Подано загальні відомості про тіло людини та центр його ваги. Наведено порівняльний аналіз опорних реакцій ніг під час ходьби, математичні моделі крокуючих роботів. Визначено межі ядра перерізу та розташування нейтральної лінії трубчастих кісток. Викладено основні поняття гідроаеромеханіки, зокрема, про індивідуальну та місцеву похідні, поняття тензора, циркуляцію швидкості. Розглянуто систему рівнянь гідромеханіки ідеальної нетеплопровідної рідини. Висвітлено основи гідростатики. Узагальнено залежність кінематичних характеристик плавання. Розкрито вплив слизових покровів швидкісних риб на турбулентний пограничний шар. Проаналізовано техніку гребків спортсменів високого рівня майстерності. Описано сучасні методи та прилади створення пульсуючого кровоточу за умов штучного кровообігу. Встановлено вплив швидкості повітряного потоку під час вдихів і видихів на енерговитрати та легеневий газообмін людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л223-309-52

Рубрики:

Аміак

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено відомості про укріплення грунтів та основні методи укріплення грунтів земляного полотна автомобільних доріг загального користування, в тому числі механічні та хімічні методи укріплення грунтів. Подано технологію проведення дорожньо-будівельних робіт під час укріплення грунтів та основні машини і механізми, що використовуються в технологічному процесі. Наведено основні типові конструкції дорожнього одягу з використанням укріплених грунтів для всіх типів дорожнього одягу.

Викладено основні питання курсів "теоретична механіка" й "опір матеріалів", серед них: елементи векторного числення, основні поняття теоретичної механіки, основні закони Ньютона, закон незалежності дії сил, поняття системи збіжних сил, моменти сил відносно точки, пара сил, зведення довільної системи сил до головного вектора та головного моменту, умови рівноваги тіла у випадку дії на нього довільної системи сил. Розкрито поняття центра ваги та центра інерції, а також суть і застосування принципу Даламбера для складання рівнянь, що описують рух елемента деформованого твердого тіла. Розглянуто диференціальні рівняння руху точки та системи матеріальних точок. Викладено основи аналітичної механіки, визначено основні поняття та гіпотези опору матеріалів, подано розрахунки на міцність та жорсткість елементів конструкцій, що працюють на розтяг (стиск), зсув та кручення. Увагу приділено побудові епюр внутрішніх зусиль для балки, розрахунку балок на міцність. Висвітлено методи визначення деформацій балки: аналітичний метод, теорема Кастільяно та спосіб Верещагіна, їх застосування для розкриття статичної невизначеності балок і рам, розрахунки на стійкість стержнів.

Викладено основи розрахунків на міцність металевих конструкцій, що використовуються у будівлях агропромислового призначення. Наведено короткі відомості про виготовлення та монтаж металевих конструкцій. Методи та приклади розрахунків на міцність металевих конструкцій викладено за граничними умовами відповідно до діючих будівельних норм і правил проектування сталевих конструкцій. Висвітлено основи методу розрахунку на міцність металевих конструкцій за допустимими навантаженнями.

Установлено основні закономірності пластичного деформування полікристалічного сплаву Д16чТ. Властивості поверхні деформованого матеріалу досліджено методом індентування та склерометрії. Проаналізовано фізико-механічні явища просторової самоорганізації структурно-механічних поверхневих дефектів і описано їх зв'язок із пороутворенням та деформаційними процесами у внутрішніх шарах матеріалу.

Висвітлено механічні і технологічні властивості деревини за всіх видів деформацій. Розглянуто питання теорії пружності ізо-, анізо- і ортотропних тіл, реології, фізичних властивостей деревини різних порід. Наведено практичні розрахунки з'єднань конструкцій з деревини за реальних умов роботи.

Встановлено основні закономірності пластичного деформування титанового сплаву ВТ22 та мікромеханізми його руйнування за статичного розтягу та розтягу після різних режимів динамічного нерівноважного навантаження в результаті імпульсних підвантажень. Виявлено, що незалежно від режиму навантаження руйнування сплаву ВТ22 відбувається за механізмом зародження та об'єднання пор. Проаналізовано фізико-механічні явища утворення на поверхні зламів ямок в'язкого відриву та описано їх зв'язок із деформаційними процесами.

Виявлено фізико-механічні закономірності накопичення поверхневих дефектів під час комп'ютерного аналізу фотозображень поверхні деформованого зразка. Одержано основні закономірності пороутворення у сплаві Д16чт за методом тензометрії. Встановлено фізико-механічний зв'язок між деформацією розпушування та накопиченням пошкод на поверхні матеріалу.

Порівняно механічні властивості та корозійну тривкість зразків із листового двофазного високоміцного титанового сплаву ВТ22 у вихідному стані, після статичного розтягу та реалізації динамічних незрівноважених процесів і подальшого статичного розтягу. Показано, що одиничні динамічні незрівноважені процеси під час ударно-коливального навантаження суттєво підвищують вихідну пластичну деформацію сплаву і практично не впливають на його корозійну тривкість.

Запропоновано й експериментально опробовано методику оцінювання тріщиностійкості листової сталі 17Г1С-У після ударно-коливального навантаження з використанням методу повних діаграм деформування. Використано технічну можливість забезпечення росту макротріщини за змішаним типом (I + III) нанесення на зразки однакового центрального кругового отвору, що гарантувало автомодельне поширення макротріщини. При цьому на повних діаграмах деформування фіксували початкові, майже прямолінійні спадні ділянки. У реальних конструкціях магістральних газопроводів можуть виникати достатньо довгі макротріщини за даним типом руйнування. Запропонована методика дозволяє достовірно оцінювати зміну енергозатрат на розвиток тріщини за типом (I + III) за будь-якого складного комбінованого навантаження. Доведено, що за нахилом прямолінійної спадної ділянки діаграми деформування можна оцінювати зміни тріщиностійкості трубних сталей залежно від умов температурно-силового навантаження. Показано, що ударно-коливальне навантаження з високою частотою (1...2 кГц) суттєво впливає на тріщиностійкість трубної сталі і пластичну деформацію в області концентратора напружень. Вплив силового імпульсу на матеріал залежить від ступеня його попереднього деформування шляхом статичного розтягу і відповідно пошкодження його вихідної структури. При цьому визначальним чинником впливу на зміну механічних властивостей є інтенсивність силового імпульсу. Установлено основні закономірності руйнування сталі за даними аналізу зламів досліджених зразків методом скануючої електронної мікроскопії. Очевидно, що ударно-коливальне навантаження супроводжується вкладом імпульсної енергії в наявніпошкодження матеріалу, а й в ті, які зароджуються, що зумовлює локалізацію деформаційного процесу і ріст пор у їх околі. Оскільки внаслідок акумуляції енергії можна модифікувати матеріал на межі цих пошкоджень, форма та розміри ямок в'язкого відриву є інформативними параметрами для оцінювання міцності та пластичності досліджуваної сталі.

Запропоновано кількісний метод оцінки параметрів ямок в'язкого відриву та їх конгломератів за допомогою аналізу фрактографічних зображень. Метод грунтується на обчисленні поля розподілу коефіцієнта кореляції інтенсивності пікселів сумісних ділянок зображення. Проаналізовано фрактограми зразків сталі 17Г1С-У, одержані з використанням растрового електронного мікроскопа РЕМ-1061. Показано, що для зони великих ямок в'язкого відриву характерні високі значення кореляції яскравості сумісних ділянок. Це свідчить про можливість застосування методу для їх виявлення та аналізу. Установлено взаємозалежність між розрахованими параметрами ямок і фізико-механічними характеристиками матеріалу.

Викладено сучасні методики експериментального визначення механічних характеристик конструкційних матеріалів за різних видів навантаження та статистичної обробки результатів випробувань. Розглянуто основні типи випробувальних машин. Висвітлено основні підходи у підготовці до випробувань і визначенні деформацій дослідних зразків.

Запропоновано кількісний метод оцінки параметрів ямок в'язкого відриву та їх конгломератів за допомогою аналізу фрактографічних зображень. Метод грунтується на обчисленні поля розподілу коефіцієнта кореляції інтенсивності пікселів сумісних ділянок зображення. Проаналізовано фрактограми зразків сталі 17Г1С-У, одержані з використанням растрового електронного мікроскопа РЕМ-1061. Показано, що для зони великих ямок в'язкого відриву характерні високі значення кореляції яскравості сумісних ділянок. Це свідчить про можливість застосування методу для їх виявлення та аналізу. Установлено взаємозалежність між розрахованими параметрами ямок і фізико-механічними характеристиками матеріалу.

Установлено, що неоднорідність структури титанового сплаву ВТ23 після ударно-коливального навантаження призводить до збільшення пластичності матеріалу та зміни механізмів руйнування. Локалізація деформаційних процесів впливає на розміри та кількісний розподіл ямок на поверхні руйнування. Розвинуто підхід, який дозволяє виявляти ямки відриву на поверхні зламу сплаву, зокрема після ударно-коливального навантаження. На основі фрактографічного контролю обчислено параметри ямок, а саме: площу, кількість, еквівалентний діаметр, візуальну глибину. За отриманими параметрами для всієї сукупності виявлених ямок проведено їх статистичний аналіз та встановлено додаткові закономірності руйнування сплаву на мікрорівні. Це створює передумови для попередньої порівняльної оцінки стану титанових сплавів, модифікованих ударно-коливальним навантаженням, за результатами фрактографічного аналізу.

Розроблено нові способи підвищення втомної довговічності алюмінієвих сплавів Д16 і 2024-Т3 за рахунок попереднього використання імпульсного введення енергії різної інтенсивності і нанотехнологій. Узагальнено закономірності механічної поведінки алюмінієвих сплавів Д16 і 2024-Т3 за динамічних незрівноважених процесів різної інтенсивності, в тому числі і з використанням нанотехнологій, і подальших циклічних випробувань за умов максимальних динамічних напружень 440, 400 МПа, 370 МПа, 340 МПа і частоті випробувань 110 гЦ. Метало-фізичними методами встановлено основні фізичні механізми, які впливають на втомну довговічність алюмінієвих сплавів після реалізації попередньої процедури імпульсного введення енергії різної інтенсивності за рахунок ударно-коливального навантаження. Виявлено вузькі інтервали попереднього імпульсного введення енергії в сплави, при яких втомна довговічність досліджуваних сплавів значно підвищується, в тому числі, і з використанням нанотехнологій. Надано фізичне пояснення ефекту впливу довготривалій витримки зразків сплавів після реалізації ударно-коливального навантаження на підвищення втомної довговічності сплавів.