Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)012

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему формулювання в Кримінальному кодексі України такої обставини як затримання особи, яка вчинила злочин, її ознак та умов правомірності даних заходів.

Рассмотрена проблема формулирования в Уголовном кодексе Украины такого обстоятельства, как задержание лица, которое совершило преступление, ее признаков и условий правомерности

The problem of formulation in the Criminal code of Ukraine of such circumstance is reviewed, as detention of a person, which one has made a crime, its tags and conditions of lawfulness

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з дослідженням проблем попередження хабарництва серед співробітників органів внутрішніх справ. Досліджено різнопланові ознаки хабарництва як соціально-правового явища, а також подано докладний аналіз рівня, динаміки, структури та територіального поширення злочинів серед правоохоронців за останні роки. Здійснено ретельний аналіз причин та передумов хабарництва, кримінологічне дослідження мотивації протиправної поведінки працівників органів внутрішніх справ, пов'язаної з подібним негативним явищем. Запропоновано шляхи удосконалення запобіжних заходів профілактичного впливу, що вимагають вирішення на законодавчому та нормативному рівні питань боротьби з хабарництвом та корупцією в органах внутрішніх справ.

Наведено філософські тлумачення особи насильницького злочинця (НЗ) в І - ХІХ ст. (до формування сучасної науки кримінології), у закордонній кримінології ХІХ - першої половини ХХ ст. Висвітлено історію вітчизняних теорій про особу НЗ за уявленнями дореволюційних вітчизняних юристів, вчення про особу НЗ у 1920 - 1930 рр., особливості повоєнного відродження кримінології і розвиток вчення про особу злочинця та НЗ, сучасні дослідження особи НЗ. Подано кримінологічну характеристику насильства як середовища формування особи НЗ, класифікацію і типологію особи сучасного НЗ. Проаналізовано роль особи НЗ у механізмі вчинення насильницького злочину та проблеми віктимології.

Дослідження присвячено проблемі особи насильницького злочинця (НЗ), який вчинив злочин із застосуванням насильства: умисне вбивство, умисне нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, згвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, хуліганство тощо, пов'язані із застосуванням фізичного або психічного насильства, на грунті особистих неприязних стосунків, з помсти, ревнощів тощо. Сформовано новий напрям у вітчизняній кримінологічній науці - кримінологічне вчення про особу НЗ. Класифіковано особу сучасного НЗ. Сформульовано пропозиції щодо втілення в життя соціально-економічних, правових, організаційно-управлінських, медичних та технічних заходів з віктимологічної та загальної профілактики насильства в українському суспільстві.

Висвітлено актуальні правові проблеми сучасності, в тому числі перспективу розвитку вітчизняної науки в умовах європейської інтеграції. Розглянуто етнополітичні аспекти української ідентичності як чинник формування стандартів правової держави. Розкрито особливості допиту неповнолітнього підозрюваного із застосуванням методів психологічного впливу. Визначено шляхи вдосконалення викладання гуманітарних дисциплін в умовах освітньої реформи. Увагу приділено оптимізації процесу навчання як частині концепції гуманітарного розвитку України. Розглянуто проблеми еліт у демократичній державі (на прикладі закону "залізної олігархії" Р. Міхельса).

Увагу приділено актуальним правовим проблемам трудового, цивільного, цивільно-процесуального, господарського, земельного, аграрного, екологічного, сімейного, фінансового права, а також питанням теорії й історії держави та права, історії політичних і правових учень. Окреслено перспективи розвитку вітчизняної науки в умовах європейської інтеграції. Розглянуто сучасні відмінності законодавства України та Литви з авторського права та суміжних прав. Проаналізовано досвід прибалтійських країн в організації виконання рішень у господарських справах. Охарактеризовано заходи відповідальності за домашнє насильство. Описано механізм реалізації подолання темпоральних і змістовних колізій у правовій системі України. Подано інформацію про запровадження інституту веб-констеблів як новий механізм забезпечення прав людини (на прикладі досвіду Естонії).