственно к показаниям на протяжении 10 - 14-ти дней; курс речевой фонопедии; в зависимости от изменений в показателях ЭЭГ и РЭГ использовались препараты системного действия сосудистого и ноотропного направления; кокарнит - препарат метаболического, тонизирующего действия с целью повышения значительно сниженного тонуса голосовых связок.

Досліджено стан біоелектричної активності головного мозку у хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху у сполученні з судинними розладами (епізодично підвищений артеріальний тиск, вегето-судинна дистонія (ВСД) за гіпертонічним типом, гіпертнічна хвороба І ступеня) за даними ЕЕГ і визначено відсотковий вміст основних ритмів біотоків головного мозку. Для аналізу одержаних шляхом енцефалографії даних застосовувались методи варіаційної математичної статистики, обчислення середньоарифметичного значення показників (М) і його похибки, а також коефіцієнт достовірної різниці (t). Проведений аналіз стану біоелектричної активності головного мозку в обстежуваних групах хворих показав, що за початкових порушень слуху на фоні судинних чинників відбувається перерозподіл основних ритмів ЕЕГ. Результати проведених досліджень вказують також на те, що у хворих уже з початковими сенсоневральними порушеннями слуху на фоні дисфункції серцево-судинної системи, особливо ВСД за гіпертонічним типом, доцільно проводити реоенцефалграфічне та енцефалографічне дослідження і враховувати виявлені зміни при призначенні їм лікування.

Исследовано состояния биоэлектрической активности головного мозга у больных с начальными сенсоневральными нарушениями слуха в сочетании с сосудистыми расстройствами (эпизодически повышенное артериальное давление, вегето-сосудистая дистония по гипертоническому типу (ВСД), гипертоническая больлезнь І степени) по данным ЭЭГ и определено процентное содержание основных ритмов биотоков головного мозга. Для анализа полученных путем эецефалографии данных использовались методы вариационной математической статистики, вычисление среднеарифметического значения показателей (М) и его погрешности, а также коэфициент достоверной разницы (t). Проведенный анализ состояния биоэлектрической активности головного мозга в обследованных группах больных показал, что при начальных нарушениях слуха на фоне сосудистых факторов происходит перераспределение основных ритмов ЭЭГ. Результаты проведенных исследований указывают также на то, что у больных уже с начальными сенсоневральными нарушениями слуха на фоне дисфункции сердечно-сосудистой системы, особенно ВСД по гипертоническому типу, целесобразно проводить реэнцефалографическое и электроэнцефалографическое исследование и использовать выяввленные изменения при назначении им лечения.