Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.08

Рубрики:

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения показателей гемостаза у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с атеросклеротическим поражением мезентериальных артерий в сопоставлении с некоторыми параметрами липидного профиля крови. Установлено, что при атеросклеротическом поражении мезентериальных артерий существенно нарушаются процессы гемостаза с признаками гиперкоагуляции на фоне угнетения фибринолитической активности плазмы крови. При атеросклерозе мезентериальных артерий установлены более значимые признаки дислипидемии по сравнению с таковыми у больных ИБС без атеросклероза мезентериальных артерий.

Вперше визначено деякі патогенетичні особливості перебігу та механізми прогресування залізодефіцитної анемії (ЗДА) на підставі дослідження показників тиреоїдного гомеостазу та морфофункціонального стану еритроцитів. Встановлено суттєвий вплив вікового чинника та зростання ступеня тяжкості захворювання на пригнічення секреторної функції щитовидної залози (ЩЗ). Доведено, що одним з патогенетичних факторів прогресування розладів морфофункціонального стану еритроцитів та їх гормоно-депонувальних функцій є зниження вмісту вільних тиреоїдних гормонів у плазмі крові хворих на ЗДА. На підставі морфологічних і морфометричних досліджень за умов експериментальної ЗДА у щурів визначено й описано зміни структурної організації паренхіми ЩЗ і встановлено ознаки гіперплазії її епітеліального компонента. Вперше запропоновано удосконалити методику диференційованого лікування хворих на ЗДА шляхом призначення лікарських засобів, дія яких спрямована на корекцію недостатньої гормонопродукувальної функції ЩЗ (калію йодиду та L-тироксину) залежно від тиреоїдного статусу хворих, що сприяє більш швидкому приросту гемоглобіну та плазмового заліза.

Наведено сучасні уявлення щодо функціонального стану щитовидної залози за умов залізодефіцитних станів. Проаналізовано відомості щодо впливу дефіциту заліза на біосинтез тиреоїдних гормонів із висловленням припущення про формування при цьому "порочного кола".

На підставі морфологічних, морфометричних та гормональних досліджень вивчено зміни тиреоїдного гомеостазу в щурів з експериментальною залізодефіцитною анемією (ЗДА) в динаміці лікування залізо- та йодовмісними препаратами. Виявлено істотне зниження секреторної функції щитовидної залози (ЩП) за умови залізодефіциту, а також появи в її мікроструктурі ознак гіперплазії тиреоїдного епітелію. Встановлено більшу ефективність одночасного застосування препаратів заліза та йоду в корекції відхилень морфофункціонального стану ЩЗ у разі ЗДА у порівнянні із моноферотерапією.

Висвітлено сучасні уявлення щодо психологічних і фізіологічних механізмів формування психосоматичних розладів.

Вивчено зміни морфометричних індексів функціональної активності щитоподібної залози (ЩЗ) у тварин за умов іммобілізаційного стресу. Дослідження фолікулярно-колоїдного індексу (ФКІ) та індексу накопичення колоїду (ІНК) ЩЗ під час стресу показали збільшення ФКІ та зменшення ІНК, що можна розглядати як підвищення функціональної активності ЩЗ.

Обстежено 120 хворих літнього та старечого віку на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет 2-го типу та анемію різного ступеня тяжкості. Встановлено залежність змін глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у хворих на ішемічну хворобу серця від наявності супутньої патології. Доведено взаємозв'язок значень кортизолемії зі ступенем тяжкості супутньої анемії у вказаної категорії осіб.

Вивчено глюкокортикоїдну функцію надниркової залози та морфологічні зміни щитоподібної залози щурів за умом іммобілізаційного стресу. Показано, що за стресу вміст кортизолу збільшується та відбувається зміна висоти тиреоїдного епітелію з явищами його десквамації.

Мета роботи - розглянути методологію проведення семінарів-дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти. Використано методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти у XXI ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів-дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Зазначено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати одержану інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним і зумовлено вимогами сучасної освіти.

Вивчено глюкокортикоїдну функцію надниркової залози та морфологічні зміни щитоподібної залози щурів за умом іммобілізаційного стресу. Показано, що за стресу вміст кортизолу збільшується та відбувається зміна висоти тиреоїдного епітелію з явищами його десквамації.