Ключ. слова: Pt-ДНК-III, цитотоксичність, пухлини головного мозку, культури клітин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-29

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано анатомо-фізіологічні особливості ободової кишки, аномалії і вади її розвитку. Розглянуто питання епідеміології та етіології раку ободової кишки, канцерогенезу. Наведено класифікацію та морфологічну характеристику раку ободової кишки, описано його клінічні прояви, методи сучасної діагностики та лікування.

Проанализированы анатомо-физиологические особенности ободовой кишки, аномалии и дефекты её развития. Рассмотрены вопросы эпидемиологии и этиологии рака ободовой кишки, канцерогенеза. Приведены классификация и морфологическая характеристика рака ободовой кишки, описаны его клинические проявления, методы современной диагностики и лечения.

Проаналізовано значення реабілітації для покращання якості життя хворих на рак грудної залози, організацію паліативної медичної допомоги інкурабельним хворим. Висвітлено ефективність лікувального патоморфозу неоад'ювантної терапії раку молочної залози на клінічному та субклінічному рівнях. Розкрито вплив протипухлинної аутовакцини на результати лікування хворих на рак молочної залози другої стадії, теоретичні та практичні аспекти сімейного ракового синдрому.

Проанализированы значение реабилитации на улучшение качества жизни больных на рак грудной железы, организация палиативной медицинской помощи инкурабельным больным. Освещена эффективность лечебного патоморфоза неоадъювантной терапии рака молочной железы на клиническом и субклиническом уровнях. Изучено влияние противоопухолевой аутовакцины на результаты лечения больных раком молочной железы второй стадии, раскрыты теоретические и практические аспекты семейного ракового синдрома.

Висвітлено питання кріохірургічного лікування захворювань органів травлення, зокрема, онкологічних патологій. Проаналізовано вплив кріодеструкції раку шлунка на динаміку клітин пухлини у регіонарних судинах. Наведено кріохірургічні методи лікування первинних, метастатичних новоутворень печінки та жовчного міхура. Розглянуто низькотемпературну деструкцію як метод лікування новоутворень дванадцятипалої кишки. Викладено питання комбінованого лікування хворих на рак ободової кишки з кріодеструкцією та спонтанним відтаванням.

Освещены вопросы криохирургического лечения заболеваний органов пищеварения, в частности, онкологических патологий. Проанализировано влияние криодеструкции рака желудка на динамику клеток опухоли в регионарных сосудах. Приведены криохирургические методы лечения первичных, метастатических опухолей печени и желчного пузыря. Рассмотрена низкотемпературная деструкция как метод лечения опухолей двенадцатиперстной кишки. Изложены вопросы комбинированного лечения больных раком ободовой кишки с криодеструкцией и спонтанным оттаиванием.

Порівняно результати радикального лікування хворих на рак ободової кишки (РОК) із застосуванням хірургічних і комбінованих методів (передопераційної інтенсивної гамма-терапії, системної хіміотерапії, внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ), інтраопераційної кріодеструкції (ІКД), імунотерапії протипухлинною аутовакциною (ІПА)). У пацієнтів із захворюванням II і III стадії 5-річна виживаність краща після застосування ІПА, ІКД, ВАПХТ. Використання передопераційної інтенсивної гамма-терапії хворих на РОК III стадії також сприяє покращанню показників 5-річної виживаності. У випадку 10-річного спостереження показники виживаності вирівнюються.

Ключ. слова: рак ободової кишки, комбіноване лікування, інтраопераційна кріодеструкція та спонтанне відтаювання
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-5

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо впливу природного антиоксиданта церулоплазміну на стан плазматичних мембран еритроцитів і порушення мембран гепатоцитів у разі застосування ліпосомальної форми доксорубіцину у хворих з первинними та метастатичними злоякісними пухлинами печінки. Встановлено суттєві відмінності активності гамма-глутамілтрансферази у хворих на гепатоцелюлярну карциному та з метастазами раку іншої локалізації, що можна використати як допоміжний діагностичний критерій. Позитивний вплив церулоплазміну на еритроцитарну мембрану під час хіміотерапії вважається відображенням стабілізації плазматичних мембран клітин органів, не уражених пухлиною, що сприяє зниженню загальної токсичності цитостатика та покращанню безпосередніх результатів лікування.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, хірургічне лікування, трансанальна резекція, повторні рецидиви раку прямої кишки, виживаність, післяопераційні ускладнення
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що місцеві рецидиви раку прямої кишки реєструються у 5 %- 35 % випадків після радикального лікування. Лише 50 % з них на момент діагностики резектабельні. Іншим хворим проводять паліативне лікування, як правило, - променеву терапію (ПТ). В Інституті онкології АМН України розроблено нові схеми лікування хворих: хіміопроменева терапія ((ХПТ)-послідовне використання 2-х курсів внутрішньоартеріальної хіміотерапії (ВАХТ)) та ПТ, а також ХПТ у комплексі з нестероїдними протизапальними засобами з повторенням курсів ВАХТ y разі відповіді пухлини на лікування. Результати лікування за розробленими схемами з застосуванням тільки ПТ свідчать про покращання якості життя хворих, оскільки зменшується кількість випадків больового синдрому, синдрому констипації, дизурічних явищ; збільшується кількість регресій пухлини, подовжується медіана виживання та медіана виживання до прогресування.

Проаналізовано досвід хірургічного та комбінованого лікування 112-ти хворих з місцевими рецидивами раку прямої кишки (МР РПК) в клініці Інституту онкології АМН України за 1988 - 2003 рр. Кількість ускладнень після комбінованого лікування у хворих на МР РПК не збільшується у порівнянні з такими після суто хірургічного лікування. Повторне виникнення МР РПК реєструється у 46,12 % хворих після висічення пухлини з подальшою променевою терапією (ПТ), у 27,7 % - після хірургічного лікування; у 13,4 % - після проведення неоад'ювантної променевої терапії. Виявлено, що використання неоад'ювантної ПТ у хворих з резектабельними МР РПК може вірогідно підвищити 3- та 5-річну виживаність (на 31,0 і 32,5 % відповідно) у порівнянні з такими після хірургічного лікування.

Проанализированы законодательные документы Украины, а также методические документы международных организаций по вопросам государственного нормирования и социальных гарантий в области здравоохранения. Изучено применение стандартов в онкологических учреждениях Украины, установлено несоответствие стандартов и устаревшей материально-технической базы, недостаточное финансирование учреждений онкологической службы. Выявлены спорные теоретические аспекты, в частности нормирование негативных показателей, обоснованность выбора комплексов диагностических и лечебных мероприятий. Сформулированы требования к отраслевым стандартам и принципы стандартизации медицинской помощи больным со злокачественными новообразованиями.

Проаналізовано ефективність застосування променевої терапії (ПТ) з використанням інтенсивної та дрібно-подовженої методик опромінювання у хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози. На підставі даних літератури та результатів досліджень зроблено висновок, що ПТ у лікуванні цих хворих має виключно паліативне значення.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, хіміопроменева терапія, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, медіана виживаності
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: первинний рак печінки, метастатичне ураження, монохіміотерапія, поліплатилен, ефективність, переносимість
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.1-522

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Забезпечення для кожного хворого онкологічного профілю права на гідне життя та адекватну медичну допомогу незалежно від стадії, перебігу та прогнозу захворювання потребує приєднання України до Декларації прав онкологічних хворих (1991 р.), відповідної адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу з подальшими заходами щодо покращання фінансування та ресурсів закладів, які надають медичну допомогу хворим онкологічного профілю.

Мета роботи - оцінити ефективність комбінованих методів лікування хворих на місцеві рецидиви раку прямої кишки (МР РПК). Наведено результати хірургічного та комбінованого лікування 112-ти хворих на МР РПК в клініці Інституту онкології АМН України в 1988 - 2003 рр. Група A складалася з 36-ти хворих після хірургічного лікування, група B - з 26-ти пацієнтів після комбінованого лікування з використанням ад'ювантної променевої терапії (ПТ), група C - з 52 хворих після комбінованого лікування з використанням неоад'ювантної ПТ. Кількість післяопераційних ускладнень після комбінованого лікування з використанням неоад'ювантної ПТ сумарною вогневищевою дозою 20 Гр не збільшувалася. Повторне виникнення МР РПК зареєструвало у 46,1 % хворих після висічення пухлини з наступною ПТ, після хірургічного лікування - у 27,7 %, після застосування неоад'ювантної ПТ - у 13,4 %. Використання ад'ювантної ПТ з наступним реконструктивним хірургічним втручанням за типом операції Кеню достовірно збільшує 3- та 5-річну виживаність відповідно на 31,0 та 32,5 % у порівнянні з хірургічним лікуванням. Висновки. Хворим з резектабельними МР РПК показане комбіноване лікування з використанням неоад'ювантної ПТ. Висічення пухлини з наступною ад'ювантною ПТ має низький радикалізм, про що свідчить високий відсоток повторних МР РПК.

Наведено дані щодо можливості зниження токсичності цитостатичної терапії у хворих на поширені форми раку підшлункової залози. Доведено, що введення хіміопрепаратів безпосередньо в артерію, яка здійснює кровопостачання пухлини, знижує загальний токсичний вплив на організм хворого, сприяє покращанню біохімічних показників інтоксикації, структурно-функціонального стану мембран еритроцитів та зниженню проявів анемії, а також поліпшує найближчі результати лікування.

Проведено аналіз даних літератури відносно факторів, що впливають на частоту виникнення місцевих рецидивів раку прямої кишки (МР РПК). Виділено дві групи чинників, які можуть спричиняти МР РПК: об'єктивні (вік, стадія захворювання, ступінь диференціювання пухлинних клітин) та суб'єктивні (неправильна мобілізація кишки, низький рівень перев'язування артерії, порушення цілості кишки під час хірургічного втручання, септичні післяопераційні ускладнення, недостатній досвід хірурга). Оцінено профілактичну роль променевої терапії (ПТ) у запобіганні виникненню МР РПК. Визначено, що найбільш перспективними методами їх попередження є тотальна мезоректальна ексцизія у поєднанні з ПТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-11

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено сучасні дані про основні фундаментальні фармакологічні, фармакодинамічні та патофізіологічні механізми медикаментозної, головним чином поєднаної, терапії під час лікування хворих онкологічного профілю.