Виконано синтез спостерігача стану для оцінки сигналу динамічного моменту асинхронного двигуна, представленого на базі лінеаризованої моделі, і оцінено точність відновлення динамічного моменту двигуна за типових режимів.

Розвинуто теоретичні положення аналізу перехідних процесів в електротехнічних комплексах (ЕТК), що містять асинхронний електроприлад (ЕП), у разі живлення від протяжної лінії (ЛЖ) в усталених і перехідних режимах та параметрів ЛЖ. Установлено ефективність та доцільність, а також наявність обмежень за умов застосування ступінчастих поперечної та поздовжньої компенсації реактивного струму, який споживається ЕП за різних режимів роботи, шляхом включення паралельно (послідовно) з АД батарей статичних конденсаторів (КБ). Розроблено методику вибору параметрів паралельних і послідовних КП, з застосуванням якої визначено переваги та недоліки кожного зі способів компенсації реактивного струму ЛЖ, установлено переважність їх застосування залежно від режимів робіт ЕП і особливостей схеми живлення. Визначено збіжність результатів теоретичних і експериментальних досліджень, оцінено техніко-економічну ефективність застосування ступінчастої компенсації реактивного струму, який споживається АД.

Виконано синтез адаптивного спостерігача стану, що оцінює модуль та кутове розташування у просторі вектору потокозчеплення ротора асинхронного двигуна для задач векторного керування. Синтезований спостерігач адаптується до зміни активних опорів обмоток статору і ротору асинхронного двигуна за рахунок їх ідентифікації в режимі реального часу. Приведено результати математичного моделювання системи векторного керування асинхронного електропривода з використанням розробленого спостерігача, що підтверджують високу точність оцінювання зазначених величин.

Висвітлено питання дослідження режимів роботи електроприводів з асинхронними двигунами шляхом їх моделювання. Акцентовано увагу на особливостях математичних моделей з урахуванням перетворювачів енергії і методів числового інтегрування систем диференціальних рівнянь моделей у процесі їх дослідження. Показано кількісні й якісні відмінності в рішеннях, які виникають у разі необгрунтованого вибору числового методу та його параметрів, а також врахування в моделях нелінійностей і реальних параметрів енергії на виході перетворювачів. Проаналізовано похибки, які можуть виникнути в рішеннях у разі застосування універсальних математичних пакетів для моделювання.