Розглянуто основні проблеми філософії на рівні сучасного філософського мислення, в контексті українського світознання та світорозуміння, української духовності з її самобутніми вартостями. Викладено нову інтерпретацію сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, історії філософії, а також філософій суспільства, історії, культури, релігії, права та техніки, що відповідає європейській традиції висвітлення основних філософських проблем.

Висвітлюється багатовікова історія польського, чеського, словацького, болгарського, сербського, чорногорського, хорватського, словенського, боснійського, герцеговинського та македонського народів. Досліджуються проблеми становлення Польської Народної Республіки, Чехословацької соціалістичної республіки, Народної республіки Болгарії та Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Акцентується увага на ідеї єдності слов'янських народів на всіх етапах їх історичного розвитку.

На основі багаточисленних історичних джерел і наукових досліджень, в тому числі невідомих раніше читачеві, а також праць зарубіжних авторів, наявних підручників і посібників з історії України автори уточнюють ряд концептуальних положень, оцінок історичних подій і явищ, персоналій. Розглянуто такі основні періоди історії України: епоха раннього середньовіччя (східні слов'яни), давньоруська держава - Київська Русь, литовсько-польська доба, українська революція (1648-1654 рр.), Україна другої половини 17 ст., Україна у 18 ст.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, а також релігію як предмет філософського осмислення, духовний феномен і суспільне явище. Розкрито суть поняття феномену релігії, описано первісні "чуттєво-надчуттєві" вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), етнонаціональні релігії, буддизм, християнство, іслам. Проаналізовано особливості правового регулювання свободи совісті в Україні, висвітлено місце Української православної церкви, Української греко-католицької церкви в сучасній українській державі.

Рассмотрены религиеведение как специфическая сфера гуманитарного знания, а также религия как предмет философского осмысления, духовный феномен и социальное явление. Раскрыта сущность понятия феномена религии, описаны первичные "чувственно-надчувственные" верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), этнонациональные религии, буддизм, христианство, ислам. Проанализированы особенности правового регулирования свободы совести в Украине, освещено место Украинской православной церкви, Украинской греко-католической церкви в современном украинском государстве.

Розглянуто питання сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, у тому числі її розвиток на вітчизняних теренах. Викладено нові для вітчизняних видань проблеми: філософію суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки, а також філософську антропологію. Подано біографічні довідки найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів, стислий словник філософських термінів.

Рассмотрены вопросы сущности и предмета философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в том числе ее развитие в Украине. Изложены новые для отечественных изданий проблемы: философия общества, истории, культуры, религии, права, економики, техники, а также философская антропология. Представлены биографические справки самых известных отечественных и зарубежных философов, краткий словарь философских терминов.

Розглянуто напрями біологічного захисту рослин, наведено характеристику груп організмів щодо захисту рослин від шкідників, хвороб, бур'янів, розкрито основи їх застосування. Описано особливості використання феромонів і біологічних препаратів для регулювання розвитку та розмноження фітофагів, а також гормональних препаратів для порушення метаморфозу шкідливих комах. Висвітлено фауну та особливості біології зоофагів, наведено способи їх розмноження, типи яєць і лічинок, технологію їх лабораторного розведення. Запропоновано напрями виведення та впровадження стійких сортів рослин, викладено причини обмеження їх резистентності.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, наведено його методи та принципи. Розкрито суть поняття феномену релігії, наведено основні елементи та структуру релігії, запропоновано філософські концепції її природи. Охарактеризовано релігію як духовний феномен і суспільне явище, а також як форму онтологічного самовизначення людини. Розглянуто первісні чуттєво-надчуттєві вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), а також етнонаціональні релігії (іудаїзм, індуїзм, таїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі), буддизм, християнство, іслам. Подано стислий словник релігієзнавчих термінів.

Рассмотрено религиеведение как специфическая форма гуманитарного знания, приведены ее методы и принципы. Раскрыто содержание понятия феномена религии, приведены основные элементы и структура религии, предложены философские концепции ее природы. Охарактеризована религия как духовный феномен и общественное явление, а также как форма онтологического самоопределения человека. Рассмотрены первично-чувственные верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), а также этнонациональные религии (иудаизм, индуизм, таистические верования праукраинцев времен Киевской Руси), буддизм, христианство, ислам. Приведен краткий словарь религиеведческих терминов.

Наведено нову методику постановки конкретних завдань до кожної теми курсу з філософії, що передбачає розвиток активності особистості студента в репродуктивному та продуктивно-творчому аспектах діяльності. Доведено необхідність відповідей на цільові завдання конкретної теми.

Висвітлено сутність та предмет філософії, онтологію, гносеологію, історію філософії. Розглянуто проблеми філософії суспільства, історії, культури, релігії, права, техніки, філософської антропології. Наведено біографічні довідки найвидатніших вітчизняних та зарубіжних філософів, словник філософських термінів.

Наведено філософський аналіз основних проблем релігієзнавства - предмета, методів, принципів, а також природи, суспільних функцій релігії, її історичного розвитку від первісних вірувань до етнонаціональних і світових релігій. Визначено взаємозв'язок релігії та вільнодумства як прагнення людини вирватися із зовнішньої та внутрішньої несвободи. Встановлено причини появи та поширення неорелігійних течій. Охарактеризовано конфесійну карту сучасної України.

Приведен философский анализ основных проблем религиеведения - предмета, методов, принципов, а также природы, общественных функций религии, ее исторического развития от первичных верований до этнонациональных и мировых религий. Определена взаимосвязь религии и свободомыслия как свидетельство желания человека вырваться из внешней и внутренней несвободы. Определены причины появления и распространения неорелигиозных течений. Охарактеризована конфессионая карта современной Украины.

Висвітлено проблеми екологічного, соціологічного, культурологічного та мовного розвитку сільського населення Українського Полісся. Визначено екологічний чинник збереження та розвитку природних ресурсів поліського села (ПС). Проаналізовано місце лісів у системі екологічних факторів розвитку регіону. Особливу увагу приділено традиційній народній культурі ПС. Розглянуто говірки ПС як перехідні від північних до південно-східних.

Освещены проблемы экологического, социологического, культурологического и языкового развития сельского населения Украинского Полесья. Определен экологический фактор сохранения и развития природных ресурсов полесского села (ПС). Проанализировано место лесов в системе экологических факторов развития региона. Особое внимание уделено традиционной народной культуре ПС. Рассмотрены диалекты ПС как переходные от северных к юго-восточным.

Наведено результати філософського аналізу сучасних проблем релігієзнавства - предмета, методів, принципів, природи та суспільних функцій релігії, її історичного розвитку від первісних вірувань до етнонаціональних і світових релігій. Розкрито нерозривний зв'язок релігій і вільнодумства як свідчення прагнення людини вирватися із зовнішньої та внутрішньої несвободи, висвітлено причини появи та поширення неорелігійних течій. Охарактеризовано конфесійну карту сучасної України.

Приведены результаты философского анализа современных проблем религиеведения - предмета, методов, принципов, природы и общественных функций религии, ее исторического развития от древних верований до этнонациональных и мировых религий. Раскрыта неразрывная связь религий и вольномыслия как свидетельства стремления человека вырваться из внешней и внутренней несвободы, освещены причины появления и распространения неорелигиозных течений. Охарактеризована конфессиональная карта современной Украины.

На підставі сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму та ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, питання онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвитку на вітчизняних теренах. Висвітлено проблеми філософії суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки та антропології.

На основе современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, вопросы онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. Освещены проблемы философии общества, истории, культуры, религии, права, экономики, техники и антропологии.

У контексті сучасного філософського мислення, з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвиток на українських теренах. З урахуванням європейської традиції викладено нові для вітчизняних навчальних видань проблеми філософії культури, історії, релігії, права, економіки, техніки й антропології. Наведено біографічні відомості найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів. Розкрито зміст понять свідомості, позитивізму, прагматизму, суспільного виробництва.

В контексте современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. С учетом европейской традиции изложены новые для отечественных учебных изданий проблемы философии культуры, истории, религии, права, экономики, техники и антропологии. Приведены биографические сведения наиболее известных отечественных и зарубежных мыслителей. Раскрыто содержание понятия сознания, позитивизма, прагматизма, общественного производства.

Визначено функції, умови формування, духовні джерела та роль філософії у суспільстві. Описано різні типи світоглядів, показано специфіку філософського знання. Розглянуто методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні етапи розвитку філософії, зокрема, в країнах стародавнього світу (Індії, Китаї, Греції), західноєвропейських державах у період середньовіччя, епоху Відродження та Новий час (XVII - XVIII ст.), проаналізовано вплив наукової революції XVI - XVII ст. на розвиток філософського знання. Розглянуто теорії німецької класичної філософії (І.Канта, І.Фіхте, Ф.-В.-Й.Шеллінга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейєрбаха). Охарактеризовано основні напрями розвитку сучасної світової філософії - позитивізм, прагматизм, ірраціоналізм, феноменологію. Наведено огляд історії розвитку української філософської думки. Розкрито сутність онтології та гносеології, філософської антропології. Висвітлено генезис теорії культури, визначено проблемну сферу філософії релігії. Викладено теоретичні засади філософії суспільства, історії, права, економіки та техніки. Наведено відомості про найвидатніших філософів світу та України.

Определены функции, условия формирования, духовные источники и роль философии в обществе. Описаны различные типы мировоззрения, показана специфика философского знания. Рассмотрены методологические проблемы истории философии. Освещены основные этапы развития философии, в частности, в старанах древнего мира (Индии, Китае, Греции), западноевропейских государствах в период средневековья, эпоху Возрождения и Новое время (XVII - XVIII ст.), проанализировано влияние научной революции XVI - XVII ст. на развитие философского знания. Рассмотрены теории немецкой классической философии (И.Канта, И.Фихте, Ф.-В.-Й.Шеллинга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейербаха). Охарактеризованы основные направления развития современной мировой философии - позитивизм, прагматизм, иррационализм, феноменологию. Приведен обзор истории развития украинской философской мысли. Раскрыта сущность онтологии и гносеологии, философской антропологии. Освещен генезис теории культуры, определена проблемная сфера философии религии. Изложены теоретические основы философии общества, истории, права, экономики и техники. Приведены сведения о наиболее выдающихся философах мира и Украины.

Розкрито сутність і суспільну роль філософії, охарактеризовано основні етапи її розвитку у світі та в Україні від найдавніших часів до сучасного періоду. Описано типи світоглядів, показано специфіку філософського знання, проаналізовано методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні положення онтології, гносеології, аксіології та філософської антропології. Розглянуто історію становлення філософії культури, релігії, суспільства, історії, права, економіки, техніки. Визначено джерела формування та перспективи розвитку сучасних філософських концепцій (позитивізму, прагматизму, ірраціоналізму, філософії життя, феноменології й екзистенційної філософії).

Раскрыта сущность и общественная роль философии, охарактеризованы основные этапы ее развития в мире и в Украине с древнейших времен до современного периода. Описаны типы мировоззрений, показана специфика философского знания, проанализированы методологические проблемы истории философии. Освещены основные положения онтологии, гносеологии, аксиологии и философской антропологии. Рассмотрена история становления философии культуры, религии, общества, истории, права, экономики, техники. Определены источники формирования и перспективы развития современных философских концепций (позитивизма, прагматизма, иррационализма, философии жизни, феноменологии и экзистенциальной философии).

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дозволяє запобігти появі та розвитку шкідливої стадії, забезпечує елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку та личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти та колорадського жука на картоплі,

Вперше в українській політичній науці досліджено проблему визначення основних сутнісних характеристик явища кризовості у процесах сучасних глобалізаційних трансформувань і розвитку окремих країн. Застосовано сучасну методику вивчення впливу кризових явищ на процеси еволюціонування суспільних і політичних систем. Здійснено порівняльний аналіз проблем кризовості суспільства за перехідних умов на підставі параметральних зіставлень суспільно-політичних систем України та Росії. Сформульовано нове тлумачення понять "криза", "кризовість", "кризогенність", визначено їх місце у системі еволюціонування транзитивного суспільства. Вперше досліджено конструктивістську рольову функцію кризовості у процесах трансформації суспільних систем. Запропоновано нове парадигмальне осмислення феномену кризових явищ як своєрідних каталізаторів суспільного розвитку. Обгрунтовано доцільність виокремлення автономного напрямку (піднапрямку) наукових досліджень - кризології. Розроблено концепцію оцінки впливу кризового чинника на трансформування суспільно-політичних систем перехідного періоду. Визначено особливості кризовості в Україні, зокрема у базовому суспільному форматі "влада - народ". Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну історіографію проблеми кризових явищ.

Розкрито теоретико-методологічні основи здійснення природоохоронної діяльності як на рівні держави загалом, так і регіону й окремого підприємства зокрема. Наведено загальну характеристику природних ресурсів та економічні основи їх використання. Охарактеризовано методичні принципи еколого-економічного оцінювання виробництва, подано методику визначення економічної ефективності природоохоронних заходів, а також методики розрахунку еколого-економічних збитків від антропогенного впливу на довкілля. Наведено та проаналізовано кращий досвід розвинених країн світу щодо побудови раціональної системи фінансування природоохоронних заходів. Увагу приділено процесу формування ринку екологічних інновацій в Україні, як новому напряму здійснення ефективної природоохоронної діяльності. Обгрунтовано природоохоронні проекти на прикладі промислових підприємств Рівненщини.

Розкрито сутність філософії й її роль у суспільстві. Висвітлено історію давньої філософії, середньовіччя й епохи Відродження, західноєвропейської філософії Нового часу (XVII - XVIII ст.), німецької класичної та сучасної світової, української філософії. Розглянуто питання онтології та філософії пізнання (гносеології), філософської антропології, філософії культури, релігії, суспільства, історії, економіки.

Раскрыты сущность философии и её роль в обществе. Освещены история древней философии, средневековья и эпохи Возрождения, западноевропейской философии Нового времени (XVII - XVIII ст.), немецкой классической и современной мировой, украинской философии. Рассмотрены вопросы онтологии и философии познания (гносеологии), философской антропологии, философии культуры, религии, общества, истории, экономики.