Представлена функциональная схема разработанного компьютеризированного газоаналитического измерительного комплекса для автоматического измерения выбросов коксовых батарей. Обоснован выбор технических, метрологических характеристик комплекса, проанализирована работа программного обеспечения.

Дослідження присвячено найактуальнішим проблемам будови Приазовського мегаблока та облямувальних структур, вирішення яких створило передумови для забезпечення високої ефективності проведення пошуково-розвідувальних робіт на рудні та нерудні корисни копалини - золото, рідкісні метали, залізо, алмази, газ та ін. Виконано теоретичне та практичне обгрунтування кільцевих і розломно-блокових структур. Вперше запропоновано нову концепцію еволюційно-геодинамічного розвітку Східно- та Західно-Приазовського геоблоків, надано характеристику міжблокових зон. З'ясовано структурно-просторове положення та ранг розломних геоструктур. Вперше визначено ріфейський, герцинський та кімерійський етапи тектоно-магматічної активізації в регіоні.

Роботу присвячено видатному досліднику надр Донецького басейну, талановитому вченому-геологу Леоніду Івановичу Лутугіну з нагоди 150-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи життя вченого, його досягнення у вивченні геологічної будови Донбасу, складанні карти-моделі Донецького басейну, запропоновані ним інноваційні підходи до прикладної геології та гірничої справи вугільних родовищ регіону.

Статтю присвячено талановитому досліднику надр Донецького і Кузнецького вугільних басейнів, видатному українському вченому-геологу всесвітньо відомої лутугінської школи професору Василю Івановичу Яворському з нагоди 140-річчя від дня його народження. Розглянуто основні етапи його життя, досягнення у вивченні вугільних родовищ і геологічної будови Донбасу і Кузбасу, а також у складанні карт цих регіонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3 д(4УКР)

Рубрики:

Серії, збірники,зібрання творів з геології

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено короткі відомості про геохімію урану, основні урановмісні мінерали і процеси, що супроводжують уран у природі. Проаналізовано історію відкриття родовищ і створення мінерально-сировинної бази урану в Україні.

Статтю присвячено історії відкриття Пержанського берилієвого родовища - унікального, єдиного у світі, де промислові концентрації берилію пов'язані з гентгельвіновими рудами, а також одному з його першовідкривачів доктору геолого-мінералогічних наук, професору Л. С. Галецькому.

В історії розвитку геологічної думки другої половини XX ст. творчість відомого нафтовика, академіка Григорія Назаровича Доленко (1917 - 1991) посідає почесне місце. В Україні і колишньому СРСР він був одним з фундаторів нафтового напряму в геологічній науці. Ним розроблені важливі теоретичні проблеми нафтогазової геології: походження нафти і газу, їх міграція, закономірності утворення і розміщення нафтових і газових родовищ у різновікових тектонічних структурах України, Росії та Австрії. В історію розвитку нафтової науки нашої країни Г. Н. Доленко увійшов також як сильний і компетентний керівник виробничої геологічної галузі. За його активної і безпосередньої участі відкрито ряд нафтових і газових родовищ у Поволжі, Прикарпатському прогині, Дніпровсько-Донецькій западині, Криму та Віденському басейні.

В історії розвитку геологічної думки другої половини XX ст. творчість відомого геолога України професора Сергія Амвросійовича Мороза (1937 - 1997) посідає почесне місце. В колишньому СРСР він був наймолодшим доктором наук у геології того часу. Його колеги та учні вважали, що він геолог від Бога. Понад 40 років дослідник проводив геологічні роботи в Україні та інших регіонах. Його науковий доробок вражає - 250 наукових праць, серед яких близько 50 книг і брошур. Вчений-геолог і філософ С. А. Мороз відрізнявся надзвичайно широким колом наукових інтересів. Він опрацьовував проблеми геологічної будови континентів і Світового океану, стратиграфії і палеонтології, палеогеографії і тектоніки, геології нафти і газу, географічного землезнавства, теорії біосфери та охорони довкілля, історії, методології і філософії наук про Землю. Розроблена ним оригінальна стратиграфічна схема палеогенової системи Східно-Європейської платформи (СЄП) і Кримсько-Кавказької області донині використовується в Україні та за кордоном. Вчений вперше розшифрував олістостромну природу загадкових Канівських гір. Дослідником опрацьована також оригінальна методолого-філософська концепція біосферної форми руху земної матерії, що безпосередньо є продовженням ідейної спадщини насамперед В. І. Вернадського та його учня Я. В. Самойлова.

Запропоновано аналітичний огляд стану і тенденцій аерокосмічних досліджень Землі в ІГН НАН України з 1974 по 2018 рр. Показано внесок вчених інституту в цьому напрямі. Розглянуто заходи створення у Відділенні наук про Землю АН УРСР за ініціативою академіка Б. Є. Патона наукової ради з проблеми "Вивчення природних ресурсів дистанційними методами" (1987 р.) та Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України" (1992 р.). Наведено дані про структуру Центру. Зроблено аналіз внеску співробітників Центру у розвиток аерокосмічних досліджень в Україні. Показано, що перспективи розвитку наукових досліджень Центру пов'язані зі створенням єдиної теорії дистанційного зондування Землі, в основу якої покладені сучасні уявлення наук про Землю, теорія енергомасообміну в геосистемах, досягнення в теорії систем, сучасні моделі фізичних процесів, що відбуваються на суходолі та шельфі. Концептуально стратегія розвитку досліджень в ЦАКДЗ ІГН НАН України в перспективі полягатиме в реалізації основних положень розвитку світового суспільства, визначених рішеннями ООН зі сталого безконфліктного розвитку людства шляхом забезпечення його продовольством, питною водою та енергоресурсами.

Статтю присвячено життю і творчості академіка АН УРСР Володимира Борисовича Порфир'єва (1899 - 1982) - відомого вченого-геолога, автора гіпотези абіогенного походження вуглеводнів на великих глибинах, а також теорії походження озокериту та узагальненої теорії утворення різних видів викопного вугілля. Справу В. Б. Порфир'єва гідно продовжував його учень доктор геолого-мінералогічних наук, професор Владилен Олексійович Краюшкін.

Наведено загальні відомості про золото, його родовища, самородки і видобуток цього металу у світі. Розглянуто особливості геохімії та мінералогії золота, морфологічні особливості і мінеральні асоціації. Окрему увагу приділено історії відкриття та освоєння золотоносних провінцій України.

Стаття присвячена видатному досліднику рудних родовищ Донбасу й одному з основоположників нового наукового напряму, талановитому вченому-геологу першої чверті ХХ ст. Я. В. Самойлову в зв'язку з 150-річчям від дня його народження. Розглянуто основні етапи життя вченого, його досягнення в детальному вивченні геології і мінералогії жильних родовищ Донецького басейну, серед яких золото, срібло, ртуть, свинцевий блиск, цинкова обманка, мідний колчедан. Вчений дав характеристику геології та структурі рудних родовищ Нагольного кряжа Донбасу, вивчив фосфорити та інші агрономічні руди. Вперше у світі ним проведено біогеохімічні дослідження умов утворення низки рудних мінералів і осадових гірських порід у зв'язку з участю в цих процесах мікроорганізмів. Професор Я. В. Самойлов разом з академіком В. І. Вернадським стояв біля витоків нового напряму в науці - біогеохімії.

Висвітлено наукову, науково-організаційну та суспільно-просвітницьку діяльність талановитого українського геолога-самородка, художника і поета, академіка АН УРСР Володимира Васильовича Різниченка - другого директора Інституту геологічних наук України. Разом з академіками В. І. Вернадським, П. А. Тутковським, В. І. Лучицьким вчений стояв біля витоків створення в Україні Геологічного комітету, Академії наук та Інституту геологічних наук - найстарішого наукового центру в галузі геології в Україні.

В історію геологічної науки колишнього СРСР та світу Валеріан Миколайович Вебер (1871 - 1940) увійшов як видатний геолог-зйомник, відомий палеонтолог, фахівець з фауни трилобітів і стратиграфії палеозою, педагог та організатор науки, активний член наукових геологічних товариств. Він був першовідкривачем ряду родовищ залізних руд, вугілля, нафти та мідномиш'яково-свинцевих руд, досліджував класичні розрізи та фауну палеозою Західної Європи, проводив геологічну зйомку в спекотному Туркестані. Як геолог Валеріан Миколайович об'їздив та вивчив райони Середньої Азії, Уралу, Криму, Кавказу, Паміру, Нової Землі, Шпіцбергену, Тиманського кряжа та Далекого Сходу. Особливого значення для нього мали унікальні розрізи палеозою Донецької складчастої споруди. Вчений є автором монографій "Польова геологія", "Корисні копалини Туркестану" та геології півострова Челекен, відомий також як сейсмолог ним вивчені Андижанський, Ахалкалацький та Шемахінський землетруси. Проте світову славу вченому принесли палеонтологічні дослідження трилобітів. Усього за трилобітами пермі, девону, ордовику та силуру В. М. Вебером написано шість оригінальних монографій та понад десять статей. Першою великою монографією В. М. Вебера була "Трилобіти Туркестану", наступна - "Трилобіти Донбасу", а потім - серія зведених монографій з кам'яновугільних трилобітів колишнього СРСР. Монографія В. М. Вебера "Трилобіти Донбасу" містить матеріал з трилобітів, зібраних вченим із безперервних, "еталонних" розрізів морських кам'яновугільних відкладів Донецького басейну. Палеонтологічні роботи В. М. Вебера охоплюють великий діапазон геологічного часу - від ордовику до пермі включно. Вони важливі для стратиграфії осадових товщ кам'яновугільного Донбасу, Середньої Азії, Уралу, Кавказу, Криму та інших геологічних регіонів колишнього СРСР.