Висвітлено проблему прийняття вчителями рішень у проблемних ситуаціях педагогічної діяльності. Обгрунтовано відмінність поведінкового та діяльнісного рівнів активності педагога, на яких процес прийняття рішень забезпечується різними детермінантами та механізмами. Доведено, що вміння приймати ефективні, педагогічно доцільні рішення пов'язані з діяльнісним рівнем активності, де педагог виявляє себе як суб'єкт, здатний до усвідомлення та вибору мети та способів реалізації своїх дій.

Освещена проблема принятия учителем решений в проблемных ситуациях педагогической деятельности. Обосновано отличие поведенческого и деятельностного уровней активности педагога, на которых процесс принятия решений обеспечивается разными детерминантами и механизмами. Доказано, что умения принимать эффективные, педагогически целесообразные решения связаны с деятельностным уровнем активности, где педагог проявляет себя как субъект, способный к осознанию и выбору цели и способов реализации своих действий.

Досліджено механізми й особливості процесу прийняття вчителями рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На підставі аналізу різних форм детермінації активності педагога - причинної, цільової та ціннісної - утверджується положення про ієрархічну будову механізмів, на базі яких здійснюється процес прийняття рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На рівні причинної детермінації активність педагога розгортається за схемою поведінки, її зміст і напрямок визначається поєднанням зовнішньої ситуаційної стимуляції з афективно-поведінковими патернами, сформованими за процесу індивідуального розвитку педагога та спрямованими на захист і підтримку цілісності його Я. У аспекті цільової детермінації активність педагога постає як діяльність, що контролюється процесами свідомого цілепокладання. Діяльнісна будова процесу прийняття педагогічного рішення може бути описана з використанням змістово-смислової та функціонально-операційної складових. Змістово-смислову сторону процесу прийняття рішення утворює динаміка сенсів, які актуалізуються під час сприймання ситуації, обміркування рішення впродовж усього процесу. Запропоновано функціональну модель структури процесу прийняття рішення у педагогічній діяльності, яка передбачає використання системи дій і операцій, здійснюваних педагогами на усіх етапах цього процесу. Досліджено певні закономірності, взаємопов'язані з впливом на процес прийняття педагогічних рішень ціннісних детермінант. Визначено критерії ефективності педагогічних рішень і встановлено, що за умов спеціально організованої

Висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження проблеми прийняття вчителями рішень у педагогічній діяльності. Обгрунтовано відмінність поведінкового і діяльнісного рівнів активності педагога, на яких процес прийняття рішень забезпечується різними детермінантами та механізмами. Доведено, що вміння приймати ефективні, педагогічні рішення взаємозв'язані з діяльнісним рівнем активності, педагог виявляє себе як суб'єкт, здатний до усвідомлення й вибору мети і способів реалізації власних дій.

Освещены теоретико-методологические основы исследования проблемы принятия учителями решений в педагогической деятельности. Обосновано отличие поведенческого и деятельностного уровней активности педагога, на которых процесс принятия решений обеспечивается разными детерминантами и механизмами. Доказано, что умение принимать эффективные, педагогические решения взаимосвязанные с деятельностным уровнем активности, педагог проявляет себя как субъект, способный к осознанию и выбору цели и способов реализации собственных действий.

Проаналізовано психологічні особливості заздрощів у структурі самосвідомості особистості. Розглянуто шляхи формування екологічної свідомості майбутніх практичних психологів, інтервізію як засіб професійно-особистісного зростання психолога-консультанта. Проведено аналіз психологічних особливостей інтернет-комунікації як основу побудови його теоретичної моделі, створено базу для ефективної діяльності практичного психолога з корекції та профілактики можливих проблем мережного спілкування. Досліджено психологічні чинники та причини конфліктів у молодшому шкільному віці. Розкрито психологічні особливості розвитку особистісного потенціалу, вплив стресів на процес старіння людини. Обгрунтовано доцільність використання системного підходу до кунсультування осіб з сімейно-обумовленими психотравмувальними станами. Показано особливості консультування дівчат юнацького віку з проявами амбівалентності латентного материнства.

Акцентовано увагу на питаннях психологічного супроводу розвитку особистості дітей з особливими потребами. Висвітлено сучасні уявлення про психологічний захист особливості. Розглянуто модель інтервізії у позитивній психотерапії. Досліджено конфлікти в підлітковому віці. Наведено способи розв'язання конфліктних ситуацій. Увагу приділено формуванню ціннісних характеристик оптимізації педагогічної взаємодії шляхом впливу генетично-психологічного комунікативно-рефлексивного тренінгу. Розкрито особливості емоційної регуляції поведінки в юнацькому віці. Проаналізовано вплив вітаукту на вікову динаміку старіння.