Розкрито роль і значення часопису "Советская педагогика" у формуванні педагогічної думки та становленні педагогіки як науки. Розглянуто історичні етапи становлення журналу. Відповідно до статусу та підпорядкування виділено декілька етапів в історії його становлення та розвитку, а саме: 1937 – 1943 рр. – орган Наркомпросу РРФСР; 1944 – 1966 рр. – Орган Академії педагогічних наук РРФСР; 1967 – 1991 рр. – орган Академії педагогічних наук СРСР. На першому етапі виокремлено дискусію на сторінках часопису про предмет марксистської педагогіки та педагогіки як науки, про вилучення з наукового вжитку всього, що називалося педологією й рефлексологією, про заборону психотехніки, зменшення кількості досліджень особистості в теорії психології, поведінки та генетичних передумов психіки. Зазначено, що на другому етапі значно підвищився науковий рівень видання, у публікаціях зверталася увага на посилення практичної спрямованості навчального процесу в школі, зростала увага вчених-педагогів до аналізу та популяризації передового досвіду шкіл і окремих учителів. Визначалися нові пріоритети розвитку освіти на третьому етапі: формування матеріалістичного світогляду та високої моральності, забезпечення міцних знань, удосконалення навчальних планів і програм, розроблення методів навчання. Наголошено на переоцінці з 1985 р. догматичних установок, окремих педагогічних явищ, повернення "забутих імен" в історію педагогіки, посиленні критики наявної системи освіти. Констатовано, що вивчення спадщини, новаторських відкриттів представників науково-педагогічної думки і критичне осмислення досвіду означеного періоду є основою для реформування сучасної освітньої системи.

Раскрыта роль и значение журнала "Советская педагогика" в формировании педагогической мысли и становлении педагогики как науки. Рассмотрены исторические этапы становления журнала. Согласно со статусом и подчинением выделено несколько этапов в истории его становления и развития, а именно: 1937 - 1943 гг. - орган Наркомпроса РСФСР; 1944 - 1966 гг. - Орган Академии педагогических наук РСФСР; 1967 - 1991 гг. - орган Академии педагогических наук СССР. На первом этапе выделена дискуссия на страницах журнала о предмете марксистской педагогики и педагогики как науки, об изъятии из научного обихода всего, что называлось педологией и рефлексологией, о запрете психотехники, уменьшении количества исследований личности в теории психологии, поведения и генетических предпосылок психики. Отмечено, что на втором этапе значительно повышался научный уровень издания, в публикациях обращалось внимание на усиление практической направленности учебного процесса в школе, возросло внимание ученых-педагогов к анализу и популяризации передового опыта школ и отдельных учителей. Определялись новые приоритеты развития образования на третьем этапе: формирование материалистического мировоззрения и высокой нравственности, обеспечение прочных знаний, совершенствование учебных планов и программ, разработка методов обучения. Отмечена переоценка с 1985 г. догматических установок, отдельных педагогических явлений, возвращение "забытых имен" в историю педагогики, усиление критики существующей системы образования. Констатировано, что изучение наследия, новаторских открытий представителей научно-педагогической мысли и критическое осмысление опыта определенного периода является основой для реформирования современной образовательной системы.

In the article it is considered historical stages developments of the magazine „Sovyetskaya pedagogika”. Its rile and value in formation of a pedagogical idea and becoming of pedagogics sciences are revealed.

Вперше на основі цілісного ретроспективного аналізу фахових публікацій та характеристики особливостей педагогічної думки виявлено й узагальнено основні напрями проблем розумового виховання на сторінках часопису "Советская педагогика" у 1937 - 1991 рр. (проблема розумового виховання у контексті розвитку ідеї про всебічний гармонійний розвиток особистості; комплексний підхід до проблеми розумового виховання особистості на сторінках часопису "Советская педагогика"; проблема інтелектуального розвитку особистості як основи розумового виховання на сторінках часопису; стимулювання пізнавальної активності та самостійності як ефективний шлях розумового виховання; педагогічна думка та проблеми розумового виховання на сторінках часопису); зарубіжний досвід розумового виховання на сторінках освітянського часопису "Советская педагогика". Конкретизовано етапи в історії розвитку та становлення часопису "Советская педагогика" (1937 - 1991 рр.) відповідно до статусу та підпорядкування. Уточнено окремі факти з історії провідного освітянського часопису в контексті розвитку радянської педагогічної науки. Набуло подальшого розвитку обгрунтування значення педагогічної періодики як важливого джерела історико-педагогічних досліджень, як засобу прогнозування розвитку педагогічної науки. До наукового обігу введено маловідомі публікації тогочасної педагогічної періодики, що розширили сучасні знання про особливості розв'язання проблеми розумового виховання у публікаціях на сторінках часопису "Советская педагогика".

Досліджено проблему професійної підготовки (ПП) майбутніх логопедів в інформаційно-освітньому середовищі (ІОС) закладів вищої освіти (ЗВО), зокрема висвітлено проблеми мовленнєвого розвитку дітей як сферу професійної діяльності логопедів, розглянуто специфіку їх ПП у ЗВО. Розкрито концептуальні положення та методологію, розроблено стратегію ПП майбутніх логопедів. Визначено діагностичний інструментарій, здійснено діагностику ПП логопедів в умовах ІОС ЗВО. Розроблено інтегративну модель ПП в ІОС ЗВО. Обгрунтовано організаційно-методичну систему ПП майбутніх логопедів в ІОС ЗВО, здійснено її експериментальну перевірку. Удосконалено зміст, форми, методи, технології ПП логопедів в умовах ІОС ЗВО, орієнтовані на врахування особливостей дітей із порушенням мовлення.

Досліджено теоретичні і практичні засади професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів (концепцію та стратегію професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів (сьогодні закладів вищої освіти згідно із Законом України «Про вищу освіту» зі змінами внесеними відповідно до Закону №2145-VIII від 05.09.2017); інтегративну модель професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти; організаційно-методичну систему професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Уточнено сутність ключових понять дослідження "професійна підготовка майбутніх логопедів в інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої освіти", "готовність майбутніх логопедів до професійної діяльності з дітьми з порушенням мовлення" та структуру, що охоплює мотиваційно-особистісний, інформаційно-компетентнісний, діяльнісно-технологічний критерії із відповідними показниками для позначення рівнів готовності майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти (високий, середній, низький). Обгрунтовано організаційно-методичну систему професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти та комплекс педагогічних умов її реалізації. Здійснено експериментальну роботу з удосконалення професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Результати формувального етапу засвідчили високий рівень готовності майбутніх логопедів до професійної діяльності в експериментальних групах та середній – у контрольній групі за усіма критеріями, та значну різницю цих показників.