Рассмотрены тенденции распространения табакокурения в мире, причины, способствующие закреплению привычки курить. Приведена информация о составе табачного дыма, его главных биологических компонентах. Показано, что негативное влияние данного дыма в основном связано с воздействием активных органических и активных свободных радикалов. Освещены механизмы, путем которых табачный дым действет на дыхательные пути (индукция воспаления, мутагенные и канцерогенные эффекты), а также современное представление о патогенезе заболеваний легких, связанных с курением. Высказано мнение, что для профилактики патологии органов дыхания у детей необходимы методы протекции воздействию табачного дыма на активных и пассивных курильщиков.

Вибір оптимальних ферментних препаратів із доведеною ефективністю та безпечністю - актуальне завдання в дитячій гастроентерології. Використання препарату "Мезим форте 10 000" для лікування дітей із хронічними захворюваннями органів травлення в поєднанні з вторинною панкреатичною недостатністю сприяло швидкому купіруванню больового та диспептичного синдромів, не супроводжувалося побічними ефектами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.2-37 + Р733.645.021.19-3

Рубрики:

Хвороби бронхів у дітей

Інші наркоманії у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты обследования 80-ти детей, страдающих рецидивирующим бронхитом (РБ) и бронхиальной астмой (БА), с целью диагностики функциональных изменений со стороны вегетативной нервной системы. В результате проведенной работы установлено, что у значительного количества детей с РБ и БА регистрируются вегетативные дисфункции. Можно предположить, что выявленные вегетативные дисфункции изменяют характер адаптации бронхов к действию экзогенных факторов и негативно влияют на течение РБ, способствуя его трансформации в БА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.440.11-52

Рубрики:

Риніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анонимный опрос 384 студентов-медиков с целью изучения психологического напряжения во время их подготовки и сдачи лицензионного экзамена "Крок-1". Определены различные психологические проблемы, а также пожелания студентов, связанные с подготовкой и сдачей лицензионного экзамена, и отношение студентов к такой форме контроля знаний. Выявлены резервы для улучшения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.94-37 + Р733.413

Рубрики:

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ДНІ)026.42

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено властивості неспецифічної бронхіальної гіперчутливості, поглиблено уявлення про її природу. Обгрунтовано доцільність використання в терапії бронхіальної астми у дітей засобів, спрямованих на відновлення порушеного функціонального стану бронхіальних рецепторів. За результатами тестів з ацетилхоліном та гістаміном визначено, що у хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт бронхіальна гіперчутливість має зворотний та постійний компоненти. Відносно постійного рівня її вираженість може не тільки фазово зростати, а і зменшуватись. Показано, що стан бронхіальної гіперчутливості спостерігається у більшості хворих на бронхіальну астму, але притаманний і частині респіраторно асимптомних новонароджених та дітей шкільного віку. Не виявлено прямої залежності базальних рівнів бронхіальної гіперчутливості від функціонального стану системи імунітету, особливостей секреції кортизолу та гормонів щитовидної залози, а також від особливостей біоелектричної активності неспецифічних структур головного мозку. Доведено, що стан бронхіальної гіперчутливості може поліпшуватися не тільки у випадку використання протизапальних засобів, а й завдяки досягненню ефекту тахіфілаксії, викликаного тренуваннями бронхіальних рецепторів ендогенними біологічно активними подразниками.

Актуальной проблемой детской пульмонологии является бронхолегочная дисплазия (БЛД), особенности ее развития в современных условиях оказания реанимационной помощи новорожденным. Клинико-морфологические характеристики "новой" формы БЛД у детей остаются малоизученными. Проведено экспериментальное исследование по изучению патоморфологического действия нормобарической гипероксии на состояние легких у новорожденных крыс. Полученные результаты подтверждают, что гипероксия способствует повреждению легочной ткани в виде задержки альвеологенеза и развития нейтрофильного альвеолита. Подтверждена топическая неравномерность поражения легочной ткани из-за разных сроков ее дозревания. Полученные данные могут быть полезными в практической медицине для усовершенствования лечебно-диагностической помощи детям, находившимся на длительной терапии кислородом.

Проведено цитологическое исследование индуцированной мокроты у детей раннего возраста с рецидивирующими бронхитами. Для индукции мокроты и ее сбора использовался запатентованный авторами статьи многофункциональный ингалятор. Результативность применения устройства составила 90,2 %. Сокращено время процедуры сбора мокроты, ограничено взаимодействие с воздухом, не требуется активного участия ребенка. Цитологический анализ мокроты подтвердил отличия характера бронхиального воспаления (аллергического или инфекционного) в этой нозологической группе.

Рассмотрены вопросы диагностики, особенности течения и прогноз рецидивирующих бронхитов (РБ) у детей. Высказано мнение, что РБ - возрастная бронхопатия, которая гетерогенна по составу и потому может иметь разные варианты развития. Среди них: ликвидация по мере взросления, трансформация в бронхиальную астму, формирование хронического бронхита. Обсуждена роль отдельных факторов, которые могут определять течение и исход заболевания. Приведены диагностические критерии клинической трансформации РБ в бронхиальную астму и хронический бронхит. Статья имеет практическую направленность и служит целям повышения качества диспансерного наблюдения детей с РБ.

У 124 дітей, з яких 66 хворі на бронхіальну астму, 38 - на рецидивний бронхіт і 20 клінічно здорові, вивчено стан біоелектричної активності головного мозку за даними ЕЕГ. Нейрофізіологічні дисфункції діагностовано у 38, 15 та 3 пацієнтів. Частішими абнормальними графоелементами ЕЕГ, що свідчили про це, були дезорганізація а-ритму й порушення його зонального розподілу. За параметрами фонових ЕЕГ функціональні зміни у хворих на рецидивний бронхіт, легку та середньої тяжкості бронхіальну астму, у порівнянні з клінічно здоровими суттєво не відрізнялись. Більш контрастними вони виявились у спробах з функціональним навантаженням гіпервентиляцією. Припущено, що бронхіальна патологія може бути фактором висвітлення, а не причиною появи слабкості неспецифічних структур стовбура мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.2-3

Рубрики:

Хвороби бронхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено взаємозв'язки між особливостями підвищеного бронхіального реагування (ПБР) до інгаляцій гіпотонічного розчину, розпиленого ультразвуком (УІГР), і клінічними характеристиками дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Встановлено, що поширеність ПБР до УІГР становить 41,8 % серед дітей з БА. Результати множинного логістичного регресивного аналізу засвідчили: наявність ПБР до УІГР у дітей з БА не залежить від тривалості БА, наявності атопії, місця мешкання, віку та статі; ПБР до УІГР у дітей з БА вірогідно частіше спостерігається, коли хвороба має тяжчий перебіг; ступінь ПБР до УІГР вищий у міських дітей, ніж у сільських; ступінь ПБР до УІГР не залежить від таких характеристик, як тривалість БА, наявність атопії, вік і стать дітей з БА.

Рассмотрена проблема вскармливания детей раннего возраста в связи с заболеваемостью органов дыхания. Рациональность и длительность грудного вскармливания не вызывает сомнения. Однако, к сожалению, на сегодня только 60 - 80 % детей до 6-месячного возраста находится на исключительно грудном вскармливании. Естественно, это не может не сказываться на заболеваемости таких детей. Особый интерес приобретает раннее формирование бронхолегочной патологии. В основе современных исследований важна концепция программного влияния особенностей питания в раннем детском возрасте на здоровье в последующие годы. Определена зависимость заболеваемости органов дыхания у детей раннего возраста от длительности исключительно грудного вскармливания. Важным моментом является не только частые респираторные заболевания, но и формирование бронхитов, пневмоний или других осложнений их течения. В исследование включено анкетирование матерей и детей до 7-летнего возраста, клинико-рентгенологические и лабораторные исследования в стационаре при заболеваниях органов дыхания. Все исследования проводились в соответствии с характеристикой качества питания ребенка на первом году жизни с последующей статистической обработкой. Всего обследован 601 ребенок в возрасте от 3 мес. до 7 лет. Оказалось, что продолжительность грудного вскармливания в регионе составляет 89 % только к 6-месячному возрасту, а до 1 года процент детей на грудном вскармливании снижается до 38 %. Это сказалось на резистентности детей к респираторным заболеваниям, особенно на первом году жизни. Дети на исключительно грудном вскармливании до 1 года болели респираторными заболеваниями 1 - 2 раза в год. У детей старше года грудное вскармливание не влияет на частоту респираторной патологии. А увеличение частоты респираторных заболеваний у детей в возрасте от 3 до 5 лет обусловлено началом посещения детских дошкольных учреждений и увеличением контактов между детьми, что значительно снижает их резистентность.

Охарактеризовано загальні паталогічні синдроми, описано симптоми уражень шкіри та підшкірної клітковини, кістково-м'язової, дихальної та серцево-судинної систем. Розглянуто симптоми і синдроми уражень шлунково-кишкового тракту та системи крові, а також сечової, ендокринної, нервової та імунної систем.

Мета роботи - вивчити клінічні та функціональні особливості перебігу хронічного бронхіту (ХБ) у підлітків-курців. Обстежено 66 підлітків віком від 14 до 18 років (середній вік - 16,5 років). Групу 1 склали 15 підлітків-курців із ХБ, групу 2 - 14 підлітків-некурців із ХБ, групу порівняння - 25 підлітків-курців без респіраторних симптомів. Дослідження включало збір анамнезу та об'єктивне обстеження. У курців вивчено статус тютюнокуріння як фактор ризику розвитку захворювання з розрахунком індексу курця та показника "пачка/роки". Всім пацієнтам проведено спірометричні вимірювання. Силу дихальних м'язів визначено за допомогою запатентованого пристрою для визначення тиску повітря у дихальних шляхах людини. Виявлено, що кількість епізодів бронхіту на рік у курців і некурців майже не відрізнялася. Проте достовірно різнилася їх тривалість, яка переважала у курців і в середньому становила 4,2 тижня проти 3,6 тижня. У курців із ХБ у періоді клінічної ремісії достовірно частіше відзначалися респіраторні симптоми. Аналіз середніх значень спірометричних показників, максимального експіраторного та інспіраторного тиску показав достовірне їх зниження у підлітків-курців у порівнянні з асимптомними курцями. Встановлено, що у курців із ХБ у порівнянні з некурцями сила інспіраторних м'язів була достовірно нижчою, ніж експіраторних. Зроблено висновки, що стан дихальних м'язів впливає на прогноз формування та перебіг хронічної бронхолегеневої патології у підлітків-курців і залежить від стажу тютюнокуріння. Сила вдиху та видиху - це інтегровані показники, які свідчать про порушення дренажної функції бронхів, можуть визначатись неінвазивними інструментальними методами та використовуватись під час скринінгового обстеження підлітків-курців для визначення ризику розвитку ХБ.

В современной педиатрической практике часто используются ингаляции гипертонических растворов хлорида натрия (ГРХН) разных концентраций в лечебных и диагностических целях. Однако при этом не прогнозируется потенциальное развитие серьезных побочных эффектов у детей. Цель исследования - определение эффективности и переносимости ингаляций ГРХН различных концентраций у детей с муковисцидозом (МВ). Обследовано 34 ребенка с МВ в возрасте от 6 до 18 лет (средний возраст - 13,0 +- 4,4 года). Группу сравнения составили 27 детей (середний возраст - 7,8 +- 2,3 года) без хронических заболеваний органов дыхания. Исследование включало три последовательные ингаляции. Стерильный 0,9 % раствор NaCl использовали для первой ингаляции, 3 % раствор NaCl для второй и 7 % раствор NaCl для третьей ингаляции. Для детей младше 7 лет использовали запатентованную методику получения мокроты без принудительного откашливания. Спирометрия проводилась до и после каждой ингаляции, а также были проанализированы клинические изменения. Отмечено, что после ингаляций ГРХН кашель у пациентов становился более продуктивным, над всей поверхностью легких чаще выслушивались влажные хрипы. Активность индуцированной секреции мокроты после ингаляции 3 и 7 % раствора NaCl достоверно не отличалась. Однако после ингаляций 7 % раствора NaCl побочные эффекты, такие как боль в горле, одышка, спастический кашель, аускультативные симптомы бронхоспазма, были зарегистрированы достоверно чаще по сравнению с меньшими концентрациями раствора. Снижение ОФВ1 наблюдалось у 5,8 % пациентов после ингаляции 3 % раствора NaCl и у 11,8 % пациентов после ингаляции 7 % раствора NaCl, что имело достоверную связь с клиническими симптомами бронхоспазма. Ингаляции ГРХН имеют эффективное муколитическое действие у пациентов с МВ, однако необходимым является определение индивидуальной чувствительности пациента для прогнозирования положительного терапевтического эффекта.