Дисертацію присвячено виявленню та обгрунтуванню педагогічних умов розвитку творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва. Визначено шляхи ефективного використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків. Апробовано і експериментально підтверджено ефективність педагогічного керівництва розвитком творчої уяви в процесі навчально-виховної роботи.

Розглянуто виконавську діяльність артиста балету, балетмейстера, заслуженого артиста РСФРР М. Дудка в Державному академічному театрі опери і балету (ДАТОБ) протягом 1920 - 1930-х рр. та в період Другої світової війни під час роботи художнім керівником Гатчинської концертно-балетної трупи. Основну увагу приділено причинам та передумовам його ув'язнення за роботу на окупованих територіях, особливостям життя і творчості артиста за колючим дротом виправно-трудового табору системи ГУЛАГ.

Розглянуто особливості балетів "Мідний вершник" та "Юність" 1951 року в постановці головного балетмейстера Львівського театру опери та балету, заслуженого артиста УРСР Миколи Трегубова. На основі матеріалів періодичних видань наведено маловідомі факти про творчий доробок майстра: відображені найкращі танцювальні епізоди, акторські роботи, а також проблемні сценічні рішення у згаданих балетах.

На матеріалі періодичних видань розглянуто дві редакції постановки народно-героїчної балетної драми "Хустка Довбуша" А. Кос-Анатольського, здійснених Миколою Трегубовим у 1951 - 1953 роках. Основну увагу приділено винахідливості балетмейстера, кращим танцювальним композиціям, у яких було поєднано класичну хореографію і специфічні форми гуцульського народного танцю, найвдалішим виконавським роботам, у яких розкрився неповторний стиль артистів львівської балетної трупи, виправленню недоліків першої версії спектаклю.

На основі аналізу українських періодичних видань та архівних матеріалів висвітлено маловідомі факти про виконавську та балетмейстерську діяльність заслуженого діяча мистецтв України М. Трегубова у Львівському державному театрі опери та балету (вересень 1940 - червень 1941 рр.). Розглянуто статті театральних критиків у періодичній пресі щодо якості поставлених вистав М. Трегубова та його безпосередньої виконавської майстерності.

Розглянуто балетмейстерський доробок заслуженого артиста УРСР Миколи Трегубова у Львівському театрі опери та балету (1952 р.). На основі матеріалів періодичних видань відтворено маловідомі версії балетів "Спляча красуня", "Фадетта" та "Алі-Батир" у постановці майстра. Увагу приділено балетмейстерській винахідливості хореографа. Проаналізовано кращі акторські роботи. Виявлено проблемні сценічні рішення, на які вказували фахівці.

Уперше висвітлено життєвий і творчий шлях заслуженого діяча мистецтв УРСР, головного балетмейстера Львівського та Одеського театрів опери та балету, доцента кафедри хореографії Київського державного інституту культури М. І. Трегубова, творчий доробок якого складається з 52-х постановок балетів, опер та оперет. Основну увагу приділено професійному становленню, виконавській та балетмейстерській діяльності майстра, особливостям творчої роботи М. І. Трегубова за часів Другої світової війни, а також перебуванню хореографа у виправно-трудовому таборі системи ГУЛАГ. Уточнено хронологію подій після повернення митця із табору і розглянуто постановки балетмейстера початку 1950-х рр.

Розглянуто балетмейстерський доробок заслуженого артиста УРСР Миколи Трегубова у Львівському театрі опери та балету (1952 р.). На основі матеріалів періодичних видань відтворено маловідомі версії балетів "Спляча красуня", "Фадетта" та "Алі-Батир" у постановці майстра. Увагу приділено балетмейстерській винахідливості хореографа. Проаналізовано кращі акторські роботи. Виявлено проблемні сценічні рішення, на які вказували фахівці.