Вперше формування народнопоетичної картини світу простежено за фольклорними мовними формулами колискових і дитячих обрядових пісень, з'ясовано стилетвірні чинники макро- та мікрообразів. Вперше розглянуто питання формування знакової сфери українських колискових пісень та забавлянок, вчинено спробу співвіднести її з образом Світового дерева (Дерева життя) та міфічними уявленнями українців про світ. Виявлено особливості етнокультурних знаків в українських дитячих календарно-обрядових творах. Збагачено підходи до вивчення народнопоетичної картини світу через мовне моделювання окремих жанрів дитячого фольклорного мовлення, зокрема колискових і забавлянок та дитячих календарно-обрядових пісень, виявлено ключові етнокультурні знаки в описі їх диференційних ознак, розглянуто жанрову природу цих творів як магічних вербальних формул.

З'ясовано механізми породження образно-смислової інформації в українському дитячому фольклорі, що дає надзвичайно багатий матеріал для осмислення специфіки народного світосприйняття у найрізноманітніших його аспектах, оскільки в ньому поєднано загальномовні, загальнофольклорні та специфічно жанрові тенденції. Особливу увагу звернено на такі важливі чинники виховання, як рідна мова, материнська мова, народні звичаї, пізнання звичного довкілля, коли слово стає основним інструментом у вихованні дитини. Зазначено, що сьогодні етносимволіка слова, тісно переплітаючись з етносимволікою позначуваної ним реалії, стає предметом усебічного (як лінгвістичного, так і енциклопедичного) опису.

Представлено міждисциплінарну колективну монографію, в якій узагальнено результати досліджень учасників кафедральної теми, здобутки наукової діяльності викладацького колективу за напрямами: концептуальна лінгвістика, літературознавство: розвиток і сучасність, література народів світу та лексичний склад польської мови. Наведено результати теоретичного й емпіричного вивчення проблеми індивідуального стилю письменника та його трактування через призму найновіших лінгвістичних і літературознавчих знань, сучасних теоретико-методологічних підходів, які наразі сформувалися в науці. Зазначено, що колективна монографія чітко структурована, має в складі шість розділів та охоплює такі напрями як концептуальна лінгвістика, традиційні і сучасні дослідження в літературознавстві, особливості перекладу англійської літератури та вивчення лексичного складу сучасної польської мови. Запропоновано широкий спектр теоретичних основ новітніх напрямів у мовознавчій та літературознавчій науці.