Розглянуто концептуальні засади діяльності держави з проблем миру на теренах колишніх СРСР і Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії як складових загальноєвропейського простору. Визначено чинники й умови, що вплинули на концептуальні пріоритети та на конкретні рішення російських органів зовнішніх відносин у межах політики з урегулювання. Проаналізовано основні напрями миротворчих зусиль Росії на пострадянському просторі та на території колишньої Югославської Федерації - сприяння припиненню військової стадії конфліктів, підтримання миру та налагодження діалогу між суб'єктами конфлікту. Висвітлено роль білатеральних і багатосторонніх міжнародних форм взаємодії у реалізації російських миротворчих ініціатив. Проведено оцінювання результатів політики Росії з урегулювання військово-політичних конфліктів у Європі.