Зроблено одну з перших спроб систематизації основних підприємницьких правовідносин. Розглянуто поняття підприємництва, його види та становлення законодавства України про підприємницьку діяльність (ПД). Визначено сутність підприємницького права та законодавства держави, висвітлено суб'єкти ПД (у т.ч. банки, довірчі управителі майна), питання їх легалізації, ліцензування та патентування ПД. Проаналізовано організаційно-правові форми ПД, порядок припинення суб'єктів підприємництва, складання договорів, а також ключові аспекти інвестування (фінансування) ПД, правового регулювання біржової діяльності. Окрему увагу приділено монополізму та конкуренції у підприємницькому праві, контролю за здійсненням ПД, відповідальності у підприємницькому праві.

Проведено систематику та наведено класифікацію інтегрованих генеративних технологій пошарового вирощування виробів. На базі класифікації розроблено інформаційну систему за інтегрованими технологіями макрорівня, що забезпечує попереднє прийняття обгрунтованих рішень щодо їх використання. Запропоновано узагальнену модель часового ланцюга повного циклу створення виробів на базі інтегрованих комп'ютеризованих генеративних технологій стосовно лазерної стереолітографії (SLA) і селективного лазерного спікання (SLS). Відпрацьовано способи одержання випадково розподілених величин, найбільш часто використовуваних у машинобудуванні для опису стохастичних властивостей технологічних параметрів, за статистичного прогнозування. Розроблено методики переходу від експертних оцінок нечітких величин на базі сімейств трикутних і трапецеїдальних величин до їх ймовірнісних аналогів стосовно нечітко визначених технологічних параметрів. Розроблено систему статистичного прогнозування вихідних характеристик робочих процесів інтегрованих технологій, що забезпечує можливість оцінки ризиків виконання проектів пошарового створення виробів у заданий термін. Виконано практичну реалізацію розроблених підходів, що забезпечують підвищення ефективності використання інтегрованих генеративних технологій завдяки зниженню рівня ризиків.

Досліджено проблеми діагностування та хірургічного лікування регіональних метастазів за умов папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у дітей і підлітків з метою розробки протоколу адекватного хірургічного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку та підвищення ефективності лікування хворих. Доведено, що обсяг оперативного втручання на лімфатичних колекторах лімфовідтоку повинен визначатися на підставі аналізу даних тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПК) і експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) з урахуванням структурних, інвазійних особливостей ПТК, її розміру, локалізації в щитовидній залозі (ЩЗ) і метастатичного ураження лімфовузлів шиї різних відсіків. Відзначено, що за відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах достатнім обсягом оперативного втручання за умов ПТК може бути тиреоїдектомія. Встановлено, що серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявності відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку за умов ТАПК чи ЕГД) покращувала показники післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131 і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнтів. Виявлено, що за наявності метастазів радикальна бокова дисекція шиї у лімфатичні вузли окремих колекторів, доповнена серединною дисекцією, покращувала результати оперативного лікування. Доведено, що впровадження етапного ЕГД видалених лімфовузлів з урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ЩЗ є важливим методом оцінювання метастатичного ураження лімфовузлів шиї, яке зумовило зниження (у 2,5 раза) відсотка пацієнтів з наявністю

регіонарних метастазів за даними післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131. Рецидиви метастазів, видалені через 1 - 7 років після первинної операції, відрізнялися морфологічними ознаками вираженої прогресії злоякісного процесу.

Запропоновано нову компресійну технологію одержання дистильованої води, що дозволяє знизити витрати енергії до 20 разів, на основі цього запропоновано конструкцію електричного дистилятора з продуктивністю 25 л/год.

Проведен анализ гормонпродуцирующей функции ткани щитовидной железы (ЩЖ) после органосохраняющих операций по поводу рака ЩЖ. После гемитиреодэктомии гипотиреоз в послеоперационный период развился в 25 % случаев. Определение на дооперационном этапе тиреотропного гормона (ТТГ), АТПО, АТТГ, проведение ультразвукового исследования позволяют предположить, насколько эффективно будет работать оставшаяся доля ЩЖ. При высокой вероятности развития гипотиреоза в послеоперационный период с целью радикализации лечения рака и учитывая бесперспективность сохранения доли ЩЗ, следует рекомендовать выполнение тиреоидэктомии.

Проведена сравнительная оценка выполнения оперативного вмешательства на щитовидной железе в объеме гемитиреоидэктомии из стандартного доступа по Кохеру и с помощью минимально инвазивного метода. Установлено, что минимально инвазивный метод имеет существенные преимущества в виде меньшей длительности операции, меньшего количества экссудата в дренаже, меньшей частоты развития послеоперационного отека рубца, отсутствия развития серомы. Значительно меньше пациентов после применения минимально инвазивного метода нуждались в обезболивании на 2-е сутки после операции. Уменьшение этих показателей привело к снижению среднего послеоперационного койко-дня в 3,7 раза. Более высокой была субъективная оценка пациентами вида послеоперационного рубца через 3 мес после операции в группе с минимально инвазивным разрезом.

Висвітлено проблеми професійного розвитку вчителя трудового навчання в контексті оновлення професійних і освітніх стандартів. Трудове навчання розглянуто як детермінанту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, розкрито окремі аспекти його компетентнісного потенціалу та інноваційні технології професійного розвитку.