Обгрунтовано необхідність спорудження підземних сховищ газу в кам'яній солі як технічно більш досконалих і екологічно небезпечних у порівнянні з аналогічними спорудженнями в поруватих структурах. Такі сховища в комплексі з сільзаводами не тільки підвищать надійність поставок газу в Західну Європу, але й дозволять виробляти кам'яну сіль "Екстра", що робить комплекс максимально економічним. Надано опис ділянок можливого розміщення сховищ у кам'яній солі на західному та балканському напрямках транзиту газу.

Мета роботи - висвітлення проблеми впровадження в геологічну практику цільових експертних систем (ЦЄС) геологічного спрямування, що базуються на принципах цільового комплексного моделювання геологічних об'єктів на основі сучасних комп'ютерних технологій з перспективою введення штучного інтелекту. Методологічною основою ЦЕС є комплексна оцінка геологічного середовища, засобом виконання цієї оцінки - комплексна модель відповідної спрямованості. Остання включає структурно-літологічну модель як матричну і низку доповнюючих предметних моделей (гідрогеологічну, геомеханічну, інженерно-геологічну та ін.), набір і зміст яких визначається спрямованістю ЦЕС (ресурсна, для підземного будівництва, охорони геологічного середовища тощо). Розроблено концептуальну схему типізації і змісту ЦЕС. Продемонстровано приклади розробки цільових структурно-літологічних і комплексних моделей, що слугують основою для створення ЦЕС на різнорівневих об'єктах соленосних, титаноцирконієвих і золотоносних формаційних типів. Подальший розвиток напряму полягає в розширенні досвіду розробки комплексних моделей, створенні баз знань, які містять набори експертних правил обробки одержаних даних і створення відповідного математичного апарату і як наслідок - побудову експертних систем.

Мета публікації - представлення методологічних принципів, методики, наявних наробок і прикладів моделювання для обгрунтування здійснення регіонального цифрового структурно-літологічного моделювання осадової оболонки, призначеного для інформаційного забезпечення всіх напрямів і видів геологічної діяльності, пов'язаних з різноцільовим використанням надр і охороною геологічного середовища. За визначенням цифрова структурно-літологічна модель - об'ємне комп'ютерне відображення геологічного об'єкта, що містить його структурні та якісні характеристики. Методику моделювання випробувано на геологічних об'єктах регіонального, зонального і локального рівнів масштабності, продемонстровано високу інформаційну і прогнозну результативність. Цільове моделювання спрямоване на рішення конкретних проблем поводження з геологічним середовищем (використання сировинних ресурсів, будівельного середовища, охорона). Очікуваний результат - одержання цілісних комплексних структурно-літологічних моделей осадової оболонки по геологічних регіонах на державному рівні масштабності. Надано програму здійснення проекту з визначенням етапів і змісту робіт.

На основе корреляционных схем неогена Проекта модернизованных стратиграфических схем Украины разработана литостратиграфия новопетровской свиты Днепровско-Донецкой впадины и Украинского щита, вмещающей основные россыпи титано-циркониевых руд, и осуществлена палеореконструкция седиментационного бассейна Субпаратетиса для средненовопетровского временного интервала с освещением условий формирования россыпей.

Представлена цифровая структурно-литологическая модель Тарасовского россыпного титано-циркониевого месторождения. Продемонстрированы и прокомментированы производные модели: картографические (структурного и вещественного направления) и расчетные. Производные структурного направления охватывают карты гипсометрии подошвы и кровли средненовопетровской подсвиты (россыпевмещающей) и ее мощности. Производные вещественного направления представлены картографическими отображениями (картами, профилями) литофациального и фациального состава, а также рудных характеристик. Расчетные производные касаются подсчета запасов и некоторых взаимозависимостей вещественных (в том числе рудных) и генетических характеристик россыпевмещающей толщи. Дана авторская трактовка геологического строения месторождения и механизма россыпеобразования.

На основе пересмотра традиционных представлений с учетом новых стратиграфических, палеогеографических и литологических данных, а также результатов структурно-литологического моделирования дана современная трактовка геологического строения, рудных характеристик и условий образования Пержанского касситерит-колумбитового элювиально-россыпного месторождения. Разработана цифровая структурно-литологическая модель месторождения, отражающая структурные и вещественные (в том числе рудные) его характеристики. Продемонстрированы роль и возможности технологии цифрового структурно-литологического моделирования, обеспечивающего информационную основу для детальной разведки и эксплуатации месторождений, а также их прогнозирования.

Цель публикации - представление концепции регионального цифрового структурно-петрографического моделирования кристаллических образований в пределах государственной территории. Определены методологические принципы, методики, имеющиеся наработки, приведены примеры моделирования. Цифровая структурно-петрологическая модель - объемное компьютерное отображение геологического объекта, содержащего его структурные и качественные характеристики. Ожидаемый результат - получение целостных комплексных структурно-петрографических моделей кристаллических образований на формационной основе по геологическим объектам на государственном территориальном уровне. Цель моделирования - создание многомасштабного многостороннего основания для информационного обеспечения всех направлений и видов геологической деятельности, связанных с разноцелевым использованием кристаллических образований и охраной геологической среды.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводено розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологію апробовано на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводиться розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологія апробована на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.