Проаналізовано вплив уражаючих факторів підриву вибухового пристрою на організм людини для подальшого формування вимог до перспективної комплексної системи індивідуального захисту військовослужбовця.

Обгрунтовано визначення показників і критеріїв оцінки системи забезпечення живучості й вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів, на яких зберігаються ракети, боєприпаси, вибухові речовини, компоненти ракетного палива та пально-мастильні матеріали. Запропоновано методику та програму оцінки стану живучості таких потенційно небезпечних об'єктів.

Наведено обгрунтування актуальності створення нового зразка броньованої гусеничної пожежної машини та проаналізовано напрямки модернізації й основні протипожежні тактико-технічні вимоги до перспективних пожежних машин такого класу.

Наведено результати числового моделювання пробиття ударниками з різною формою головної частини гомогенної перешкоди. Визначено стійкість, збіжність і похибку рішення з використанням числової моделі у порівнянні з відомими експериментальними даними.

Наведено результати порівняння моделювання процесу пробиття ударниками з різною формою головної частини гомогенної перешкоди з використанням двовимірного лагранжевого підходу (2D) та методу Smooth Particle Hydrodynamics (3D). Одержані результати показують можливість застосування обох підходів для моделювання пробиття ударниками гомогенних перешкод з урахуванням типу пробиття. За даними досліджень, застосування методу Smooth Particle Hydrodynamics є більш прийнятним під час дослідження пробиття через значно меншу похибку відносно натурного експерименту та більш достовірний опис характеру різних типів пробиття.

Наведено результати аналізу та систематизацію основних причин, що призводять до виникнення дефектів у зварних корпусах бойових броньованих машин легкої категорії за масою та визначення основних напрямів їм запобігання. Показано, що проблема підвищення якості та забезпечення відповідного рівня балістичної та протимінної стійкості зварних бронекорпусів має комплексний характер, пов'язана зі зварністю застосовуваних на виробництві сталей, організацією та оснащеністю зварювального виробництва та конструктивними особливостями корпусів ряду вітчизняних броньованих машин. Аналіз цих факторів надав змогу сформувати напрями подолання проблеми, що крім наукового розв'язання в основному потребують управлінських і організаційних рішень.