Досліджено поведінку мікро- (порядку нанометра) і макроскопічних (порядку мікрометра) частинок у нематичному рідкому кристалі. Одержано загальну концентраційну залежність пружних констант і оберненого кроку холестеричної спіралі немато-холестеричних і холестерико-холестеричних сумішей, яка узгоджується з експериментальними даними. Доведено, що спінодальний розпад у такій суміші може призводити до виникнення другого періоду у розподілі директора. Розроблено теорію пружної взаємодії макроскопічних частинок у нематичному рідкому кристалі та вперше встановлено кулонівське притягання між ними за умов однакового ненульового кручення, що діє на частинки з боку директора. Розглянуто комірчату текстуру в феронематиках за наявності зовнішнього магнітного поля.

Мета роботи - аналіз частоти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у новонароджених, яким проводилося хірургічне втручання з приводу корекції патології дуги аорти; дослідження впливу ГПН на післяопераційний перебіг і смертність у даної категорії пацієнтів. На базі ДУ "НПМЦДКК" у період з 07.01.2015 по 15.12.2015 було прооперовано 120 новонароджених з вродженими вадами серця. Серед них 25 пацієнтів мали патологію дуги аорти: у 8 (32 %) була ізольована коарктація аорти, а у 17 (68 %) - комбінація коарктації аорти з іншими вродженими вадами серця. Вивчали зміни рівня креатиніну в сироватці крові. Досліджували частоту виникнення ГПН, фактори ризику та ускладнення його виникнення. У 53 % (n = 63) прооперованих новонароджених розвинулося ГПН. У пацієнтів з патологією дуги аорти ГПН розвинулась у 80 % (n = 20) випадків. Новонароджені діти, у яких корекція дуги аорти проводилась без використання штучного кровообігу, мали розвиток ГПН у 72 % (n = 13), а у пацієнтів, прооперованих за умов штучного кровообігу, - у 100 % (n = 7). Новонароджені, які мали дане ускладнення, частіше потребували інотропної підтримки та штучної вентиляції легень (ШВЛ) на доопераційному етапі. Також вони мали вищий рівень концентрації креатиніну в плазмі крові та частіше мали ГПН вже до оперативного втручання. У післяопераційному періоді 9 (45 %) пацієнтів із ГПН мали ураження AKIN 1; 2 (10 %) - AKIN 2; 9 (45 %) - AKIN 3. Вони потребували більшого часу на ШВЛ, інотропної підтримки та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Застосування аміноглікозидів у післяопераційному періоді не мало суттєвого впливу на розвиток ГПН. Зроблено висновки, що новонароджені діти після корекції вроджених вад серця, особливо патології дуги аорти, належать до групи високого ризику розвитку ГПН. Важкий передопераційний стан дитини та особливості хірургічного втручання за даної патології обумовлюють високу вірогідність пошкоджуючого впливу на нирки. У післяопераційному періоді пацієнти з ГПН потребують більш тривалої ШВЛ, інотропної підтримки; у них подовжується строк перебування у відділенні інтенсивної терапії та термін госпіталізації загалом, вищі ризики летального наслідку.

Розглянуто багатокритерійні математичні моделі ситуаційного управління та самоорганізації, що застосовуються для аналізу та синтезу складних інформаційних систем та обробки в них одержуваних даних. Увагу приділено структурно-параметричному синтезу складної ергатичної розподіленої інформаційно-керуючої системи реагування на конфліктні ситуації. Наведено методику структурно-параметричного синтезу системи виявлення кібернетичних загроз за результатами моніторингу відкритих ресурсів інформаційно-телекомунікаційних систем. Подано загальні відомості про принципи побудови та формування самоорганізованих математичних моделей ситуаційного управління структурою та параметрами систем моніторингу заданих об'єктів. Запропоновано концепцію ідентифікації контрольованих ситуацій на основі самоорганізації різнорідних ознак. Подано інформацію щодо реалізації багатовимірного згладжування стохастичних процесів, контрольованих складними інформаційними системами з використанням методу найменших квадратів. Розглянуто методичне та програмно-алгоритмічне забезпечення інформаційних систем нейтралізації негативного інформаційного впливу.

23 - 24 вересня 2021 р. відбулася Перша науково-практична конференція з міжнародною участю "Охматдитівські читання". Організатором конференції була Національна дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ" МОЗ України за ініціативи її генерального директора, доктора медичних наук Жовніра В. А.