Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4/8)3ф

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальні пробеми криміналістичного забезпечення розслідування корисливо-насильницької організованої злочинної діяльності. З'ясовано сутність поняття та методів розлідування злочинів, побудовано модель злочинної діяльності та визначено напрями її практичного використання. Розглянуто питання типізації слідчих версій початкового етапу розслідування, розроблено криміналістичні програми та визначено особливості організації і тактики проведення окремих слідчих дій. Описано перспективні форми та механізми взаємодії слідчого та оперативного працівників під час розслідування злочинів. Вивчено зарубіжний досвід і наведено пропозиції щодо його використання.

Досліджено проблематику, пов'язану з актуалізацією парадигмальних змін у класико-методологічних підходах до обгрунтування правових інститутів і норм під впливом перетворень сучасного суспільства у напряму його структурно-функціональної "відкритості". Зокрема, на підставі аналізу численних суперечностей, зумовлюваних неадекватністю застосування класичних легітимаційних моделей до динаміки нинішніх політико-правових реалій, здійснено спробу визначення деяких ключових метаметодологічних підвалин оптимізації підходів до обгрунтування права в контексті вищезгаданих перетворень і спричинених ними регіональних і глобальних інтеграційних процесів (в економіці, політиці, культурі, правовому регулюванні тощо). Зазначено, що за таких умов нормативний зміст права має визначатися не стільки суб'єктивними інтересами національних урядів, скільки об'єктивно назрілими потребами розробки дієвих правових засобів протидії негативним моментам глобалізації й якомога повнішого використання її переваг.

Вперше здійснено спробу визначення метаметодологічних підвалин оптимізації підходів до обгрунтування правової нормативності в контексті суспільно-політичної динаміки сучасного світу. Досліджено ключові логіко-генетичні тенденції в еволюційній історії форм постановки та способів вирішення проблеми смислових основ права, виявлено колізії та предметну іррелевантність застосування класичних підходів до його обгрунтування в умовах сучасності. На підставі результатів проведеного аналізу впливу новітніх соціоструктурних трансформацій на функціональні характеристики правової реальності узагальнено та систематизовано уявлення про базові чинники й орієнтири парадигмальних змін у сфері сучасного праворозуміння, в контексті якого визначається та виправдовується юридична нормативність. Компаративний аналіз методологічних альтернатив у сучасних підходах до обгрунтування права здійснено з позиції оцінки їх адекватності об'єктивним тенденціям розвитку суспільства у напрямку набуття ним форм системно-динамічної "відкритості". З урахуванням росту комплексності та багатовимірності нинішньої суспільно-політичної реальності досліджено потенційні шляхи вдосконалення легітимаційної методології та сформульовано пропозиції щодо останнього. Запропоновано методологічні засади взаємоузгодження національних правових систем в умовах регіональної та світової інтеграції (з точки зору якої наразі передусім обгрунтовується нормативно-інституційний зміст права). Визначено умови взаємної гармонізації таких систем, досягнення функціональної єдності внутрішньодержавного й міжнародного права. Висвітлено об’єктивно та суб’єктивно виправдані перспективи національного та глобального правового розвитку.

Сучасні політико-інтеграційні процеси передбачають відповідну інтеграцію у сфері правового регулювання. Однак однією з суттєвих проблем у даному відношенні є відсутність згоди як щодо концептуального змісту правової інтеграції, так і стосовно підходів до її здійснення. Тож аналіз шляхів вирішення цієї проблеми становить основний предмет пропонованої статті.