Розглянуто специфіку мовлення української редакції радіо "Ватикан", створеної задовго до відкриття інших українськомовних редакцій зарубіжних радіостанцій. Здійснено огляд матеріалів, створених на радіо в період "холодної війни" між СРСР і Заходом. Детально проаналізовано зміст програм, які виходили в ефір упродовж серпня 2015 - січня 2016 р. Визначено, що їх головними темами були проблеми християнського виховання, зміцнення інституту сім'ї, міграція, волонтерство, допомога хворим, богословські роздуми, а також відомості про діяльність та повчання Папи, новини Ватикану та сучасний стан Католицької та Української греко-католицької церков.

Розглянуто причини недовіри аудиторії до новинного контенту українських ЗМІ. Проаналізовано стандарти українських редакцій закордонних радіостанцій, досвід яких є важливим для створення вітчизняними мовниками якісних і неупереджених новин. З'ясовано, що в сучасному інформаційно насиченому світі зростає запит на правдиву інформацію, яка за умов інтенсивного розвитку та конкуренції з боку соціальних мереж надає змогу об'єктивно оцінити події.

Досліджено використання українською редакцією "DW" класичної системи жанрів для реалізації програмної концепції. Розглянуто, як це допомагає розв'язанню творчих завдань редакції та створює основу для наповнення матеріалу. Проаналізовано перехід від радіомовлення до формату веб-сайту та виготовлення відеосюжетів, що надає змогу доповнити спектр класичних жанрів та допомагає українській редакції ефективно доносити інформацію до аудиторії.

Проаналізовано зміни у використанні класичної системи жанрів, зумовлені переходом редакції "BBC News Україна" від радіомовлення до роботи у форматі веб-сайту. Простежено, що редакційна діяльність "BBC News Україна" у вигляді Інтернет-порталу вплинула на стирання меж між жанровими особливостями матеріалів. Встановлено, що це надало змогу зберегти й підсилити основну, інформаційну, функцію ЗМІ та сприяло залученню ширшої аудиторії.

Проаналізовано роботу української редакції радіо "Свобода" щодо інформування суспільства про масштаби та особливості прихованої політичної реклами, яку розміщує під час виборчих кампаній значна частина вітчизняних мас-медіа. Встановлено, що оприлюднення "джинси" становить серйозну загрозу для обрання справедливої та відповідальної влади в державі. З'ясовано, що протидія розміщенню "джинси" в українських ЗМІ демонструє дотримання кожною редакцією й журналістом професійної етики та відповідальності за свою роботу перед суспільством.

Досліджено використання українською редакцією "DW" класичної системи жанрів для реалізації програмної концепції. Розглянуто, як це допомагає розв'язанню творчих завдань редакції та створює основу для наповнення матеріалу. Проаналізовано перехід від радіомовлення до формату веб-сайту та виготовлення відеосюжетів, що надає змогу доповнити спектр класичних жанрів та допомагає українській редакції ефективно доносити інформацію до аудиторії.

Проаналізовано зміни у використанні класичної системи жанрів, зумовлені переходом редакції "BBC News Україна" від радіомовлення до роботи у форматі веб-сайту. Простежено, що редакційна діяльність "BBC News Україна" у вигляді Інтернет-порталу вплинула на стирання меж між жанровими особливостями матеріалів. Встановлено, що це надало змогу зберегти й підсилити основну, інформаційну, функцію ЗМІ та сприяло залученню ширшої аудиторії.

Проаналізовано роботу української редакції радіо "Свобода" щодо інформування суспільства про масштаби та особливості прихованої політичної реклами, яку розміщує під час виборчих кампаній значна частина вітчизняних мас-медіа. Встановлено, що оприлюднення "джинси" становить серйозну загрозу для обрання справедливої та відповідальної влади в державі. З'ясовано, що протидія розміщенню "джинси" в українських ЗМІ демонструє дотримання кожною редакцією й журналістом професійної етики та відповідальності за свою роботу перед суспільством.

У ході дослідження використано моніторинг, аналіз та узагальнення фахових студій та журналістських матеріалів за визначеною темою. У роботі українських редакцій закордонних радіостанцій упродовж останніх десятиліть відбулися значні зміни. Важливе значення в цьому контексті має пристосування до нових умов традиційно консервативних мовників, які були задіяні у пропагандистському протистоянні між СРСР та Заходом у XX ст. Актуальність цієї наукової розвідки зумовлена посиленою увагою сучасних дослідників до процесу адаптації українських редакцій закордонних радіостанцій до стрімкого розвитку інноваційних технологій. Трансформацією від традиційного до конвергентного ЗМІ українська редакція "Голосу Америки" зуміла втримати увагу авдиторії в жорстких умовах суперництва в сучасному інформаційному середовищі. Вивчення переходу української редакції радіо "Голос Америки" від традиційного мовлення в радіоефірі до створення вебсайту та виробництва власного телевізійного продукту. Перехід українській редакції радіо "Голос Америки" від радіомовлення до телебачення та Інтернету засвідчив послідовну адаптацію до вимог інформаційної епохи. Це надало змогу, використовуючи сучасний медійний інструментарій, створити конкурентоспроможний ЗМІ.

Під час проведення дослідження було використано методи аналізу та синтезу, детальний моніторинг сайту "Донбас. Реалії" та матеріалів за темою. Створення проєкту "Донбас. Реалії" стало відповіддю української редакції радіо "Свобода" на гібридну війну з боку Росії. Основним завданням редакції "Донбас. Реалії" є донесення об'єктивної інформації до українців, які перебувають зараз у своєрідному інформаційному вакуумі, під потужним впливом агресивної російської пропаганди. Журналісти проєкту "Донбас. Реалії" водночас усвідомлюють межу своїх професійних можливостей та впливу. Вони не спроможні перебрати на себе функції, які має виконувати в інформаційній сфері держава, однак їх робота допомагає закрити певну ділянку в межах протистояння російській пропаганді на окупованих українських територіях. Поєднуючи роботу радіо, вебсайту, розміщення матеріалів у соціальних мережах, вони намагаються знайти оптимальний шлях до зацікавленої аудиторії. Зважаючи на коротку історію із часу створення редакції "Донбас. Реалії", проєкт поки що не став предметом аналізу науковців та медіаекспертів. Узагальнення та розгляд усіх фактів та обставин, які зумовили створення проєкту "Донбас. Реалії", надало змогу зрозуміти своєчасність і необхідність такого кроку в умовах російської воєнної агресії та окупації частини української території. Дослідження проєкту "Донбас. Реалії" розкриває, якою має бути оперативна й адекватна реакція вітчизняних медіа на російську гібридну агресію щодо України. Створення аналогічних проєктів, їх взаємодія мали б стати консолідованою відповіддю на пропаганду кремлівських ЗМІ.

Розглянуто віхи діяльності української редакції радіо "Ватикан" упродовж 80-річної історії. Проаналізовано причини створення української редакції, особливості її роботи в умовах тиску радянської пропаганди під час "холодної війни". З'ясовано, що мовлення української редакції радіо "Ватикан" було покликане допомогти вірним зберегти єдність із церквою в умовах знищення УГКЦ і тотального наступу войовничого атеїзму. Продемонстровано, що робота української редакції радіо "Ватикан" і надалі спрямована на відстоювання правди, незважаючи на те, що проводити євангелізацію в умовах протистояння СРСР і Заходу було простіше. Бурхливий інформаційно-комунікаційний розвиток суспільства надав можливість публічно висловлюватися кожному. Водночас це надало змогу маніпулювати громадською думкою та миттєво поширювати дезінформацію, врешті, посприяло оформленню феномену постправди, яка не лише прийшла на зміну традиційній пропаганді, а й зробила її своєю частиною. Звернення до основ християнського буття в мінливому світі відрізняє програми українській редакції від матеріалів інших мовників, увагу яких сконцентровано на суспільно-політичних подіях. Реформа інформаційної системи, здійснена Ватиканом, засвідчила, що відбувся перехід від проповідництва в умовах агресивної пропаганди під час протистояння двох систем до протидії постправді, яка руйнує об'єктивне сприйняття світу. Показано, що основним завданням редакції є об'єднання українців довкола християнських цінностей, збереження та утвердження ключових засад людського буття в умовах поширення популізму, дезінформації, секуляризації та релятивізму сучасного суспільства. Українська редакція радіо "Ватикан" у своїх програмах у сучасних умовах закликає аудиторію плекати віру, спиратися на християнські цінності та переконання, акцентуючи на незмінності своєї мети в служінні Богові, людям та церкві.

Проаналізовано роботу українських редакцій "Голосу Америки", BBC, DW, радіо "Ватикан" і "Свобода", що традиційно висвітлюють тему Голодомору, розкриваючи різні сторони цієї трагічної події. Здійснено моніторинг матеріалів, у яких ідеться про чергову річницю Голодомору, з'ясовано, наскільки ефективно редакції змогли представити цю складну тему. Показано, що українські редакції закордонних радіостанцій повідомляли про Голодомор українського народу 1932 - 1933 рр., улаштований радянським режимом, упродовж усієї історії свого мовлення. Українські редакції радіо "Ватикан", "Голосу Америки", "Свободи" на десятки років стали голосом поневоленого українського народу, який в умовах окупації не мав змоги розповісти світу про пережитий геноцид. Завдяки їх програмам та матеріалам ця тема не розчинялася в загальному інформаційному потоці. Висвітлюючи 86-ту річницю вшанування жертв Голодомору 1932 - 1933 рр., українські редакції "Голосу Америки", BBC, DW і радіо "Свобода" показали приклад усебічного розкриття складної історичної теми. Програми та матеріали, у яких аналізується найбільша трагедія українського народу, мають на меті детально показати винуватців цього страшного злочину та жертв, що не мають бути забутими. Робота українських редакцій у цьому напрямі цілком відповідає найкращій світовій практиці, коли медіа допомагають суспільству усвідомити та зрозуміти жахливі сторінки свого минулого, щоби довідатись правду та рухатися в майбутнє. На тлі численних матеріалів про Голодомор, підготовлених українськими редакціями "Голосу Америки", BBC, DW та радіо "Свобода" 2019 р., стала очевидною незначна активність вітчизняних ЗМІ в цьому напрямі. Це свідчить, що українське суспільство, а разом з ним і медіасередовище, продовжує долати нелегкий шлях відновлення історичної пам'яті, встановлення причин національних поразок і трагедій, найбільшою з яких став геноцид українців у 1932 - 1933 рр.