Висвітлено діяльність відділу науково обгрунтованого проектування будівництва свердловин за 25 років існування. Описано основні напрями наукових досліджень щодо визначення гірничо-геологічних умов буріння в Дніпровсько-Донецькій западині та за її межами, якісного та кількісного прогнозування пластових тисків тощо. Наведено результати наукових робіт щодо перспектив пошуків нових родовищ нафти та газу, автоматизації процесу проектування.

Досліджено зв'язок між геологічною структурою надр та імпульсним електромагнітним випромінюванням на денній поверхні Землі. Порівняння коефіцієнтів проходження для електромагнітних та акустичних коливань вказує на більш високу інформативність електромагнітного випромінювання. Запропоновано механізм утворення акустоелектромагнітного випромінювання надр внаслідок крихко-пластичної деформації породи за релаксації механічних напружень тектонічного походження. Використання запропонованого механізму виникнення випромінювання надр дозволяє пояснити існування стійкої кореляції локального імпульсного електромагнітного випромінювання на денній поверхні з активними глибинними розламними структурами. За результатами порівняння характерної довжини розповсюдження випромінювання та сейсмічними даними глибини загасання розламних утворень зроблено висновок про існування сейсмічно невидимих слідів розламних структур, що простягаються до денної поверхні.

Вивчено зв'язок структури глибинних геологічних об'єктів з імпульсним електромагнітним випромінюванням на денній поверхні та проаналізовано можливі фізичні механізми виникнення та поширення електромагнітного випромінювання надр. Проведено польове дослідження електромагнітного поля соляних штоків Дніпровсько-Донецької западини. Встановлено закономірності, що зв'язують геологічні структури з електромагнітним проявом на денній поверхні, наприклад підвищення рівня електромагнітного випромінювання у 2 - 10 разів на ділянці проекції зони розлому на денну поверхню. Проаналізовано можливі явища, що відбуваються у твердому тілі на атомно-молекулярному рівні під впливом механічних напружень. Показано наявність кількох видів п'єзоефектів гірської породи, що можуть відігравати суттєву роль у перетворенні тектонічних рухів в акустоелектромагнітне (поляритонне) випромінювання. Зіставлення глибини залягання геологічних об'єктів за даними сейсморозвідки, що мають виразний електромагнітний прояв, з радіофізичними оцінками характерної довжини поширення випромінювання у поглинаючому середовищі приводить до висновку щодо неелектромагнітного механізму поширення збурень у середовищі гірської породи - поляритонних коливань. Ці збурення виникають і поширюються у зонах підвищеного рівня релаксацій тектонічних напружень середовища гірської породи в розломних зонах. З виходом на денну поверхню вони перетворюються у суто електромагнітне. У ряді випадків розломні зони не виявляються за допомогою сейсмічних методів, але виразно простежуються під час супроводжуючого електромагнітного випромінювання. До таких об'єктів належать розривні порушення

з малою амплітудою, у соляних тілах тощо.

Розглянуто особливості та можливості методу аналізу спонтанної електромагнітної емісії Землі під час вивчення геологічної будови та пошуку корисних копалин. Наведено технічні характеристики спеціалізованого приладу "Астрогон", розробленого для проведення повітряних, наземних і морських вимірювань, та основні принципи обробки й інтерпретації даних польових спостережень.

У 2008 р. проведено аерогеофізичні дослідження за допомогою методу аналізу спонтанної електромагнітної емісії Землі (АСЕМЕЗ) уздовж двох добре вивчених у сейсмічному відношенні регіональних профілів, що перетинають південно-східну частину Дніпровсько-Донецької западини і Донецьке складчасте спорудження. Мета досліджень: вивчення можливостей методу АСЕМЕЗ у пізнанні глибинної будови земної кори і верхньої мантії. Одержані результати дали змогу встановити глибини закладення розломів і провести їх ранжування за ступенем участі у формуванні тектонічної будови Донбасу та прилеглих структур, виділити різновеликі тектонічні блоки й виявити їх межі. Зокрема, визначено істотну глибину розломів, що утворюють насуви в перехідних зонах Донецького складчастого спорудження. Побудовані розрізи разом із сейсмічними даними, а також результатами густинного і магнітного моделювання суттєво уточнюють і розширюють уявлення про глибинну будову літосфери й еволюцію цього цікавого і складного в тектонічному відношенні регіону. Перші результати глибинних досліджень, проведених з використанням методу АСЕМЕЗ, свідчать про його високу інформативність у процесі вивчення геологічної будови земної кори і верхньої мантії в комплексі з іншими геофізичними методами.

Зазначено, що всі відомі вибухи природного газу в шахтах Донбасу виникають у тих із них, що розташовані у відносно вузькій смузі на межі складчастого спорудження з Бахмутською та Кальміус-Торецькою улоговинами. Обгрунтовано припущення, що можливим джерелом природного газу можуть бути невідкриті промислові скупчення нафти та газу. Нафта та газ уловлюється шахтними полями, що призводить до тяжких наслідків.