Висвітлено теоретико-методологічні засади, полікультурні, мистецтвознавчі, етноестетичні традиції художньої та дизайнерської освіти, інноваційний педагогічний досвід. Обгрунтовано актуальність гуманістично-культуротворчої стратегії філософії освіти в Україні. Розглянуто питання розвитку символічно-образної системи та стилів в українській графіці, вітчизняне мистецтвознавство в контексті сучасної художньої освіти у державі, декоративно-ужиткове мистецтво як засіб формування художньо-естетичних цінностей студентів тощо.

У контексті методології діалогу культур розглянуто виникнення образотворчої діяльності людини як загальносвітового явища, вплив християнського світогляду на розвиток мистецтва та духовності людини. Досліджено теоретичні засади ренесансного гуманізму та вивчено людиномірність українського мистецтва. Детально проаналізовано художню творчість палеолітичної людини, а також космогонічні уявлення племен, які населяли територію сучасної України.

Висвітлено життєвий шлях, наукову та педагогічну діяльність В.Овсійчука - відомого українського ученого, доктора мистецтвознавства, професора, завідувача відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка та академічної премії ім. І.Франка, члена-кореспондента Академії мистецтв України. Наведено перелік публікацій про вченого.

Освещены жизненный путь, научная и педагогическая деятельность В.Овсийчука - известного украинского ученого, профессора, заведующего отделом искусствоведения Института народоведения НАН Украины, лауреата Национальной премии Украины им. Т.Шевченка и академической премии им. И.Франка, члена-корреспондента Академии искусств Украины. Приведен перечень публикаций об ученом.

Висвітлено історію культурної еволюції людства, зокрема українського народу. Проаналізовано закономірності та основні етапи еволюції, події та культурні феномени в епохи античності, західноєвропейського середньовіччя, Відродження, Просвітництва. Розглянуто питання генези та розвитку загальнолюдських гуманістичних цінностей. Розкрито сутність культури, описано її структуру, взаємозв'язок з економічними, політичними та іншими суспільними процесами, основні етапи історичного шляху української культури, проаналізовано її загальнолюдське та світове значення.

Освещена история культурной эволюции человечества, в частности украинского народа. Проанализированы закономерности и основные этапы эволюции, события и культурные феномены в эпохи античности, западноевропейского средневековья, Возрождения, Просветительства. Рассмотрены вопросы генезиса и развития общечеловеческих гуманистических ценностей. Раскрыта сущность культуры, описаны её структура, взаимосвязь с экономическими, политическими и другими общественными процессами, основные этапы исторического пути украинской культуры, проанализированы её общечеловеческое и мировое значение.

Висвітлено гуманітарно-культуротворчу стратегію педагогічної освіти в Україні. Розглянуто філософсько-культурологічні засади родознавства. Проаналізовано родознавство в контексті філософії освіти та культури, етнічну культуру та плюралізм національного буття, субкультуру родинного середовища як духовну основу соціалізації особистості, філософію освіти та культуру родознавства.

Освещена гуманитарно-культуротворческая стратегия педагогического образования в Украине. Рассмотрены философско-культурологические основы родоведения. Проанализированы родоведение в контексте образования и культуры, этническая культура и плюрализм национального бытия, субкультура семейной среды как духовная основа социализации личности, философия образования и культура родоведения.

У контексті філософсько-світоглядної полікультурної парадигми, а також загальносвітових художніх традицій розглянуто українське мистецтво від палеоліту до сьогодення. Висвітлено витоки художньої творчості, духовні здобутки Трипілля, Скіфії, тавро-русів, що позначились на історичному розвитку українського мистецтва.

В контексте философско-мировоззренческой поликультурной парадигмы, а также общемировых художественных традиций рассмотрено украинское искусство от палеолита по настоящее время. Освещены истоки художественного творчества, духовные достижения Триполья, Скифии, тавро-русов, отразившиеся на историческом развитии украинского искусства.

Розкрито витоки християнізації мистецтва, проаналізовано архітектуру візантійських міст Півдня України (ІІІ - VIII ст.), раннньохристиянську скульптуру, феномен іконоборства та мистецтво Тавриди (VIII - ХІ ст.). Висвітлено теоретичні засади християнського світогляду, розглянуто питання мистецтва Київської Русі, описано синтез мистецтв у християнській традиції. Значну увагу приділено мистецтву XIV - першої половини XVI ст., зокрема мотивам готики.

Раскрыты истоки христианизации искусства, проанализированы архитектура византийских городов южной Украины (ІІІ - VIII ст.), раннехристианская скульптура, феномен иконоборства и искусство Тавриды (VIII - XI ст.). Освещены теоретические основы христианского мировоззрения, рассмотрены вопросы искусства Киевской Руси, описан синтез искусств в христианской традиции. Значительное внимание уделено искусству XIV - первой половины XVI ст., в частности мотивам готики.

Висвітлено життєвий і творчий шлях відомого ураїнського науковця, педагога, професора Університету "Львівський Ставропігіон" С.Борзенко, проаналізовано досвід її науково-педагогічної діяльності та розкрито суттєвий внесок в організацію та стратегію розвитку факультету прикладної лінгвістики. Наведено перелік навчальних видань і публікацій С.Борзенко.

Освещен жизненный и творческий путь известного украинского ученого, педагога, профессора Университета "Львовский Ставропигион" С.Борзенко, проанализирован опыт ее научно-педагогической деятельности и раскрыт существенный вклад в организацию и стратегию развития факультета прикладной лингвистики. Изложен перечень учебных изданий и публикаций С.Борзенко.

Проаналізовано розвиток українського мистецтва XVI - XX ст. в контексті полікультурного діалогу. Висвітлено світоглядно-естетичні засади трансформації мистецьких стилів. Розглянуто ренесансне мистецтво, бароко, рококо, класицизм та романтизм, феномен авангарду, творчість митців українського зарубіжжя.

Проанализировано развитие украинского искусства XVI - XX ст. в контексте поликультурного диалога. Освещены мировоззренческо-эстетические основы трансформации художественных стилей. Рассмотрены ренессансное искусство, барокко, рококо, классицизм и романтизм, феномен авангарда, творчество художников украинского зарубежья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ч30 + Ч30в2:Ю2

Рубрики:

Філософські питання і методологія освіти

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено гуманітарно-культуротвірну стратегію філософії освіти. Висвітлено особливості комунікативного етикету (українського, англійського, німецького, французького, іспанського), діалоги про культуру, мистецтво, освіту з метою збагачення досвіду міжкультурної комунікації, ціннісно креативного, особистісно орієнтованого навчання. Проаналізовано невербальні особливості українського, французького, німецького, англійського етикету, розкрито їх вербальний аспект. Розглянуто цінності особистості як проблему гуманістичної психології.

Определена гуманитарно-культуротворческая стратегия философии образования. Освещены коммуникативный этикет (украинский, английский, немецкий, французский, испанский), диалоги о культуре, искусстве, образовании с целью обогащения опыта межкультурной коммуникации, ценностно креативного, личностно ориентированного обучения. Проанализированы невербальные особенности украинского, французского, немецкого и английского этикета, раскрыт их вербальный аспект. Рассмотрены ценности личности как проблема гуманистической психологии.

У контексті гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти розглянуто буття людини у просторі культури. Розкрито сутність понять "рід" і "покоління", визначено чинники формування духовності родинного середовища, наведено методи народної педагогіки. Розглянуто основні види українського народного мистецтва (гончарство, дереворізьбу, ткацтво, килимарство, вишивку, писанкарство, стінний розпис, станковий живопис, гравюру). Висвітлено генезу української народної іграшки й особливості її розвитку за етнографічними регіонами. Охарактеризовано цінності національної культури, традиційну родинну обрядовість українців, форми збереження історичної та родової пам'яті. Викладено правові засади і норми регулювання шлюбних відносин в Русі-Україні, розкрито магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів та післяпологової обрядовості. Проаналізовано філософські, психологічні та морально-етичні аспекти смерті та безсмертя, наведено матеріали про поховальні звичаї. Розглянуто цілісний, системний та комплексний підходи щодо вивчення генеалогії, а також методи дослідження родоводу.

В контексте гуманитарно-культуротворческой стратегии философии образования освещены основы родоведения. Раскрыта сущность понятий "род" и "поколение", определены факторы формирования духовности родовой среды, приведены методы народной педагогики. Рассмотрены основные виды украинского народного искусства (гончарство, резьбу по дереву, ткачество, изготовление ковров, вышивку, писанку, стенную роспись, станковую живопись, гравюру). Освещена генеза украинской народной игрушки и особенности ее развития по этнографическим регионам. Охарактеризованы ценности национальной культуры, традиционные семейные обряды украинцев, формы сохранения исторической и родовой памяти. Рассмотрены правовые основы и нормы регулирования брачных отношений в Руси - Украине, раскрыто магично-религиозное, морально-психологическое, общественное значение дородовых и послеродовых обычаев и обрядов. Проанализированы философские, психологические и морально-этические аспекты смерти и бессмертия, приведены материалы о похоронных обычаях. Освещены целостный, системный и комплексный подходы к изучению генеалогии, приведены методы исследования Родословной.

В контексті гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти розглянуто буття людини у просторі культури, поняття "рід - покоління", духовність родинного середовища, цінності національної культури. Особливу увагу приділено традиційній родинній обрядовості українців. Висвітлено форми збереження історичної та родової пам'яті, теоретичні аспекти генеалогії, методи дослідження Родоводу.

В контексте гуманитарно-культуротворческой стратегии философии образования рассмотрены бытие человека в пространстве культуры, понятие "род - поколение", духовность семейной среды, ценности национальной культуры. Особое внимание уделено традиционной семейной обрядности украинцев. Освещены формы сохранения исторической и родовой памяти, теоретические аспекты генеалогии, методы исследования Родословной.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ч30 + Ч30 в2:Ю2

Рубрики:

Філософські питання і методологія освіти

Загальні питання педагогіки

Шифр НБУВ: ВА744175 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г522.1

Рубрики:

Кристалічні структури неорганічних сполук

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблемно-прогностичне поле сучасної філософії освіти в класичних і постнекласичних філософських школах, яке детермінує своєрідність взаємозв'язку буття людини та буття культури через системні поняття, співвідношення світоглядних категорій "буття", "дух", "освіта", "знання". Акцентовано увагу на тому, що ознакою сучасного типу освіти є ".нові етичні мотиви, які будуть виникати в новій парадигмі знання і формуватися у міру освоєння ... масштабів історичного розвитку людинорозмірних систем" через персоніфікацію особистісного буття людини в його ментальних ознаках і як суб'єкта історії, нації, світу, взаємовідношення цінностей власної культури й "інших культур". Резюмовано, що компаративний аналіз дає підстави вважати, що в онтологічному відношенні філософія освіти є філософією людини і, водночас, способом буття людини в універсумі культури в контексті модернізації освітньої галузі України, а отже врахування об'єктивних тенденцій подолання відчуження науки, культури, мистецтва від освіти.

Рассмотрено проблемно-прогностическое поле современной философии образования в классических и постнеклассических философских школах, которое детерминирует своеобразие взаимосвязи бытия человека и бытия культуры через системные понятия, соотношение мировоззренческих категорий "бытие", "дух", "образование", "знание". Акцентировано внимание на том, что признаком современного типа образования является ".новые этические мотивы, которые будут возникать в новой парадигме знания и формироваться по мере освоения ... масштабов исторического развития человекоразмерных систем" через персонификацию личностного бытия человека в его ментальных признаках и как субъекта истории, нации, мира, взаимоотношения ценностей собственной культуры и "других культур". Резюмировано, что компаративный анализ дает основания полагать, что в онтологическом отношении философия образования является философией человека и, одновременно, способом бытия человека в универсуме культуры в контексте модернизации образовательной отрасли Украины, а следовательно учета объективных тенденций преодоления отчуждения науки, культуры, искусства от образования.

The article discussed the interconditionality of human being and culture's being, the views of M. Scheller, E. Kassirer, M. Heidegger and others. An attempt to comprehend the ontological context of philosophy of education as a philosophy of person, and also a way of life in the universe of human culture is presented. It takes into account the objective trends of overcoming the alienation of science, culture and art from education. According activated human cognitive capabilities, his/her ability to self-actualization, which is of strategic importance if integration into the European educational space is actualized.

Розглянуто евристичний потенціал суб'єкта культури як стратегічної цілі філософії освіти, який формується у соціокультурному, освітньо-інтелектуальному, духовно-моральному просторі, перебування в якому передбачає укорінення у національну культуру й відкритість до сприйняття цінностей інших культур. Виокремлено наступні принципи даного процесу: антропність, яка онтологічно та гносеологічно пов'язує проблеми людини й інтенції нашої Метагалактики до реалізації фізичних умов існування найвищих форм життя; пасіонарність, яка є своєрідною етногенною здатністю людей до підвищеної активності (за Л. Гумільовим); взаємодія раціонального та ірраціонального, яка є трансформацією типів і відповідного образу суб'єкта, сутнісна зміна відносин Я - Ти - Ми; трансцендентування, яке є характерною ознакою гуманітарного знання; культуротворчість, яка пов'язана з гуманістичним типом особистості, яка примножує їх. Враховано вимоги стандартів та інноваційний вихід за їхні межі, що уможливлює філософію культуротворчості, світоглядно-гуманітарний сенс доцільної діяльності суб'єкта культури, особливо за суперечливих процесів глобалізації, спрямованих на уніфікацію людини. Підкреслено актуальність цілепокладання філософії освіти в контексті тенденції переходу від ідеї "освіченої людини" - до ідеї "людини культури".

Рассмотрен эвристический потенциал субъекта культуры как стратегической цели философии образования, который формируется в социокультурном, образовательно-интеллектуальном, духовно-нравственном пространстве, пребывание в котором предусматривает укоренение в национальную культуру и открытость восприятия ценностей других культур. Выделены следующие принципы данного процесса: антропность, которая онтологически и гносеологически связывает проблемы человека и интенции нашей Метагалактики в реализации физических условий существования высших форм жизни; пассионарность, являющаяся своеобразной этногенной способностью людей к повышенной активности (по Л. Гумилеву); взаимодействие рационального и иррационального, которое является трансформацией типов, сущностное изменение отношений Я - Ты - Мы; трансцендентирование, являющееся характерным признаком гуманитарного знания; культуротворчество, связанное с гуманистическим типом личности, и приумножающее его. Учтены требования стандартов и инновационный выход за их пределы, что актуализирует философию культуротворчества, мировоззренчески-гуманитарный смысл целесообразной деятельности субъекта культуры, особенно во время противоречивых процессов глобализации, направленных на унификацию человека.

The article deals with the heuristic potential of the subject of culture as the strategic purpose of philosophy of education. The subject of culture is formed in a certain socio-cultural educational, intellectual and moral dimension, which envisages the deep-rooting in the national culture and openness in understanding other cultures. The following principles are highlighted: antropism, passionarism, the interaction of rational and irrational, transcendentalism, cultural creativity. Within the extrapolation of the educational system it takes into account the demands of the standards and the innovational exceeding of their bounds, makes urgent the philosophy of cultural creativity and humanitarian sense of the necessity of the subject of culture activity, especially under the controversial processes of globalization directed to the unification of a person.

Розкрито актуальність упровадження такого методичного інструменту, як використання образотворчої, музичної, танцювальної діяльності для підвищення рівня мотивації до вивчення іноземної мови. Розглянуто особливості процесу навчання іншомовного спілкування дошкільників, серед яких використання колективних форм роботи, можливостей інтегративного навчання та комунікативного підходу у процесі навчання. Акцентовано увагу на використанні пісень і музики в контексті тренування всіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письма, а також можливісті оволодіння соціальними функціями спілкування: пізнавальною, ціннісно-орієнтаційною та естетичною.

Раскрыта актуальность внедрения такого методического инструмента, как использование изобразительной, музыкальной, танцевальной деятельности для повышения уровня мотивации к изучению иностранного языка. Рассмотрены особенности процесса обучения иноязычному общению дошкольников, среди которых использование коллективных форм работы, возможностей интегративного обучения и коммуникативного подхода в процессе обучения. Акцентировано внимание на использовании песен и музыки в контексте тренировки всех видов речевой деятельности: аудирования, говорения, чтения и письма, а также возможности овладения социальными функциями общения: познавательной, ценностно-ориентационной и эстетической.

The article shows the importance of introducing such methodical instrument as usage of music, painting and dancing potential for increasing motivation level in studying a foreign language.

Розкрито проблему навчання студентів розуміння іншомовних текстів за фахом. Наводено приклади вправ для полегшення процесу розуміння та усвідомлення таких текстів.

Раскрыта проблема обучения студентов пониманию иностранных текстов по специальности. Приведены примеры упражнений для облегчения процесса понимания и осознания данных текстов.

Disclosed to the problem of preparing students for teaching understanding of foreign scientific texts on speciality. Examples of exercises for making the process of understanding easier are given here.

Рассмотрена взаимосвязь стиля мышления и методологической организации сознания. С использованием методологии синергетики, системности мировоззрения содержания гуманитарного стиля мышления рассмотрены понятия диалогизма, контекстуальности, креативности, инновационности, эвристичности, мультикультурализма, рефлексивности. Приведено основное противоречие современной философии образования - между сциентично-технократическим и гуманитарным поликультурным мышлением.