Індекс рубрикатора НБУВ: П661-273.92

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз генетичної структури двох внутрішньопородних типів овець української гірськокарпатської породи: перед- і закарпатського та батьківської - цигайської породи. З дев'яти досліджених генетико-біохімічних систем чотири, а саме трансферин, посттрансферин, гемоглобін, пуриннуклеозидфосфорилаза, виявилися поліморфними, тоді як церулоплазмін, амілаза, глюкозо-6-фосфат-, малатдегідрогеназа, фосфоглюкомутаза - мономорфними. Виявлено локуси, які є нейтральними до впливу факторів добору, зокрема це гемоглобін і посттрансферин, тоді як локуси трансферину та пуриннуклеозидфосфорилази втягуються в процеси диференціації. Одержані результати дозволяють припустити наявність стабільності породоспецифічних характеристик за окремими локусами в часі, що є наслідком впливу факторів штучного добору.

Досліджено специфіку генетичної структури внутрішньопородних груп гірськокарпатських овець з різним кольором вовнового покриву, що відтворюються на території українських Карпат, за молекулярно-генетичними маркерами. Виявлено структуру генофонду, яка характерна для груп овець різної селекції. Показано зміни розподілу частот алелей поліморфних генетико-біохімічних системв залежно від кольору вовнового покриву. Окремі генетико-біохімічні системи, зокрема Tf та PN, можуть служити маркерами специфічних особливостей генетичної структури тварин досліджених груп. Дослідження вітамін Д зв'язуючого білка у крові гірськокарпатських овець проведено вперше. За локусом рецептора до вітаміну D виявлено два алельних варіанти - Gс A і Gс B, три генотипи - АА, АВ, ВВ. Суттєвих міжгрупових різниць не встановлено, хоча алельний варіант Gс B частіше зустрічався у тварин з білою вовною.

Наведено дані про застосування біотехнологічних методів відтворення (стимуляція статевої охоти, лапароскопічне осіменіння) для одержання помісних ягнят української гірськокарпатської породи з м'ясною породою саффолк, які забезпечили запліднення вівцематок на рівні 73,3 %. Одержані помісі української гірськокарпатської породи мали більшу масу тіла під час народження - на 47,2 %, у разі відлучення - на 38,6 % і у 8-місячному віці - на 38,7 %, у порівнянні з чистопородними ягнятами.

Наведено дані щодо історії лабораторії розведення та селекції тварин Інституту біології тварин НААН, її кадрового складу та наукових здобутків. Нині в лабораторії працює 7 науковців, серед яких - 4 доктори наук, 2 кандидати наук і 1 молодший науковий співробітник без наукового ступеня. Колектив лабораторії провів докорінні зміни не лише у кадровому потенціалі, але й у науковій діяльності. Вчені розробили та запровадили у виробництво способи оптимізаційного добору та формування високоцінних генотипів молочної худоби, вдосконалили прийоми спрямованого вирощування молодняку, підвищення м'ясної та молочної продуктивності тварин, оцінки селекційних ознак худоби для відбору за відтворними та відгодівельними якостями, встановили ефективність використання у селекційному процесі іноземного генофонду. Вони розвинули теоретичні та практичні питання щодо генезису української чорно-рябої молочної породи та її західного внутрішньопородного типу, розробили рекомендації щодо формування високопродуктивних молочних стад із тривалим господарським використанням, систему моніторингу генетичної мінливості популяцій молочних порід великої рогатої худоби, запропонували розробку з добору тварин за комплексом ознак, з'ясували вплив різних генетичних і паратипових чинників на формування молочної продуктивності та тривалість господарського використання корів тощо.