Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)464

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У роботі висвітлено події останньої чверті XVII - середини 60-х рр. XVIII ст., тобто, періоду від завершення Визвольної війни українців 1648-1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Обгрунтовано думку щодо співіснування кількох національних автономних політичних утворень - Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, частково Слобожанщини - у складі інших держав. Охарактеризовано всі їх головні ознаки державності: владу, кордони, населення та закони, за якими жили конкретні люди. Висвітлено життєдіяльність окремих осіб, які були творцями історії України нової доби. Проаналізовано складні й неоднозначні образи державних мужів Гетьманської України, а саме: І.Самойловича, І.Мазепи, П.Орлика, І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін. Розкрито їх політичні та воєнні здобутки, спосіб мислення, усвідомлення приналежності до політичної еліти. Значну увагу відведено ролі українського етносу в створенні власної республіки, кордони якої не збігалися з масовим розселенням корінних мешканців. Визначено основні шляхи міграцій, подано важливу інформацію про чисельність і етнічний склад жителів України, а також окремі сюжети про перебування українців за межами вітчизни та ставлення до них іноземців.

Висвітлено державно-політичну та військову діяльність козацьких правителів Правобережної України у контексті загальноєвропейської історії. Розглянуто процеси поділу міжнародних інтересів країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи протягом другої половини 1650-х - середини 1670-х рр. Досліджено вплив Речі Посполитої, Московщини, Османської імперії та Кримського ханату на розвиток Української держави в другій половині XVII ст. Охарактеризовано діяльність відомих та маловідомих козацьких гетьманів - П.Тетері, П.Дорошенка, М.Ханенка, Ю.Хмельницького, С.Опари, Є.Гоголя, С.Кунацького, А.Могили, С.Самуся.

Освещена государственно-политическая и военная деятельность казацких правителей Правобережной Украины в контексте общеевропейской истории. Рассмотрены процесы разделения международных интересов стран Центрально-Восточной и Южно-Восточной Европы на протяжении второй половины 1650-х - середины 1670-х гг. Исследовано влияние Речи Посполитой, Московщины, Османской империи и Крымского ханата на развитие Украинского государства во второй половине XVII ст. Охарактеризована деятельность известных и малоизвестных казацких гетьманов - П.Тетери, П.Дорошенко, М.Ханенко, Ю.Хмельницкого, С.Опары, Е.Гоголя, С.Кунацкого, А.Могилы, С.Самуся.

На основании исторических источников с применением достижений отечественной и зарубежной исторической науки раскрыт международно-политический статус Украинского государства во второй половине XVII - в начале XVIII ст. Исследована проблема украинско-российских межгосударственных договоренностей 1654 г. и их влияние на исторический прогресс Украины.

Розглянуто проблему визначення Війська Запорозького як суб'єкта міжнародних відносин Центрально-Східної Європи в XVI - XVII ст. У контексті українсько-російських міждержавних домовленостей 1654 р. висвітлено міжнародно-політичний статус Української козацької держави протягом другої половини XVII ст.

Рассмотрена проблема определения Войска Запорожского как субъекта международных отношений Центрально-Восточной Европы в XVI - XVII ст. В контексте украинско-российских межгосударственных договоренностей 1654 г. освещен международно-политический статус Украинского казацкого государства на протяжении второй половины XVII ст.

Охарактеризовано політичні відносини між Українським гетьманатом та Річчю Посполитою напередодні підписання Гадяцької угоди 1658 р. Досліджено проблему визнання Українського гетьманату як суб'єкта міжнародних відносин Центрально-Східної та Південно-Східної Європи. У контексті українсько-польських стосунків раннього Нового часу розглянуто спроби урядів Чигирина та Варшави відновити протягом 1660 - 1680-х рр. положення Гадяцької угоди 1658 р.

Охарактеризованы политические отношения между Украинским гетьманатом и Речью Посполитой накануне подписания Гадячского соглашения 1658 г. Проанализирована проблема признания Украинского гетьманата как сбуъекта международных отношений Центрально-Восточной и Южно-Восточной Европой. В контексте украинско-польских отношений раннего Нового времени рассмотрены попытки правительств Чигирина и Варшавы возобновить на протяжении 1960 - 1980-х гг. положений Гадячского соглашения 1658 г.

Висвітлено проблеми української та всесвітньої історії з найдавніших часів до сучасного періоду. Розглянуто питання розвитку бортництва у слов'янських народів, формування і переселення "Малоросійських козацьких полків" на підставі порівняльного архівного аналізу, історії православної церкви Поділля наприкінці XVIII - першій половині ХІХ ст. в історіографічному аспекті. Описано структуру та функції органів політичної цензури в УРСР в 1928 - 1938 рр., особливості поширення нонкорформізму в середовищі греко-католиків в середині 1950 - на початку 1970-х рр.

Освещены проблемы украинской и всемирной истории с древнейших времен до современного периода. Рассмотрены вопросы развития бортничества у славянских народов, формирования и переселения "Малороссийских казаческих полков" на основе сравнительного архивного анализа, истории православной церкви Подолья в конце XVIII - первой половине ХІХ ст. в историографическом аспекте. Описаны структура и функции органов политической цензуры в УССР в 1928 - 1938 гг., особенности распространения нонконформизма в среде греко-католиков в середине 1950 - начале 1970-х гг.

Проаналізовано українську політику уряду імператриці Єлизавети в 1741 - 1744 рр., торгівлю між запорозьким та донським військами у 1734 - 1775 рр. та її роль у міжкозацьких взаєминах. Визначено соціально-правовий статус банкірів і банківських установ на півдні України в першій половині ХІХ ст. Розглянуто питання про грошові фонди в українсько-німецьких відносинах на початку 1920-х рр. Висвітлено релігійну політику в державі в середині 1940 - на початку 1950-х рр.

Проанализированы украинская политика предательства императрицы Елизаветы в 1741 - 1744 гг., торговля между запорожским и донским войсками в 1734 - 1775 гг. и её роль в межказаческих взаимоотношениях. Определен социально-правовой статус банкиров и банковских учреждений на юге Украины в первой половине ХІХ ст. Рассмотрен вопрос о денежных фондах в украинско-немецких отношениях в начале 1920-х гг. Освещена религиозная политика в государстве в середине 1940 - начале 1950-х гг.

Простежено українській родовід М. Гоголя. Висвітлено біографії наказного гетьмана Є. Гоголя, полкового писаря Миргородського полку О. Гоголя та родичів М. Гоголя - козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських і Косяровських. Розкрито маловідомі факти та події з життя видатного письменника у Петербурзі та Москві, проаналізовано історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) та села Диканька поблизу Миргорода. Особливу увагу приділено культурному середовищу, в якому виховувався та творив М. Гоголь, його захопленням українською історією, збиранням народних пісень, переказів і анекдотів.

Прослежена украинская родословная Н. Гоголя. Освещены биографии приказного гетьмана Е. Гоголя, полкового писаря Миргородского полка А. Гоголя и родственников Н. Гоголя - казацких старшин Лизогубов, Забил, Танских, Трощинских и Косяровских. Раскрыты малоизвестные факты и события из жизни выдающегося писателя в Петербурге и Москве, проанализирована история казацкого городка Сорочинцы, хутора Яновщина (Васильевка) и села Диканька поблизости Миргорода. Особое внимание уделено культурной среде, в которой воспитывался и творил Н. Гоголь, его увлечениям украинской историей, сбором народных песен, пересказов и анекдотов.

Проаналізовано античну спадщину як складову християнської культури. Висвітлено проблему васальної підлеглості князів Ігоревичів Чернігівських від угорського короля Ендре ІІ. Розглянуто питання розвитку гетьманщини в контексті суспільно-політичних ідей Східної Європи наприкінці XVII - першій половині XVIII ст., реформування засад управління українських єпархій російської православної церкви на початку ХХ ст. Розкрито причини та передумови укладання Акту Злуки 22 січня 1919 р. Вивчено проблеми міжнаціонального співіснування польського й українського населення Поділля в 1920 - 1930 рр., морально-психологічний стан населення визволених територій Лівобережної України у 1941 - 1943 рр. на підставі фондової колекції Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. Описано особливості релігійної ситуації в Україні у другій половині 1960 - середині 1980-х рр.

Проанализировано античное наследие как составляющая христианской культуры. Освещена проблема вассальной подчиненности князей Игоревичей Черниговских от венгерского короля Эндре ІІ. Рассмотрены вопросы развития гетманщины в контексте общественно-политических идей Восточной Европы конца XVII - первой половине XVIII ст., реформирования основ управления украинских епархий русской православной церкви в начале ХХ ст. Раскрыты причины и предпосылки составления Акта Злуки 22 января 1919 г. Изучены проблемы межнационального сосуществования польского и украинского населения Подолья в 1920 - 1930 гг., морально-психологическое состояние населения освобожденных территорий Левобережной Украины в 1941 - 1943 гг. на основе фондовой коллекции Национального музея истории Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. Описаны особенности религиозной ситуации в Украине во второй половине 1960 - середине 1980-х гг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)461-05

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)461-051

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)46-051

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)44-64(4Пол)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено зовнішню політику Українського гетьманства протягом 1665 - 1676 рр. Через призму діяльності гетьмана Петра Дорошенка досліджено складні взаємовідносини козацької України з Річчю Посполитою, Османською імперією та Московською державою. Стверджено, що П. Дорошенко добивався "удільного" правління за допомогою політики лавірування (полівасалітетності) між королем, царем і султаном.

Розкрито зовнішньополітичну діяльність гетьманського уряду Івана Самойловича у 70 - 80-х рр. XVII ст. Досліджено, що Українська козацька держава була не лише об'єктом, а й суб'єктом міжнародних відносин Центрально-Східної Європи.

Висвітлено історію українсько-польських відносин другої половини XVII ст. Увагу зосереджено на Гадяцькій угоді 1658 р., подіях, пов'язаних із її укладенням і перманентною ідеєю відновлення, у стосунках між Українським гетьманатом і Короною Польською.

Розглянуто 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи, українсько-шведського союзу та Полтавської битви. Досліджено участь ранньомодерної Української держави у Великій Північній війні 1700 - 1721 рр., що висвітлюються в контексті зміни міжнародної та воєнно-політичної ситуації у Центральній, Північній і Східній Європі. Розкрито визрівання ідеї та причини розриву відносин Українського гетьманату з московським царем Петром I, а також мотивацію переходу І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII Густава.

Здійснено комплексне дослідження місця та ролі Українського гетьманату у протистоянні країн Центрально-Східної, Східної та Південно-Східної Європи з Османською імперією у другій половині XVII ст. У контексті міжнародних відносин здіснено системний і порівняльний аналіз зовнішньої політики українських урядів лівобережної та правобережної частин Української держави. Доведено, що, не зважаючи на конфлікт між Османською імперією (включно з Кримським ханством) й Австрійською імперією, Венеціанською республікою, Річчю Посполитою (за підтримки Ватикану) та Московською державою, українські правителі були вимушені лавірувати між польським королем, російським царем, турецьким султаном і кримським ханом, переходити з одного боку на інший, відмовлятися від протекції одного володаря-сюзерена на користь іншого. В окремі періоди гетьмани визнавали залежність від кількох сусідніх монархів одночасно, що дозволило зробити висновок про проведення ними полівасалітетної зовнішньої політики. Водночас, розділення України між Варшавою, Москвою, Стамбулом і Бахчисараєм означало започаткування процесу поступової втрати Українським гетьманатом політико-правової суб'єктності у міжнародних відносинах кінця 1660 - 1690-х рр.

Розглянуто дискусійні питання щодо місця, ролі та значення в історії українського народу другого гетьмана Козацької держави - Гетьманщини І. О. Виговського, побратима та спадкоємця булави Б. Хмельницького, визначного політичного та державного діяча України. Розглянуто українсько-шведські відносини за доби правління Б. Хмельницького та І. Виговського (1654 - 1658 рр.). Висвітлено питання земельної власності гетьмана І. Виговського та його найближчої рідні, а також його зв'язки з полками Лівобережної України (Миргородський полк). Подано оцінку ролі І. Виговського очима класиків польської історіографії XVII ст. С. Твардовського та В. Кохановського.