Розкрито маловідому сторінку історичного розвитку X-променелогії в Україні після відкриття X-променів. Детально висвітлено наукову, практичну та організаційну діяльність багатьох співвітчизників, зокрема, М.Пильчикова, Й.Косоногова та ін.

Проведено грунтовний огляд літератури та наукових розробок у галузі вирощування та практичного застосування монокристалів. Розглянуто їх структуру і побудову, сфери використання - в оптиці, Х-променеграфії, п'єзокристалах, напівпровідниках, детекторах енергії та променювання. Значну увагу приділено методам і способам вирощування кристалів: з розчинів чи розтоплених солей, газового стану, полум'я, розтопів, а також парофазовому, рекристалізаційному, електролітному способам.

Розкрито зміст понад 1 000 наукових понять і термінів з питань радіології та радіологічного захисту українською, російською й англійською мовами.

Раскрыто содержание более 1 000 научных понятий и терминов по вопросам радиологии и радиологической защиты на украинском, русском и английском языках.

Показано, що в нерівноважній плазмі з нестандартним законом дисперсії енергії переріз розсіяння електромагнітних хвиль помітно залежить від степеня непараболічності та орієнтації полів відносно кристалографічних осей. За певних умов (цілком реальних для більшості напівпровідникових матеріалів) переріз розсіяння хвиль може сягати аномально великих значень у порівнянні з величинами, які є в рівноважній плазмі та у разі врахування тільки флуктуацій концентрації носіїв. Одержано конкретні вирази для коефіцієнта розсіяння (трансформації) хвиль на флуктуаціях у конкретних напівпровідниках.

Зроблено спробу змінити традиційний погляд сучасної історії науки на питання пріоритету ботаніка Рейнітцера і кристалофізика Лемана у відкритті рідких кристалів. Вперше у вітчизняній науковій літературі опубліковано важливі штрихи життєвого шляху професора Львівського університету Юліуша Планера.

Висвітлено засадничу роль наукової мови в житті держави та суспільства. Стислий історичний аналіз надає низку непроминущих уроків.

Висвітлено подвижницьку діяльність і доробок української духовної та культурно-мовної спадщини педагога, письменника та автора першого перекладу Євангелія українською мовою П. Морачевського.

Вміщено 66 нарисів про українських учених природничої та гуманітарної науки, таких як Б. І. Балінського, Ф. К. Вовка, В. О. Голубицького, М. М. Гришка, В. Я. Данилевського, Д. К. Заболотного, А. Ю. Кримського, П. О. Куліша, В. В. Радзимовської, Д. К. Ушинського, М. І. Яворського та ін. Подано основні відомості про життя вчених, їх наукову й освітянську діяльність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч213(4УКР)5-8

Рубрики:

Історія науки

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цьогоріч епохальному відкриттю рідкокристалічного стану речовини, проміжного між твердим тілом і рідиною, виповнюється 150 років. Важко і довго прокладало воно дорогу до визнання і практичного застосування. Широкий загал фахівців про рідкі кристали (РК) як надзвичайно перспективний матеріал сучасної електронної техніки візуалізації дізнався лише кілька десятиліть тому. Нині РК - окрема ділянка фізики і хімії конденсованого стану матерії. Вона динамічно розвивається, стимулюючи бурхливий поступ техніки і промисловості. Спільними зусиллями науковців та інженерів на основі РК створено новітню елементну базу електронної техніки: індикатори, дисплеї, сенсори фізичних величин, елементи і пристрої інтегральної оптики, модулятори, дефлектори, лазери тощо. Сформувалася нова галузь електроніки - рідкокристалічна.

З нагоди 165-річчя визначного українського вченого Івана Пулюя подано ретроспективний огляд заходів, що сприяли відновленню пам'яті про нього на національному рівні. Показано святкування на державному рівні 150-річного ювілею видатного фізика і діяча культури в 1995 р. Наведено відомості про наукові праці і твори, присвячені вченому, і про непросту історію заснування академічної премії імені Івана Пулюя.

Проаналізовано внесок українського вченого, професора, доктора, першого у світі міністра охорони здоров'я Івана Яковича Горбачевського у дослідження хімічного складу речовин, що входять до алкогольних напоїв, шкідливих наслідків для організму людини від вживання алкогольних напоїв та використання спирту як розчиннику в промисловості, у розроблення заходів для покращення здоров'я працівників шкідливих виробництв на основі даних зі звітів про самопочуття та захворювання працівників, які могли бути пов'язані із отруєннями парами метилового спирту.

Подано стислу інформацію про долю вчених, науковими доробками яких закладався фундамент Української академії наук. Імена перших дійсних членів УАН (більшість з них) було практично забуто і вилучено з енциклопедичних довідників радянської доби, а наукова спадщина потрапила у забуття.

Досліджено вплив технологічних факторів осадження тонких плівок методом відкритого випаровування у вакуумі на реалізацію процесів розсіювання носіїв заряду. Для плівок PbTe:Bi, осаджених на підкладки (0001) слюди-мусковіт та ситалу, визначено внесок у транспортні явища механізмів розсіювання носіїв, пов'язаних із поверхнею (теорія Фукса і Зондгеймера) та із межами зерен (теорія Мейядеса та Шацкиса). Вибором типу матеріалу підкладки та температурних режимів осадження змінювали структуру поверхні плівки та, відповідно, термоелектричні параметри вихідного матеріалу. Зокрема, підбір експериментальних режимів дозволяє маніпулювати розмірами зерен та товщиною плівки. Скло-керамічні підкладки із ситалу сприяють отриманню суттєво менших розмірів зерен у порівнянні із використанням підкладок із слюди. Показано, що ефекти, пов'язані із розсіюванням на межах зерен є домінуючими для всіх плівок. Поверхневі ж ефекти стають суттєвими лише для достатньо тонких плівок, для яких товщина співмірна із довжиною вільного пробігу носії заряду.

Подано стислу історичну довідку про розвиток теоретичних досліджень, розпочатих у різні часи в Інституті фізики НАН України. Крізь призму особистого внеску визначних теоретиків, їх колег і учнів відтворено першопочатки і розвиток наукових колективів і шкіл, чия творча діяльність активно триває і в наші дні. Описано з'яву і становлення першої дослідної фізичної установи - Інституту фізики, визначної ролі в цім Олександра Гольдмана, учня Йосипа Косоногова. Зазначено, що почав теоретичні дослідження в Інституті фізики професор Леон Кордиш, що утривалив традиції теоретичних студій, започатковані в Університеті Св. Володимира професором Миколою Шіллером і розвинені Йосипом Косоноговим. По смерті Кордиша чотири роки розвій теоретичних студій визначав Лев Штрум, що знаний оригінальністю й майстерним підходом до складних проблем. Після ліквідації Штрума й ув'язнення Гольдмана два роки результативної праці в Інституті фізики належать Розену. З початком німецько-радянської війни інститут вивезли до Уфи, де роботу було скеровано на оборонну тематику, сам інститут суттєво скорочено й об'єднано з Інститутом математики. У 1944 р. інститут повернули до Києва, його очолив академік Олександр Лейпунський, а теоретичні дослідження головно вели Соломон Пекар зі співробітниками й Олександр Давидов з його групою. До 1960 р. Пекар створив потужний колектив теоретиків, з яким він перейшов до новоствореного Інституту напівпровідників. Від 1964 р. з утворенням нового теоретичного відділу, очолюваного Давидовим, розширено й поглиблено тематику дослідження властивостей молекулярних кристалів. Важливими для науки й історії теоретичних досліджень в Інституті фізики були кількарічні епізоди праці в ньому Миколи Миколайовича Боголюбова й професора Олексія Ситенка. Колишні співробітники й учні зазначених видатних учених і тепер активно рухають вперед теорію. А власне в Інституті фізики дуже плідно працює колектив теоретичного відділу під проводом члена-кореспондента НАНУ Петра Михайловича Томчука.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.167.7 я431 + Ч617.3(4УКР)64 я431

Рубрики:

Довідкові та інформаційно-документальні видання (енциклопедії, словники тощо) (Види і типи книжкових видань)

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: ВА869119 Пошук видання у каталогах НБУВ