Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*72

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання здійснення професійної самоідентифікації особистості курсанта вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) у процесі соціально-психологічного тренінгу (СПТ) у межах професійного розвитку особистості. Дослідження здійснення професійної самоідентифікації в процесі СПТ містить спеціальний соціально-психологічний тренінг (ССПТ). Установлено, що професійна самоідентифікація є механізмом особистісних змін: внутрішніх (зміни самооцінки, здійснення процесів самоусвідомлення, самокорекції та зміни рівня розвитку особистісно-професійних рис особистості) та зовнішніх (активізації навчально-професійної діяльності, зміни лінії поведінки). Результатом особистісних змін, що відбуваються під впливом ССПТ, є розвиток навчально-професійних та особистісно-професійних рис. Виявлено вплив особливих умов військової професійної діяльності на психіку військового професіонала. У цьому полягають особливості професійної самоідентифікації особистості курсанта, які зумовлюють процес потенційного надбання особистістю в ході ССПТ професійної саморегуляції, за допомогою якої особистість отримує здатність протистояти згаданому вище впливу. Установлено, що механізм професійної самоідентифікації в процесі ССПТ здійснюється таким чином: особистість ототожнює своє "Реальне Я" з професійними вимогами, своїм особистісно-професійним ідеалом і професійними ролями інших.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*337 + Е522.927.22

Рубрики:

Загальна біологія

Asterales

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*736.6*725.111.431в73

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.41

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів УФ- та ІЧ-спектроскопії в рослинній сировині Saussurea discolor (Willd.) DC. (сосюрея різноколірна) та S. porcii Degen (сосюрея Порціуса), рідкісних видів роду Saussurea DC., встановлено присутність сесквітерпенових лактонів. Аналогічні результати одержано й для рослин, культивованих in vitro. Вміст у них сесквітерпенових лактонів близький до вмісту в ін тактних рослинах і вищий для S. discolor. Розроблено умови вилучення (5-денною екстракцією хлороформом), очищення (адсорбційної хроматографією на колонці) та фракціонування (тонкошаровою хроматографією) смолки сесквітерпенових лактонів. За допомогою тонкошарової хроматографії виявлено якісні відмінності їх спектра для експлантів рослин, вирощених in vitro, та дикорослих рослин S. discolor і S. рorcіi. Рослинний матеріал обох досліджуваних видів відрізняється також за вмістом основних компонентів спектра сесквітерпенових лактонів. Виявлено його залежність від умов вирощування. Компоненти з Rf 0,36 та 0,95 містяться в усій досліджуваній сировині в максимальній кількості. Із застосуванням методу дифузії в агар у сесквітерпенових лактонів виявлено антимікробну активність. Як тест-систему використовували Baсillus subtilis. Антимікробну активність встановлено для суми сесквітерпенових лактонів. Вона значною мірою зумовлена дією компонентів з Rf 0,36 та 0,95. Одержані результати свідчать про здатність S. discolor та S. porcii синтезувати in vitro сес кві терпенові лактони, а також про можливість використання рослинної сировини культивованих рослин як їх джерел. Для сесквітерпенових лактонів досліджуваних видів доведено антимікробну активність.

Досліджено динаміку біомаси, вміст білка, вуглеводів, ліпідів, хлорофілу a, b, та каротиноїдів в культурі C. vulgaris Beijerinck, культивованій на скидній воді із установ замкнутого водопостачання (УЗВ). Проведено порівняльну характеристику продуктивних показників періодичної культури залежно від її початкової забезпеченості основними елементами мінерального живлення. Показано можливість використання скидної води з УЗВ як живильного середовища для культивування C. vulgaris.

Наведено загальну характеристику фізичних чинників (природних та преформованих), які використовують на сучасному етапі з метою лікувального, оздоровчого, реабілітаційного та фізіопрофілактичного впливу на організм людини, окремі історичні відомості про становлення фізіотерапії як науки і практики в Україні та за кордоном.

Розлянуто питання удосконалення фахової підготовки та набуття професійних компетентностей майбутніми фахівцями фізичної терапії, що базуються на біоетичних засадах. Усі ці теоретичні знання і оволодіння умінням застосовувати їх в практичній діяльності фізичні терапевти повинні базувати на дотриманні біоетичних принципів в процесі реабілітації пацієнтів, що відповідає сучасному освітньому процесу практичної підготовки фахівців з фізичної терапії відповідно до Стандарту вищої освіти України для спеціальності 227 "Фізична терапія, ерготерапія", галузь знань 22 "Охорона здоров'я". Мета дослідження - аналіз проблеми біоетики як нормативної, регуляторної, міждисциплінарної системи та удосконалення підготовки фізичних терапевтів для набуття ними фахових компетентностей, що грунтуються на біоетичних принципах. Використано такі методи дослідження: системного підходу та системного аналізу застосування біоетики в реабілітації, бібліосемантичний (аналіз інформаційного потоку літературних джерел), педагогічне спостереження, віртуальне ситуативне моделювання з використанням ролевих ситуацій "фізичний терапевт - пацієнт - соціальне оточення пацієнта", аналіз практичних кейсів, психологічне тестування. На основі узагальнених результатів встановлено, що імплементація положень Етичного кодексу та загальноприйнятих у світовій практиці біоетичних принципів в робочі програми викладання фахових дисциплін з фізичної терапії сприятиме формування у майбутніх фізичних терапевтів/фахівців фізичної реабілітації адекватної системи цінностей, світоглядного мислення, належного рівня фахових компетентностей та професійної поведінки відповідно до існуючих принципів та стандартів.