Висвітлено теоретичні та методологічні засади й актуальні проблеми розвитку продовольчого комплексу України (ПКУ). Вивчено механізми підвищення ефективності його діяльності - вплив чинників розміщення, територіальної організації та спеціалізації, інноваційно-інвестиційних важелів, агропромислової інтеграції. Наведено перспективні напрями розвитку ПКУ за умов глобалізації світогосподарських зв'язків, зовнішньоекономічної взаємодії з Світовою Організацією Торгівлі та інтеграційними об'єднаннями Співдружності Незалежних Держав і Єдиного Економічного Простору.

Освещены теоретические и методологические основы и актуальные проблемы развития продовольственного рынка Украины (ПРУ). Изучены механизмы повышения его деятельности, в частности, влияние факторов размещения, территориальной организации и специализации, инновационно-инвестиционных рычагов, агропромышленной интеграции. Приведены перспективные направления развития ПРУ в условиях глобализации мировых хозяйственных связей, внешнеэкономического взаимодействия со Всемирной Организацией Торговли и интеграционными объединениями Содружества Независимых Государств и Единого Экономического Пространства.

Висвітлено проблеми стратегічного розвитку продовольчого потенціалу України за сучасних умов глобалізації. Розкрито теоретико-методологічні засади планування поступу і територіального розміщення продовольчого комплексу країни в перспективі. Наведено економічну оцінку змін регіональних продовольчих комплексів за статистичними даними та проаналізовано механізми подолання негативних тенденцій для сучасного трансформаційного процесу продовольчого комплексу.

Освещены проблемы стратегического развития продовольственного потенциала Украины в современных условиях глобализации. Раскрыты теоретико-методологические основы планирования прогресса и территориального размещения продовольственного комплекса страны в перспективе. Приведена экономическая оценка изменений региональных продовольственных комплексов по статистическим данным и проанализированы механизмы преодоления отрицательных тенденций для современного трансформационного процесса продовольственного комплекса.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР-2К)0-18

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР-4СУМ)306.7 + У9(4УКР-4СУМ)305,0

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69231/екон. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, пов'язані з покращанням використання природно-ресурсного потенціалу території та в першу чергу земельних угідь (ЗУ). Розглянуто можливі шляхи раціоналізації природокористування у регіоні. Визначено основні агроекологічні та екологічні заходи, спрямовані на охорону природних ресурсів, насамперед земельних; розроблено пропозиції щодо оптимізації структури ЗУ, які передбачають збереження природного середовища регіону.

Визначено та розкрито теоретико-методологічні та конкретно-прикладні засади дослідження екологічних проблем в обласному АПК, виявлено тенденції розвитку АПК столичної області, які склалися за умов становлення нових організаційно-господарських форм у сільському господарстві, харчовій і переробній промисловості, погіршення стану екологічної ситуації в регіоні. Розроблено класифікацію екологічного впливу за типами і видами, виявлено специфічні форми екологічного впливу в аграрній сфері та надано їх аналітичну оцінку. Науково обгрунтовано систему природоохоронних заходів в аграрній сфері АПК даного регіону та визначено основні напрями екологізації розвитку АПК в цілому з метою визначення шляхів раціоналізації природокористування в АПК столичної області.

Індекс рубрикатора НБУВ: У. я434(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми ефективного використання виробничого та кадрового потенціалу харчової промисловості, виявлено тенденції та закономірності розвитку галузі за умов сучасних трансформаційних процесів. Обгрунтовано об’єктивну необхідність інноваційного перетворення виробничого потенціалу галузей харчової промисловості. Запропоновано напрями та механізми підвищення інноваційної активності підприємств галузі. Здійснено аналіз професійно-кваліфікаційної асиметрії сфери зайнятості та запропоновано шляхи вдосконалення системи професійної освіти кадрів в галузі, окреслено перспективи взаємодії системи профосвіти з роботодавцями.

Оцінено модернізаційні перспективи харчової промисловості, ідентифіковано підгалузі харчової промисловості за рівнем впровадження передових технологій та розвитком інноваційної діяльності, оцінено можливості галузі до структурно-інноваційних змін, обгрунтовано необхідність створення умов, що сприяють розвиткові інноваційних процесів та впровадженню досягнень науки і техніки. Результати дослідження: обгрунтовано, що оновлення потенціалу харчової промисловості та його ефективна реалізація вимагають розробки Стратегії розвитку харчової промисловості - важливого прогнозного документу, в якому мають бути чітко визначені цілі, завдання та основні напрямки розвитку галузі, окреслені методи та механізми реалізації поставлених завдань, в тому числі визначені напрямки та заходи державної підтримки правового та економічного характеру, що спрямовані на стимулювання розвитку і зростання обсягів ефективного виробництва промислових продовольчих товарів та забезпечення високої конкурентоспроможності останніх на внутрішньому та світовому ринках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г266 + Л710.13/14

Рубрики:

Макроциклічні сполуки

Полімеризація і поліконденсація

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The thermal destruction, thermal-physical and tribological characteristics of poly-1-tetrafluorethoxy-2,4-phenylenisophtalamide obtained by the method of compressed pressing are investigated. The kinetic parameters of thermal decomposition of the polymer are determined. The introduction of the fluorocontaining substituent into the macromolecule of the polymer leads to a decrease of the balanced rigidity of the polymer and improvement of some tribological characteristics (lowering of the friction coefficient and temperature in the triboconjugation area under the condition of dry friction).

The fluorinated polyamidoimides doped by acetylacetonates of Co and Cu are synthesized. The thermomechanical investigations are carried out, and the possibility to obtain Langmuir - Blodgett films is shown.

Fluorinated aromatic polyimide on the base of p, p'-bis(4-aminophenoxy)octafluorodiphenyl ether and pyromellitic dianhydride (PDA) is synthesized and its thermo- and hydrolitic stability, moisture capacity, and dielectric characteristics have been investigated. The properties of the obtained polyimide are compared with those of nonfluorinated polyimide PM and its foreign analog "Kapton".

Обгрунтовано теоретичні засади національної промисловості політики, її змістовні особливості відповідно до галузевого розвитку. Запропоновано методологію інтегрального виміру пріоритетності видів промислової діяльності за критеріями ефективності, виробничої активності, забезпечення внутрішнього ринку та сприяння структурно-технологічній модернізації. Увагу приділено подальшому розвитку методології вимірювання екологічного рівня промислового виробництва на основі теорії декаплінгу, теоретично обгрунтовано змістовні характеристики потенціалу фінансового забезпечення процессів відтворення, узагальнено наслідки впливу кризи на корпоративне управління та обгрунтовано необхідність посилення мотиваційної стратегії залучення учасників корпоративних відносин, визначено пріоритетні напрями промислової політики, що утворюють стратегічний вектор нової парадигми промислового розвитку.

Синтезировано основание Шиффа, содержащее фрагменты D-глюкозы и бензойной кислоты. Показано, что введение этой добавки в этиловый спирт - компонент альтернативного топлива - существенно (в 1,7 - 3,6 раза) повышает его несущую способность. Методом полноатомной классической молекулярной динамики изучено влияние присадки на структурообразование в среде этанола. Показано, что добавление присадки к этанолу увеличивает плотность смеси и уменьшает коэффициент диффузии этанола. Структурирование происходит за счет образования комплексов, стабилизированных водородными связями, которые состоят из молекулы присадки, окруженной оболочкой из ~ 37 ориентированных молекул этанола. Кроме того, в системе формируются метастабильные димеры и тримеры молекул присадки с временем жизни порядка 0,5 нс.

Предмет дослідження - вивчення досвіду використання промислового інжинірингу (ПІ) в Україні та розвитку експортних можливостей в інжинірингу. Мета роботи - дослідження особливостей розвитку ПІ, пов'язаних із можливостями в інтеграції бізнес-процесів до міжнародних ланцюгів створення цінностей, а також зміни культури взаємодії в контексті проблем промислових підприємств (ПП). Під час дослідження було застосовано діалектичний метод, метод динамічних рядів, методи порівняння та вимірювання, метод аналізу та синтезу. Здійснено оцінку сучасного стану конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на основі аналізу даних про обсяги реалізованої продукції, інноваційну діяльність ПП, експорт та імпорт продукції переробної промисловості; досліджено основні тенденції у розвитку українського інжинірингу; досліджено інструменти технічного сприяння з метою поширення інжинірингових послуг в Україні та закордоном; обгрунтовано пріоритетні напрямки у розвитку ІТ-галузі, здатні сприяти поліпшенню структури та якості виробництва й удосконаленню системи організації праці і професійного навчання. Сфера застосування результатів: реалізація заходів впливу державної промислової політики на розвиток економіки. Висновки: серед пріоритетів промислової політики на чільне місце сьогодні слід однозначно поставити залучення нових технологій, технік та методів, інжинірингових послуг, що сприятимуть розвитку хай-тек сектора у промисловості. Саме такий підхід у поєднанні з високим освітнім та професійним рівнем працівників галузі надасть змогу гарантувати створення та впровадження у виробництво інноваційної програмної продукції та нових технологій. Для інтенсивного розвитку інжинірингової діяльності необхідна, насамперед, орієнтація на експорт (стартапів, мізків, напівфабрикатів, а також кінцевої продукції), розвиток експортного потенціалу та підтримка становлення в Україні високотехнологічних центрів промислового інжинірингу. Доцільно розробити для України стратегію участі у глобальних ланцюжках створення доданої вартості, державну цільову програму технологічної модернізації промислового виробництва на базі новітніх технологій, як вітчизняних, так і "запозичених", що дозволить здійснити комплексне оновлення та осучаснення техніко-технологічної бази ПП.

Розбудова ресурсоефективної економіки стала закономірним трендом розвитку багатьох розвинутих країн, навіть тих, які багаті на природні ресурси. Україна також розпочала трансформацію своєї економічної системи у відповідь на зростаючі виклики з боку ресурсних обмежень, кліматичних змін та конкуренції на міжнародних ринках. Вагомим поштовхом у цьому напрямі стало підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, згідно якої мають бути імплементовані принципові положення Директив ЄС, що стосуються "озеленення" промисловості, і, зокрема, ті, що впливають на діяльність та розвиток потенційно небезпечних виробництв. Звідси виникає необхідність у здійсненні моніторингу щодо впровадження інституціональних інструментів екологізації промислового виробництва та аналізу реалізації економічних реформ, які забезпечені низкою стратегічних державних документів у сфері "озеленення" промисловості. Постановка проблеми. Сьогодні існує необхідність у реформуванні діючої системи управління якістю атмосферного повітря, управління водними ресурсами та водовідведенням, поводження з відходами, оскільки існуюча не дає змоги повною мірою забезпечити реалізацію директивних положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Комплексне вирішення назрілих екологічних проблем потребує злагоджених дій різних урядових інституцій та прийняття управлінських рішень щодо оцінки техногенно-екологічних ризиків і здійснення моніторингу впливу на довкілля підприємств промисловості; запровадження нових дієвих важелів державної політики щодо управління небезпечними виробництвами на основі концепції "озеленення" промисловості. Проблемам розкриття трансформаційних змін у промисловості у напряму її "озеленення" та ролі держави у модернізації потенційно небезпечних виробництв значну увагу приділено у наукових працях Берзіної С. В., Буркинського Б. В., Веклич О. О., Галушкіної Т. П., Ілляшенко І. О., Кваши Т. К., Козаченко Т. І., Купінець Л. Є., Мусіної Л. А., Омельченко А. А., Потапенко В. Г., Харічкова С. К., Хлобистова Є. В. та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нова екологічна політика це контроль за забрудненням навколишнього природного середовища, передусім, за промисловим забрудненням. У цьому контексті екологічна модернізація промислових підприємств зумовлена зміною екологічної політики держави стосовно підприємств-забруднювачів, у результаті реалізації якої покращиться якість життя для сучасних та прийдешніх поколінь, буде забезпечено "зелене" промислове зростання, сформовано дієві механізми для збереження і відновлення природного середовища. Впровадження нових інструментів державної політики в екологічній сфері є масштабною реформою, яка торкнеться усієї української промисловості, водночас формування системного бачення головних досягнень в імплементації міжнародних вимог щодо екотрансформації промислових підприємств є ще недостатньо дослідженим питанням у науковій літературі.

Висвітлено проблеми формування системного бачення розвитку української промисловості й обгрунтування ії спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обгрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком і переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів і ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обгрунтовано напрями посилення глобальних зв'язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

Висвітлено питання, пов'язані з дослідженням впливу конкурентної політики на стратегічні промислові ринки та виявлення її зв'язку з низькою конкурентоспроможністю промислової продукції, що стала загрозою для розвитку країни насамперед через низьку здатність української економіки до інновацій, зростаючу несумісність технологій, низьку якість регуляторного середовища. Доведено, що саме конкурентна політика є основним інструментом держави для відновлення економічного та конкурентного правопорядку на ринках промислової продукції. Визначено, що серед ринків продукції переробної промисловості значна частина є вільною від монополій, проте встановлено наявність висококонцентрованих ринків та олігопольних з ознаками домінування. Розроблено комплекс заходів з удосконалення системи контролю за дотриманням конкурентного законодавства.