Подано інформацію щодо втрат родючого шару грунту, органічних і мінеральних добрив у процесі виробництва продукції рибництва за умов зрошувального землеробства, внаслідок водної і вітрової ерозії. Розглянуто принципи акумуляції гумусу й органо-мінеральних добрив у водоймах, наведено принципи ведення рибництва у зрошувальних водоймах, що забезпечує отримання 600 - 700 кг/га риби і покращання екологічної ситуації навколишнього середовища.

Викладено історію рибництва, штучного розведення риб, сучасні погляди на теоретичні основи розведення. Послідовно описано відтворну систему, особливості нересту і запліднення, специфіку ембріогенезу та раннього постембріогенезу в зв'язку з періодами та етапами онтогенезу риб. Велику увагу приділено розведенню коропа , селекційно-племінній роботі в рибництві, а також еколого-фізіологічному методу стимуляції дозрівання статевих продуктів плідників у цілому і, зокрема, в зв'язку зі штучним відтворенням коропа і рослиноїдних риб - головних об'єктів сучасного тепловодного ставового рибництва. Наведено відомості про розведення нетрадиційних об'єктів рибництва, наведено біологію їх природного відтворення тощо. Подано інформацію про сучасні інкубаційні апарати і принципи їх функціонування.

Викладено основні методики виконання лабораторних робіт з усіх тем курсу фізіології риб. Наведено задачі та вправи для закріплення теоретичного матеріалу, та стислий словник основних термінів.

Розглянуто анатомо-фізіологічні особливості будови риб відповідно до характеру природного харчування окремих систематичних груп. Проаналізовано хімічний склад кормів, кормові засоби, наведено класифікацію кормів. Описано вплив факторів середовища на ефективність годівлі риб. Особливу увагу приділено особливостям кормів тваринного та рослинного походження, висвітлено можливості використання відходів окремих виробництв. Розкрито значення вітамінів, антиоксидантів, ферментів та антибіотиків у раціонах риб, нетрадиційних кормів і біологічно активних речовин. Запропоновано шляхи вирішення білкової проблеми у годівлі риб, способи виробництва екологічно чистих кормів для рибництва. Розглянуто питання раціонального використання кормів у годівлі різних видів та вікових груп риб.

Запропоновано сучасні адаптовані норми годівлі та раціони для риб тепло- та холодноводних рибницьких господарств. Детально розглянуто особливості природних, штучних та живих кормів. Визначено загальні принципи нормування годівлі риб.

Предложены современные адаптированные нормы кормления и рационы для рыб тепловодных и холодноводных рыбоводческих хозяйств. Детально рассмотрены особенности природных, искусственнных и живых кормов. Определены общие принципы нормирования кормления рыб.

Висвітлено засади екології та технології рибництва за умов астатичної мінералізації води. Визначено якісні та кількісні критерії виробництва рибної продукції. З урахуванням екологічних особливостей середовища й адаптаційних можливостей певних видів риб розроблено структурі принципи формування штучних іхтіоценозів, орієнтованих на одержання раціональних обсягів продукції високої якості без витрат кормів і добрив. Запропоновано технологію, яка дозволяє трасформувати природні кормові ресурси у кормову базу. Розглянуто проблеми виробництва товарної риби у досить специфічних акваторіях, які є принципово новими для сучасного та традиційного рибництва.

Освещены основы экологии и технологии производства рыбоводства в условиях астатической минерализации воды. Определены качественные и количественные критерии рыбной продукции. С учетом экологических особенностей среды и адаптационных возможностей определенных видов рыб разработаны структурные принципы формирования искусственных ихтиоценозов, ориентированных на получение рациональных объемов продукции высокого качества без затрат кормов и удобрений. Предложена технология, позволяющая трансформировать природные кормовые ресурсы в кормовую базу. Рассмотрены проблемы производства товарной рыбы в достаточно специфических акваториях, являющихся принципиально новыми для современного и традиционного рыбоводства.

Викладено основи технології виробництва продукції рибництва у водоймах різного цільового призначення. Визначено видоспецифічні особливості розведення та вирощування промислових риб, виробництва товарної рибної продукції, первинної її переробки, механізації трудомістких процесів. Розглянуто системи водопостачання, наведено рекомендації щодо використання ставків. Описано найпоширеніші нові промислові види риб, технологію їх штучного відтворення за заводських умов та в процесі селекційно-племінної роботи.

Изложены основы технологии производства продукции рыбоводства в водоёмах разного целевого назначения. Определены видоспецифические особенности разведения и выращивания промышленных рыб, производства товарной рыбной продукции, первичной её переработки, механизации трудоёмких процессов. Рассмотрены системы водоснабжения, приведены рекомендации по использованию прудов. Представлены описания распространенных новых промышленных видов рыб, технология их искусственного воспроизводства в заводских условиях и в процессе селекционно-племенной работы.

Увагу приділено фізіологічним основам продуктивності риб, розкриттю механізмів нейрогуморальної регуляції фізіологічних функцій, внутрішньому середовищу риб і його регуляції. Вивчено закономірності життєвих процесів риб на різних структурних рівнях. Визначено фізіологічні передумови підвищення ефективної раціональної експлуатації іхтіофауни та риб, що є об'єктами аквакультури. Розкрито зміст понять загальної, вікової, спеціальної, еволюційної й екологічної фізіології. Наведено методи дослідження фізіології риб. Розглянуто питання прикладної фізіології риб, зокрема, дихання, травлення, обміну речовин й енергії, фізіології шкіри, розмноження, стресу й адаптації у риб.

Внимание уделено физиологическим основам продуктивности рыб, раскрытию механизмов нейрогуморальной регуляции физиологических функций, внутренней среде рыб и ее регуляции. Изучены закономерности жизненных процессов рыб на разных структурных уровнях. Определены физиологические предпосылки повышения эффективной рациональной эксплуатации ихтиофауны и рыб, являющихся объектами аквакультуры. Раскрыто содержание понятий общей, возрастной, специальной, эволюционной и экологической физиологии. Приведены методы исследования физиологии рыб. Рассмотрены вопросы прикладной физиологии рыб, в частности, дыхания, пищеварения, обмена веществ и энергии, физиологии кожи, размножения, стресса и адаптации у рыб.

Узагальнено та систематизовано дані досліджень, що описують нормальну гістологічну будову й ембріогенез поширених видів риб і тих, що культивуються у спеціалізованих господарствах і рибопромислових водоймах, які складають основу промислу та зустрічаються у промислових уловах, а також відносяться до рідкісних і зникаючих видів. Надано відомості про нервову систему та сенсорні органи, дихальну систему та органи дихання, травнену систему та органи травлення. Увагу приділено опорно-руховій системі, шкірі та пігментації, сечостатевій системі. Розглянуто процес відтворення, ембріонального розвитку риб, а також фактори середовища, що на них впливають.

Проаналізовано екологічні й технологічні уявлення про вплив абіотичних і біотичних факторів на якісні та кількісні параметри відтворення та вирощування молоді осетроподібних. Увагу приділено формуванню ремонтно-маточних стад осетроподібних. Запропоновано технології відтворення риб з використанням стимуляторів штучного та природного походження, а також різних фізіологічно активних препаратів з метою стимуляції достигання статевих залоз. Вивчено вплив термічного режиму, терміну вирощування, величини раціону та кратності годівлі, співвідношення компонентів кормів на результати вирощування життєстійкої молоді осетроподібних.

Проанализированы экологические и технологические представления о влиянии абиотических и биотических факторов на качественные и количественные параметры воспроизводства и выращивания молоди осетрообразных. Предложены технологии воспроизводства рыб с использованием стимуляторов искусственного и природного происхождения, а также разных физиологически активных препаратов с целью стимуляции дозревания половых желез. Изучено влияние термического режима, срока выращивания, величины рациона и кратности кормления, соотношения компонентов кормов на результаты выращивания жизнестойкой молоди осетрообразных.

Викладено основи виробництва продукції осетрівництва на підприємствах відповідної спрямованості, визначено загальні принципи та видоспецифічні особливості відтворення та вирощування різновікових груп осетроподібних. Проаналізовано історію та сучасний стан осетрівництва та розкрито рибничо-біологічні особливості представників ряду осетроподібних. Приділено увагу питанням одержання стиглих плідників і статевих продуктів, інкубації ікри, вирощуванню рибопосадкового матеріалу та живих кормів, зимівлі, товарного вирощування осетроподібних, формування ремонтно-маточних їх стад та селекційно-племінної роботи у зв'язку з доместикацією. Охарактеризовано породи та природні групи представників ряду осетроподібних та визначено структуру комплексів з відтворення та вирощування життєстійкості їх молоді.

Розкрито матеріальні основи спадковості, розглянуто основні закономірності спадковості та мінливості кількісних ознак у риб. Проаналізовано вплив антропогенних факторів на генофонд риб, зовнішнього середовища на індивідуальний розвиток їх організму. Увагу приділено генетиці популяцій риб, розподілу генів і генотипів у популяцій. Висвітлено генетичні основи інбридингу та гетерозису у риб, основи біотехнології та генної інженерії.

Раскрыты материальные основы наследственности, рассмотрены основные закономерности наследственности и изменчивости количественных признаков у рыб. Проанализировано влияние антропогенных факторов на генофонд рыб, внешней среды на индивидуальное развитие их организма. Внимание уделено генетике популяций рыб, распределению генов и генотипов в популяциях. Освещены генетические основы инбридинга и гетерозиса рыб, основы биотехнологии и генной инженерии.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем рибництва та водних екосистем в Україні, зокрема на Поліссі. Розглянуто водогосподарсько-меліоративний комплекс регіону як складну еколого-економічну систему. Увагу приділено розробці моделі стоку фосфатів у водах р. Західний Буг. Вивчено особливості режиму о. Сомине та його вплив на формування природно-аквального комплексу. Охарактеризовано іхтіофауну Рівненщини. Проаналізовано особливості формування складу та кількісного розвитку планктону у Дніпровсько-Бузькому лимані, а також перспективи його використання. Розкрито проблеми гібридизації промислового стада товстолобиків Дніпровсько-Бузької гирлової області. Охарактеризовано біотехніку рибогосподарського освоєння о. Біле. Проведено моніторинг поверхневих вод Волинського Полісся. Проаналізовано вітчизняні нормативи щодо землевпорядного забезпечення захисту водних екосистем. Запропоновано модель відновлення водних екосистем малих річок.

Наведено результати дослідження екології живлення та харчових взаємовідносин промислових коропових риб Дніпровського лиману з урахуванням впливу абіотичних та біотичних факторів середовища, яке безпосередньо або опосередковано діє як наслідок антропічних складових. Проаналізовано біопродукційний потенціал Дніпровського лиману, вивчено динаміку фізико-хімічних факторів у ньому. Запропоновано шляхи збереження туводних промислових коропових за рахунок оптимізації використання кормового ресурсу.

Подано результати тривалих досліджень з екології та технології виробництва рибопосадкового матеріалу коропа, білого товстолобика, строкатого товстолобика, білого амура в спеціалізованих рибничих господарствах Півдня України. Запропоновано оптимальні технологічні параметри виробництва залежно від цільового призначення рибопосадкового матеріалу на фоні абіотичних та біотичних факторів середовища. Висвітлено обгрунтовані можливості прогнозування результатів виробництва рибопосадкового матеріалу за відповідних умов за програмованими складовими, що визначають ефективність рибничої діяльності.

Наведено результати багаторічних досліджень впливу екологічних трансформацій штучного походження на гідроекосистеми пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману, які прямо, або опосередковано вплинули на динаміку продуцентів та консументів різного трофічного рівня, що відбилося певною мірою на промисловій іхтіофауні. Акцентовано увагу на живленні промислових видів риб, харчових взаємовідносинах, розмноженні, рості, розвитку. Визначено перспективи рибогосподарської експлуатації за трансформованих умов.

Подано інформацію про сенсорні системи риб. Розглянуто умовно-рефлекторну діяльність риб. Розкрито основні поняття та форми поведінки риб. Охарактеризовано можливості та методи керування поведінкою риб у зв'язку з культивуванням та промислом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різноманіття і структуру автотрофної ланки (фітопланктон, вищі водяні рослини, фітоепіфітон) Кардашинського лиману і штучно створеного піщаного кар'єра у межах Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми і розподіл потоків енергії в них. У кожній з підсистем сформувався властивий їй комплекс екологічних чинників, що пов'язано з різницею у морфологічних характеристиках водойм, температурних, світлових, гідрохімічних умовах; наслідком впливу специфічного антропогенного чинника на підсистему кар'єра і гідротехнічних робіт; а також часом існування підсистем, що розглядаються, оскільки кар'єр - "молодша" підсистема, ніж лиман. Угруповання водоростей різних екологічних груп і вищих водних рослин характеризуються більш високим різноманіттям у лимані, ніж у кар$єрі. У розподілі потоків енергії в автотрофній ланці лиману домінують фітопланктон і вищі водяні рослини, а для піщаного кар'єра спостерігається домінування фітопланктону. Виходячи з концепції "альтернативних стабільних станів", Кардашинський лиман можна розглядати як модель "режиму прозорої води". Так, у підсистемі лиману фотична зона охоплює всю водну товщу, і тому спостерігається інтенсивний розвиток як фітопланктону, так і ВВР. Підсистема кар'єра є значно "молодшою", ніж підсистема лиману. Не виключено, що в майбутньому, по мірі старіння і обміління кар'єра і, відповідно, його заростання, частка ВВР і фітоепіфітону у формуванні потоків енергії може підвищуватись.

Наведено інформацію про кормові ресурси, кормову базу риб та методи її вивчення, живлення та оцінку живлення риб, культивування живих кормів у виробничих умовах, хімічний склад та харчову цінність рослинних та тваринних кормів, застосування штучних кормів в технологічних циклах вирощування риби. Поєднано інформацію про кормову базу риб, біологічні основи живлення риб та основи годівлі різних видових та вікових груп риб за умов специфіки виробництва.