З метою підвищення ефективності процесів зведення та ремонту кріплення запропоновано використовувати торкретбетон і технологію вибуху. Встановлено закономірність розльоту цементно-піщаної суміші під дією центрального вибуху. Визначено умови формування однорідного багатофазного потоку цементно-піщаної суміші в процесі зведення торкретбетонного кріплення вибуховим способом. Вперше розроблено методику визначення оптимальних швидкісних і просторових параметрів вибухового способу торкретбетонування. Наведено технологічні схеми реалізації даного способу в гірничих виробках. Проведено дослідно-промислову апробацію запропонованих заходів і визначено їх ефективність.

Решена задача по определению доли распыленного вещества, наносимого взрывом на обрабатываемую поверхность. Дана последовательность решения прямой и обратной задач взрывного набрызгбетонирования. Приведены результаты промышленного испытания способа.

Рассмотрена основная схема возведения набрызгбетонной крепи в вертикальных выработках круглого сечения, а также алгоритм вычисления основных параметров способа. Приведены результаты вычислений параметров способа по данному алгоритму для основных промышленных взрывчатых веществ.

Досліджено системи електронних виборів, які можуть використовуватись у виборчих кампаніях різного рівня. Визначено їх основні переваги та розглянуто проблеми, які виникають під час впровадження систем електронних дистанційних виборів. Встановлено, що такі системи одночасно повинні забезпечувати таємницю голосування та однозначну дистанційну ідентифікацію особистості уповноважених виборців, що виконати за допомогою існуючих протоколів обміну інформації є складною задачею. Запропоновано технологію обміну даними, яка передбачає: надсилання до центральної виборчої комісії бюлетенів із позначками вибору без прив'язки їх до ідентифікаторів виборців; запобігання перехопленню та модифікації даних завдяки застосуванню протоколів асиметричного шифрування; використання генераторів випадкових послідовностей для знеособлення бюлетенів при підрахунку голосів; можливість оскарження результатів свого голосування конкретним виборцем.

У сучасному інформаційному світі конкурентоспроможність університетів тісно пов'язана з ефективністю надання ІТ-послуг. Однак розвиток ІТ-інфраструктури вимагає дотримання балансу між вартістю та ефективністю надання послуг. ІТ- послуга включає в себе інформаційні технології, процеси та людей. Відповідно до стандартів ITIL ІТ-підрозділ університету має перейти від підтримки програмного забезпечення, застосунків, серверів і мереж до своєчасного надання ІТ-сервісу кінцевим користувачам. Першим кроком до цього є створення каталогу ІТ-послуг. Метою впровадження каталогу є надання єдиного джерела послідовної інформації про всі оперативні послуги та забезпечення швидкого доступу до них. На відміну від закордонних університетів вітчизняні заклади вищої освіти не практикують систематичний опис ІТ-послуг та їх виклад через ІТ-каталог. Пряме перенесення управлінських моделей закордонних університетів в українське освітнє середовище є недоцільним. Запропоновано трирівневу модель каталогу, дано опис категорій послуг, які можуть надаватись українськими університетами, та визначено атрибути шаблону опису ІТ-послуги. До атрибутів опису віднесено: найменування, тип послуг, стислий опис, бізнес-власник, пріоритет, відповідальний за послугу, споживачі, порядок запиту, SLA, системи підтримки, стан/фаза. З моменту, коли каталог ІТ-послуг повністю сформований, починається його періодичний моніторинг за такими критеріями: термін дії SLA, коректність надання ІТ-послуг та ін. Розглянуто формування каталогу за стейкхолдерами університету на прикладі Національного університету водного господарства та природокористування. У цілому використання наданих рекомендацій дозволить забезпечити опис ІТ-інфраструктури університетів у вигляді набору сервісів, цінність яких зрозуміла стейкхолдерам і керівництву університету, а також досягти конкурентних переваг на ринку освітніх послуг.

Мета роботи - дослідження способів армування природного блочного каменю та можливостей його застосування як несучої будівельної конструкції. Під час дослідження використовувалися такі загально логічні методи як: узагальнення, аналіз і синтез, аналогія, абстрагування та моделювання. Розглянуто недоліки традиційної технології видобування сировини для виготовлення бетону і чинники, що збільшують кінцеву вартість бетонних конструкцій. Розглянуто переваги та недоліки природнього блочного каменю у порівнянні з залізобетонними будівельними конструкціями на прикладі фундаментних блоків типу ФБС. Для зменшення вартості, підвищення експлуатаційних характеристик і надання виробництву більшої гнучкості, запропоновано виготовляти такі блоки з блочного природнього каменю з низькою декоративною цінністю. Зроблено аналіз відомих способів армування природнього каменю, і розроблено схему армування блоку. З метою вироблення ефективного армування таких блоків запропоновано розташовувати повздовжню арматуру в отворах, що пробурюються у блоці перед його вийманням, і заповнювати їх цементом, що сам розширюється. Розглянуто відомі способи посилення похилих перерізів залізобетонних балок без поперечної арматури. Для підсилення похилих перерізів блоку природнього каменю, запропоновано застосовувати аналогічну систему зовнішнього армування залізобетонних балок стрічками на основі вуглецевого волокна, які наклеюються за допомогою епоксидних смол. Вперше у загальному випадку запропоновано використовувати природній блочний камінь, що армований внутрішньою і зовнішньою арматурою як несучий конструкційний елемент збірного залізо-кам'яного фундаменту. Проведено попередній розрахунок мінімальної допустимої відстані від внутрішньої стінки отворів для розміщення арматурних стрижнів до зовнішньої поверхні блоку без врахування неоднорідностей та дефектів, які можуть зустрічатися у породі, та додаткових навантажень під час експлуатації такого блоку. Одержаний результат зумовлюється тиском цементного розчину, що сам розширюється. За зменшення цієї відстані можливе руйнування стінки отвору. Сформульовано задачі, які необхідно вирішити для обгрунтування запропонованого способу виготовлення фундаментних блоків, який надасть змогу використовувати всі переваги природнього каменю і знизити вартість виготовлення фундаментних блоків.