Розглянуто особливості сприймання керівниками підлеглих як центральної ланки в організації процесу управлінської взаємодії з ними. Зазначено, що в цьому процесі соціальна перцепція виконує важливі функції: мотиваційну, орієнтувальну, модифікаційну, перцептивно-діагностичну, регулятивну, порівняльно-оцінну, інформативно-гностичну, які значною мірою обумовлюють особливості управлінської взаємодії.

Розглянуто умови забезпечення ефективного управління середньою загальноосвітньою школою. На думку автора, менеджер освіти має володіти механізмами соціальної перцепції й особливостями соціально-перцептивних помилок. Наведено стисле пояснення сутності механізмів соціальної перцепції.

Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-перцептивних якостей керівників шкіл. Визначено характеристики, детермінанти та тенденції розвитку соціальної перцепції у діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Науково обгрунтовано взаємозв'язок і залежність між соціально-перцептивними характеристиками управлінської діяльності керівників шкіл та особливостями їх управлінської взаємодії. Розроблено та апробовано експериментальну програму оптимізації соціальної перцепції щодо розвитку соціально-перцептивних здібностей керівників засобами соціально-психологічного тренінгу для використання у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників закладів освіти.

Присвячено розробці методики оцінки спеціальної фізичної підготовленості юних біатлоністів 16 -17 років на етапах річного циклу, та її корекції з урахуванням дискримінантних ознак. Визначено дискримінантні ознаки спеціальної фізичної підготовленості юних біатлоністів відповідно до домінантного розвитку фізичних якостей та віково-кваліфікаційної специфіки становлення спортивної майстерності. Розроблено та запропоновано високоінформативні діагностичні комплекси етапного педагогічного контролю спеціальної фізичної підготовленості юних біатлоністів. Запропоновано підходи до оцінки та корекції тренувального процесу юних біатлоністів 16 - 17 років, в залежності від вихідного рівня та динаміки приросту фізичних якостей.

Мета роботи - встановити особливості виконання ударів у ворота футболістами високої кваліфікації за умов змагальної діяльності. Реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд - учасниць групової стадії Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Проаналізовано ігри команд групи "C" ФК "Манчестер Сіті" (Манчестер Сіті, Англія), ФК "Аталанта" (Бергамо, Італія), ФК "Шахтар" (Донецьк, Україна), ФК "Динамо" (Загреб, Хорватія). Усього було зареєстровано та проаналізовано 290 ударів у ворота в 12 іграх чотирьох команд. Для вирішення поставлених завдань застосовано такі методи: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація командних техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Наведено дані, що характеризують особливості виконання ударів у ворота футболістами в іграх команд високого рівня. Всього зареєстровано та проаналізовано 290 ударів у ворота в 12 іграх чотирьох команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Удари у ворота класифікувалися за результатом (голи, у створ воріт, повз ворота, у каркас воріт, заблоковані удари), за місцем виконання (з площі воріт, зі штрафної площі, з-за меж штрафної площі), за траєкторією (удари верхом, удари низом). Результати проведеного дослідження свідчать про відмінності у кількісних показниках ударів у ворота команд - учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020 у групі "C". Встановлено, що футболісти високої кваліфікації удари у ворота частіше виконували правою ногою, що пояснюється латеральною перевагою. Крім того, футболістами більше здійснювалося ударів низом і з зони між лінією площі воріт і лінією штрафної площі, що має знайти своє відображення у побудові вправ, спрямованих на вдосконалення техніки та тактики ударів.

Мета роботи - визначити модельні показники виконання техніко-тактичних дій командами високого рівня. Реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2020/2021. Всього було зареєстровано та проаналізовано 242138 техніко-тактичних дій у 25 іграх за участю команд "Манчестер Сіті" (Манчестер, Англія), "Челсі" (Лондон, Англія), "Олімпік" (Марсель, Франція), "Олімпіакос" (Пірей, Греція), "Порту" (Порту, Португалія), "Краснодар" (Краснодар, Росія), "Ренн" (Ренн, Франція), "Севілья" (Севілья, Іспанія), "Атлетіко" (Мадрид, Іспанія), "Боруссія" (Дортмунд, Німеччина), "Боруссія" (Менхенгладбах, Німеччина), "Реал" (Мадрид, Іспанія), "Парі Сен-Жермен" (Париж, Франція). Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Наведено дані, що характеризують особливості виконання захисних та атакувальних ТТД командами високого рівня за підсумками ігор Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2020/2021. Розроблено модельні показники виконання передач м'яча (різних за призначенням, дистанції, напрямку, траєкторії, способу виконання), ударів у ворота (ногою та головою з різних зон футбольного поля), обведень суперника, єдиноборств за м'яч, відборів, перехоплень, вибивань м'яча, блокування ударів у ворота. Встановлено, що дані проведеного дослідження свідчать про відмінності в структурі змагальної діяльності команд різного рівня в іграх Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2020/2021. Команда-переможниця перевершувала своїх суперників майже за всіма показниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч517.158.091

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ