За класифікацією стисло розглянуто моделі громадянських суспільств. Зроблено спробу охарактеризувати громадянське суспільство в Україні. Визначено деякі його особливості, які потребують уваги під час реформування системи публічного управління й удосконалення механізмів, які б сприяли розвитку громадянського суспільства в Україні.

Розглянуто еволюцію категорії публічного адміністрування у працях світових та вітчизняних учених, мислителів та діячів. За умов реформування системи публічного управління (державного управління та місцевого самоврядування) такий аналіз необхідний для розроблення моделі публічного адміністрування в Україні. Активне, розвинуте громадянське суспільство, без якого не може бути публічного адміністрування, можливо створити шляхом удосконалення механізмів взаємодії влади і суспільства, для чого також необхідно досліджувати генезис категорії публічного адміністрування.

Досліджено питання законодавчого забезпечення розвитку громадянського суспільства в Україні перших років незалежності. За умов перманентного реформування державного управління, місцевого самоврядування, пошуків нових підходів, удосконалення раніше ухвалених концепцій, механізмів взаємодії влади і суспільства такий аналіз допомагає у розробці, моделюванні нової системи публічного управління, де громадянському суспільству має бути передбачена одна з ключових ролей. Адже рівень розвитку громадянського суспільства - громадянських прав на участь у суспільно-політичному та культурному житті, відкритості влади, ідейного плюралізму тощо, є показником розвитку держави загалом. Стаття є першою частиною, другу викладено у журналі "Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України" (№ 4, 2018 р.).

Досліджено питання впровадження принципів "належного врядування" в управлінську систему України. Дієвість європейської моделі "належного врядування" (Good Governance), концепція якої сформувалась з концепцій багаторівневого управління, політичних мереж і Європейського адміністративного простору, не викликає сумнівів щодо ефективності. Врахування деяких особливостей, на які звертає увагу автор, має сприяти реформуванню сучасної системи державного управління, місцевого самоврядування, пошукам ефективної моделі публічного управління.

Розглянуто теоретико-методологічні основи взаємодії громадськості з органами публічної влади, проаналізовано її особливості в межах різних моделей державного управління та місцевого самоврядування, еволюцію відносин громадськості та органів публічної влади в Україні. Узагальнено сучасні форми та механізми взаємодії громадськості з органами публічної влади, запропоновано їх комплекси й напрями удосконалення в сучасній Україні. Уперше в науці державного управління запропоновано концепт "територіальна громада держави" та п’ятирівневу модель публічного управління, в центрі якої громадянин, а на субнаціональному рівні діють лише органи місцевого самоврядування.

Наведено тексти доповідей та виступів учасників круглих столів, проведених Інститутом законодавства Верховної Ради України протягом 2017 - 2019 рр. у ході дослідження проблеми законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки. Охарактеризовано нову законодавчу модель економічного розвитку України. Висвітлено питання державного регулювання економіки України під впливом глобалізаційних тенденцій, проблеми законодавчого регулювання економічного забезпечення права на вищу освіту в Україні. Розкрито перспективи реформування антикорупційного законодавства. Увагу приділено законодавчому врегулюванню окремих питань протидії корупції засобами кримінально-правового та кримінального процесуального впливу, тенденціям відтворювальних процесів в економіці та моделюванню інноваційного організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку, впливу корупції на державний суверенітет України. Висвітлено питання інноваційного забезпечення промислового розвитку України на основі взаємодії науки, держави та бізнесу.

Запропоновано нове вирішення наукового завдання в галузі науки державного управління, яке полягає в обгрунтуванні теоретичних положень і розробці конкретних пропозицій щодо вдосконалення механізмів публічного управління у взаємодії та взаємовідносинах громадськості з органами державної влади й органами місцевого самоврядування. Розроблено модель структури державного управління, в основі якої - ідея людиноцентризму, де у першочерговому значенні людина виступає як головна одиниця (а не територіальна громада), від якої має вибудовуватися "українська модель державного управління та місцевого самоврядування" аж до центральних органів публічної влади. За цією моделлю, врахувавши особливості менталітету, історичний досвід (українське суспільство - це суспільство індивідуумів, а не общин), має вибудовуватися демократична система ефективного управління. За таких умов оновляться й механізми взаємодії громадськості з органами публічної влади. Запропоновано концептуальну модель механізмів взаємодії громадськості з органами публічної влади. Обгрунтовано, що модель буде дієвою за умови функціонування механізмів зворотного зв'язку в горизонтальній (на кожному рівні влади) та вертикальній площинах, а кінцевою метою має стати впровадження механізму "людина - центральні органи публічної влади". Концепцією партнерських стосунків аргументовано, що активна громадськість, яка виступає індикатором дієвості влади, сприятиме процесам демократизації країни. Створення системи державного управління для забезпечення прав, основних свобод людини, громадянина, задоволення його соціально-економічних потреб - основні чинники, які гарантуватимуть стабільність у суспільстві та свідчитимуть про демократичність державно-правової системи.

Запропоновано загальні копцепти парадигми цифрової трансформації держави, що охоплюють конституційні засади розвитку інформаційного суспільства, інформаційної та кібернетичної безпеки, розширення системи фундаментальних прав людини у зв'язку із визнанням цифрових прав, електронних трансформацій у публічному урядуванні, впровадження цифрових технологій у демократичні процеси тощо. Представлений огляд правового забезпечення застосування ІТ-технологій у сфері економічної діяльності спрямований на формування комплексного уявлення про напрями та тенденції цифровізації національної економіки. Зазначено, що міжнародно-правові проекції розвитку національного законодавства у цій сфері ілюструють тенденції наближення України до світових процесів з цифрової глобалізації.

Наведено наукові висновки й узагальнення щодо законопроєктів, які стосуються пріоритетних сфер суспільних відносин і були включені до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Зокрема, визначено пріоритетні напрями оптимізації Регламенту Верховної Ради України. Окреслено перспективи вдосконалення законодавства про статус народного депутата України. Висвітлено проблеми законодавчого забезпечення організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Розглянуто модернізацію організаційно-правових і економічних механізмів ресурсного забезпечення системи публічного управління та адміністрування в Україні. Увагу приділено законодавчому забезпеченню здійснення правосуддя в Україні; удосконаленню кримінального та кримінального процесуального законодавства України тощо.

Розкрито теоретико-методологічні основи формування громадянського суспільства в Україні у контексті трансформації державного управління та місцевого самоврядування в систему публічного управління з багаторівневим урядуванням. З урахуванням людиноцентричної парадигми розвинуто концепцію багаторівневої моделі публічного управління, а на засадах концепту "територіальна громада держави" представлено комплекс нових підходів і механізмів щодо публічного управління та адміністрування. Сформульовано пропозиції, що сприятимуть становленню сталої української моделі громадянського суспільства та належного публічного управління в Україні.