Предварительная разбалансировка индуктивного балансного сенсора путем сближения катушек относительно положения баланса приводит к уменьшению выходного напряжения по мере приближения к сенсору проводящей пластины. При этом в несколько раз возрастает чувствительность сенсора, но уменьшается зона чувствительности. Чувствительность возрастает в десятки раз при использовании небалансируемых пленарных взаимоиндуктивных сенсоров.

Предложен для определения солености питьевой воды двухкатушечный индуктивный балансный сенсор, а для воды заземленных водоемов - трехкатушечный. Установлено, что в первом случае полезный сигнал выводится на стрелочный индикатор, во втором - на монитор персонального компьютера. Приведены электрическая схема приборов и графики зависимости полезного сигнала от концентрации в воде поваренной соли.

For definition salinity of drinking water is used two-bobbin inductive balanced sensor and water ground of reservoirs - three-bobbin. In the first case the useful signal is deduced on the pointer indicator, and in the second case on the monitor of thepersonal computer. To be resulted the electrical circuit of devices and diagrams of dependences of a useful signal from concentration in water of the cooking salt.

Проведено порівняльну оцінку показників клініко-параклінічного обстеження гепатобіліарної системи у дітей, які перенесли "хімічну інтоксикаційну алопецію" як під час гострого періоду захворювання та і протягом наступних десяти років диспансерного спостереження. Виявлено суттєві зміни, що підтверджують формування патології функціонального та органічного характеру, пов'язаної з відхиленнями у системах імунітету й антиоксидантного захисту. Комплекс реабілітаційних заходів лікування дітей з екозалежною патологією повинен включати методи обов'язкової корекції функціонального стану гепатобіліарної системи у зіставленні з нормалізацією показників основних регуляторних систем організму.

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Вивчено проблему підготовки майбутніх учителів до застосування здоров'язбережувальних технологій (ЗЗТ) у професійній діяльності (ПД). Досліджено теоретичні та науково-методичні основи проблеми. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до застосування ЗЗТ у ПД. Розкрито сутність, структуру, критерії та рівні готовності майбутніх учителів до діяльності щодо здоров'язбереження. Уточнено сутність і структуру понять "готовність майбутніх учителів до застосування ЗЗТ у професійній діяльності", "здоров’язбережна компетентність" та "здоров’язбережувальні технологи". Охарактеризовано особливості підготовки майбутніх учителів до застосування ЗЗТ у ПД. Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів до застосування ЗЗТ у ПД, а також її навчально-методичне забезпечення.

Досліджено особливості порядку здійснення цивільного судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином). Висвітлено теоретичні та практичні питання розгляду та вирішення судом першої інстанції справ досліджуваної категорії. Проведено огляд широкого кола джерел, що стосуються як загальних, так і спеціальних аспектів проблематики. Проаналізовано поняття й ознаки цивільно-правового делікту з відшкодування шкоди, завданої злочином, проведено його порівняння із кримінальним деліктом. Досліджено суб'єктний склад учасників у справах про відшкодування шкоди, завданої злочином. Детально розглянуто порядок звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, та дії суду щодо підготовки справи до розгляду, а також безпосередні дії суду й учасників процесу під час розгляду та вирішення зазначеної категорії справ. Досліджено роль, значення й ознаки судового рішення, що ухвалюється у справах про відшкодування шкоди, завданої злочином, питання його виконання. Приділено увагу судовій практиці у вказаних справах, на підставі аналізу якої обгрунтувано окремі висновки практичного характеру.