Досліджено сучасний стан розвитку маркетингової та інформаційно-рекламної діяльності у пасажирському господарстві на залізничному транспорті, здійснено SWOT-аналіз факторів маркетингового середовища Укрзалізниці, обгрунтовано вибір маркетингової стратегії організації та визначено шляхи досягнення її стратегічних цілей поєднанням виявлених факторів впливу на її діяльність.

Виконано маркетингове дослідження умов введення нової послуги у сфері сервісного обслуговування пасажирів на залізничному транспорті, визначено організаційні аспекти її забезпечення на базі застосування логістичних принципів управління потоковими процесами.

Обгрунтовано важливість розвитку інфраструктури залізничного транспорту у сфері пасажирських перевезень. Узагальнено результати маркетингових досліджень рівня сервісного обслуговування пасажирів залізничного транспорту на прикладі найбільш затребуваної супроводжувальної послуги. Описано навчання покупця та створення конкурентної переваги. Запропоновано комплекс заходів щодо вирішення задачі просування на ринку послуги з низькою споживчою цінністю.

Розглянуто один із напрямків розв'язання завдання посилення конкурентоспроможності залізничного пасажирського транспорту, підвищення якості обслуговування пасажирів на ньому - впровадження прогресивної форми розрахунків за послуги. Наведено рекомендації стосовно організації нової форми зацікавлення пасажирів у збільшенні споживання сервісних послуг залізниці та розрахунків за них.

Індекс рубрикатора НБУВ: О285,0 + У053.9(4УКР)372 в605 + У9(4УКР)372

Рубрики:

Пасажирські перевезення

Економічний аналіз в окремих країнах

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні та методичні засади формування розподільчих логістичних систем. Досліджено логістичні елементи та процеси на підприємствах машинобудівної галузі Вінниччини й обгрунтовано необхідність формування їх цілісних логістичних систем. Уточнено сутність поняття логістики, наведено визначення її розподільчого типу. Висвітлено особливості становлення розподільчої логістики та розроблено заходи щодо удосконалення характерних для даної системи процесів. Встановлено відмінності між маркетинговим і логістичними каналами розподілу продукції, запропоновано їх нову класифікацію. Розроблено організаційну структуру відділу логістики для великих і середніх підприємств, побудовану з використанням найбільш ефективних лінійно-функціональних зв'язків. Створено методику оцінки фінансових результатів діяльності учасників логістичних каналів розподілу продукції, яка дозволяє встановити доцільність застосування їх певних рівнів. Розроблено алгоритм побудови та оцінки існуючих варіантів моделей логістичної системи. Запропоновано математичну модель визначення найбільш прибуткового споживача для виробників з різним ступенем чутливості до ризику, а також алгоритм вибору споживачів за умови обмеженої кількості виробнитцва окремих видів продукції. Удосконалено методику розподілу витрат у логістичних каналах розподілу продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: О245-02 + О285 + У9(4УКР)372.0-211.1

Рубрики:

Пасажирські вагони

Пасажирські перевезення

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність впровадження швидкісних двосистемних міжрегіональних поїздів з розподіленою тягою з точки зору вимог сучасного транспортного ринку, розвитку транспортних засобів і технічного стану рухомого складу пасажирських поїздів залізниць України. Розглянуто можливі варіанти виготовлення двосистемних електропоїздів, їх технічні та експлуатаційні характеристики; окреслено комплекс підготовчих робіт. Визначено переваги впровадження швидкісних двосистемних міжрегіональних поїздів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О285.06 + У9(4УКР)372.0-803.43

Рубрики:

Обслуговування пасажирів при залізничних перевезеннях

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвиток залізничної інфраструктури вимагає значних капіталовкладень, які за відсутності державного цільового фінансування, залізниці не в змозі забезпечити самостійно. Існує необхідність залучення до цих процесів сторонніх інвесторів. Розглянуто правові основи одного із варіантів спільних капіталовкладень у розвиток залізничної інфраструктури державного підприємства (Одеської залізниці) та приватного інвестора (ТОВ "Трансінвестсервіс"). Зроблено аналіз правової бази та сформована юридична конструкція спільної інвестиційної діяльності.

Розглянуто сутність і роль ринкових механізмів стимулювання продажу транспортних послуг пасажирам з метою вирівнювання попиту на пасажирські перевезення. Охарактеризовано елементи цінового стимулювання, надано наукове обгрунтування необхідності встановлення системи коефіцієнтів до тарифів.

Зазначено, що залежно від наявності у транспортної організації внутрішніх резервів і ролі бізнес-процесів (видів діяльності) у досягненні стратегічних цілей вона може обрати одну із стратегій росту: стратегію органічного росту (за рахунок власного потенціалу), стратегію інтеграції (шляхом об'єднання ресурсів з іншою, але не конкуруючою, організацією) або стратегію диверсифікації (вихід у нові сфери діяльності). Кожна з цих стратегій має свої різновиди, що розкриває перед транспортною організацією широкий вибір напрямів розвитку. Проте остаточний вибір залежить від одержаної в результаті маркетингових досліджень та оцінки якісної структури споживчої цінності послуг (товарів).

Розглянуто кваліфікаційну схему факторів привабливості товару та його конкурентоспроможності, етапи оцінки конкурентоспроможності товарів за основними групами показників, а також загального індексу конкурентоспроможності, зокрема з урахуванням зовнішнього маркетингового середовища, показано взаємозв'язок між рівнем конкурентоспроможності товару та його ринковою ціною. Підкреслено зростаючу роль організаційних (маркетингових) факторів щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції та запропоновано вдосконалену методику їх оцінки.

Досліджено проблеми ефективного розподілу ресурсів у логістичних каналах збуту. З використанням різних підходів побудовано математичні моделі оптимізації розподілу ресурсів, які враховують чутливість виробника до умов ризику.

Сьогодні теорія попиту та пропозиції, яка до останнього часу залишалась основоположним вченням про споживчу поведінку, довела свою неспроможність реально відображати ситуацію на ринку. Практичні дослідження свідчать про те, що на поведінку споживачів впливає ціла низка зовнішніх чинників. У результаті цього рішення, які приймаються споживачами, виявляються нераціональними. Особливо така ситуація є характерною для ринку транспортних послуг, оскільки послуги з перевезення пасажирів підпорядковані іншим зовнішнім потребам і покликані їх задовольняти. Ефективне управління споживчою поведінкою й формування адекватного комплексу маркетингових дій, спрямованих на розширення кола користувачів, потребує вивчення споживчої поведінки на основі комплексної моделі, яка органічно поєднує різні групи факторів. Виходячи з такого стану справ, існує необхідність розробки методологічного підходу до вивчення процесів прийняття рішень споживачами. Це надасть змогу більш диференційовано підходити до впорядкування та систематизації потреб споживачів і формування ефективної пропозиції послуг на ринку залізничних пасажирських перевезень. Набуло подальшого розвитку дослідження зовнішніх і внутрішніх чинників прийняття рішень потенційними користувачами транспортних послуг. Досліджено умови прийняття раціональних і нераціональних рішень і головні напрямки маркетингових впливів, які мають бути спрямовані на виділені сегменти. Шляхом класифікації, сегментації та ідеалізації типових поведінкових аспектів споживання, які мають прояви в масовій формі, сформовано раціональну модель споживання. Розроблено матрицю сегментації пасажирів залежно від нагальності транспортної потреби й частоти користування залізничним транспортом. Класифіковано споживчу поведінку за ступенем раціональності у прийнятті рішень. Запропонована модель раціональності споживчої поведінки конкретизує головні напрямки маркетингових зусиль транспортної організації. Модель доцільно використовувати за умов обмеженості фінансових ресурсів з метою оптимізації сфери послуг з перевезень пасажирів залізничним транспортом.

Превращение сферы услуг в наиболее весомый сектор экономики все настоятельнее требует повышенного внимания к вопросам эффективного управления. Сегодня это становится затруднительным без соответствующего научного, теоретического и методического обеспечения, которое призвано учесть принципиальные отличия между овеществленным товаром и неосязаемой услугой. Именно эти отличия породили маркетинг услуг, а стремление к его усовершенствованию выступили причиной возникновения внутреннего и интерактивного маркетинга как в теоретическом, так и в практическом аспекте. В частности, нуждается в усовершенствовании методическая основа процесса восстановления услуги, требуют доработки и адаптации к конкретным сервисным системам подходы к наделению персонала полномочиями. Методика оценки персонала для выбора подхода к наделению его полномочиями дает возможность установить оптимальные границы вовлечения его в сервисный процесс и принять обоснованное решение относительно целесообразности восстановления услуги. Необходимость совершенствования процесса предоставления сервисных услуг, обостренная сегодня ужесточившейся конкуренцией и неблагоприятной экономической ситуацией в стране, столкнулась с недостаточностью методического обеспечения. Установлена прямая связь между эффективностью функционирования сервисной системы и качеством взаимодействия сервисного персонала с потребителями услуг. В свою очередь доказано, что качество такого взаимодействия обуславливает лояльность и приверженность клиентов к услугам организации, но не исключает сбоев в обслуживании. Пассажирские транспортные компании наиболее подвержены сбоям и отклонениям, что приводит к необходимости достаточно часто принимать решения о целесообразности восстановления услуг. Отмечены особенности транспортной услуги, отличающие ее от других видов услуг и обуславливающие специфику управления процессом предоставления услуги. Уточнена и адаптирована к железнодорожному пассажирскому транспорту процедура восстановления услуги. Существенно усовершенствована методика принятия решения об уровне наделения персонала полномочиями и применения соответствующего подхода к управлению сервисным персоналом за счет включения дополнительных факторов (ситуационных переменных). Оценочная шкала расширена, введенным факторам дана соответствующая интерпретация. Внедрение интерактивного маркетинга, подкрепленного маркетинговой концепцией взаимодействия, даст возможность улучшить качественные характеристики персонала пассажирской транспортной компании, укрепить ее позитивный имидж, установить длительные отношения с клиентами, повысить их лояльность к компании и снизить риск перехода пассажиров на другие виды транспорта. Предложенная методика оценки персонала для обоснования решения об уровне вовлечении его в сервисный процесс и наделении полномочиями будет способствовать повышению эффективности управления сервисным процессом.

Мета роботи - формування концептуальних принципів збалансованої системи показників, які характеризуються високим ступенем інноваційності, побудова цілісної моделі управління ефективністю залізничної транспортної компанії. Розроблений перелік показників, який характеризує внутрішній потенціал підприємства залізничного транспорту, базується на застосовуваній у галузі системі статистичних показників, що відображають результати діяльності залізничного транспорту. Для ефективного управління галуззю виділено принципи ведення системного аналізу, які надають змогу оцінити весь комплекс факторів внутрішнього потенціалу і конкурентоспроможність галузі, і сформовано відповідні групи показників. Встановлено, що застосовувані у залізничній галузі статистичні показники характеризуються незначним взаємозв'язком відносно впливу на результати діяльності галузі. Запропонована система показників надає змогу виявити та встановити причинно-наслідкові зв'язки між виділеними групами показників і самими оцінюваними показниками, що сприяє ефективному управлінню системою. Запропоновано перелік показників, що характеризують використання внутрішнього і, передусім, економічного та інноваційного потенціалу підприємства залізничної галузі, який в аналітичних цілях структуровано і розподілено на основні групи. Перелік показників у групах є відкритим і доповнюється або скорочується під впливом змін в оточуючому середовищі, а також з урахуванням зміни ситуації у галузі. Використання запропонованої системи показників внутрішнього потенціалу і конкурентоспроможності залізничної галузі надає змогу різнобічно та комплексно оцінити реальну ситуацію в галузі і завдяки цьому ефективно нею управляти, спрямовуючи ресурси в русло розвитку, економії, підвищення доходності.

Підкреслено стратегічне значення залізничного транспорту (ЗТ) України. Виділено і проаналізовано найбільш гострі внутрішні проблеми пасажирського сектора галузі. Доведено необхідність реорганізації пасажирських перевезень на сучасному етапі функціонування ЗТ. Визначено цільові орієнтири комплексної моделі організації залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні. Запропоновано можливі підходи до реорганізації пасажирського сектора. Розкрито суть і наслідки кожного варіанта розвитку, обрано й обгрунтовано більш оптимальний, для якого визначено основні шляхи та способи реалізації, необхідні обсяги фінансування, найважливіші результати його реалізації.

Розглянуто деякі основні проблеми та особливості захисту прав інтелектуальної власності, яка створюється публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" під час виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Обгрунтовано необхідність і визначено роль транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи зкореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспортута аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.