Отображены современные представления о диагностике сочетанной патологии гепатобилиарной системы у детей школьного возраста. Установлено нарушение белоксинтезирующей и липидообменной функций печени у детей школьного возраста, больных хроническим холецистохолангитом. По данным ультразвуковой доплерографии диагностировано снижение кровотока в портальной вене и печеночной артерии при хроническом холецистохолангите у школьников. Определена прямая зависимость изменений функционального состояния печенки от нарушений кровотока по результатам доплерографического картирования сосудов печени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.520.11 + Р731.93

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти (холангіти) у дітей

Система травлення у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури про аерозольні пристрої та особливості їх терапевтичного застосування при різних захворюваннях у дітей. Показано основні характеристики "педіатричних" аерозолів, різні види аерозольних доз, інгаляційних пристроїв (небулайзери, дозовані аерозолі, спейсери, порошкові інгалятори).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.520.11-25

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти (холангіти) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення функціонального стану печінки при хронічному холецистохолангіті є необхідною складовою сучасних діагностично-лікувальних схем даного захворювання. Обстежено 84 дитини з хронічним холецистохолангітом віком від 9 до 14 років. У клініці захворювання переважали прояви абдомінального больового та астено-невротичного синдромів. Встановлено ознаки цитолітичного синдрому у 7,1 % хворих, мезенхімально-запального - у 6,0 % дітей, холестатичного - у 11,9 % хворих. За даними УЗД підтверджено діагноз хронічного ураження печінки у 23,8 % дітей з хронічним холецистохолангітом, початкові ознаки портальної гіпертензії - у 1,2 % хворих.

Проаналізовано ефективність впровадження основних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладанні предмету "педіатрія". Відмічено ряд позитивних та негативних моментів у навчанні на клінічних кафедрах за новою системою за результатами проведеного опитування викладачів кафедр педіатричного профілю та студентів IV курсу медичного факультету.

Висвітлено основні клінічні синдроми і симптоми у дітей із хронічним холецистохолангітом. Найчастіше у хворих діагностовано больовий абдомінальний синдром з типовою локалізацією, диспепсичний із ознаками зниженого апетиту, відбиттям гірким, блювотою, закрепами та синдром хронічної неспецифічної інтоксикації. Під час вивчення параклінічних показників стану імунітету констатовано зниження показників циркулюючих імунних комплексів, імуноглобуліну G та розвиток стресової імунної Т-лімфоцитопенічної клітинної реакції, що є критеріями активізації та/або прогресування хронізації процесу у дітей із хронічним холецистохалангітом.

Розглянуто синдром дисплазії сполучної тканини (синдром Елерса-Данлоса). Дане захворювання відноситься до групи спадкових сполучнотканинних захворювань дитячого віку, загальними клінічними проявами яких є гіпермобільність суглобів, гіпереластичність шкіри та дряблість тканин. Ці зміни пов'язані з різноманітними дефектами ряду колагенових білків, внаслідок яких змінюються опорно-механічні властивості сполучної тканини. Колаген входить до складу майже всіх органів і тканин, тому за даного синдрому клінічно наявне полісистемне ураження.

Проаналізовано смертність дітей у різні вікові періоди з вродженими вадами серця (ВВС), поєднання їх із множинними вадами розвитку, хромосомною патологією; поширеність і найчастіші ускладнення ВВС, що призвели до дитячої смертності в Івано-Франківській області у 2006 - 2010 рр. на базі медичної документації. За результатами аналізу протоколів аутопсій до найбільш частих форм ураження відносять дефект міжшлуночкової, міжпередсердної перегородки, стеноз легеневої артерії, транспозицію магістральних судин, синдром гіпоплазії лівих відділів серця. У процесі вивчення акушерського анамнезу виявлено суттєвий вплив хронічних екстрагенітальних захворювань жінок на ймовірність народження дитини з серцевими аномаліями.

Удосконалено діагностику та лікування дітей із хронічним холециститом та супутнім порушенням функціонального стану печінки. Досліджено особливості гуморальної ланки імунної системи, кровоплин у печінкових судинах та стан регенераторної активності гепатоцитів. Доведено, що дисбаланс гуморальної ланки імунітету є складовою патогенезу розвитку хронічного холециститу в поєднанні з порушенням функціонального стану печінки. Встановлено зниження показників загальних IgA, IgM і зростання IgG. Детерміновано напруження цитокінового статусу у дітей із хронічним холециститом у поєднанні з порушенням функціонального стану печінки за рахунок зростання рівня фактора некрозу пухлин альфа та фактора росту гепатоцитів. Визначено, що за хронічного холециститу з порушенням функціонального стану печінки спостерігається порушення кровоплину у басейнах печінкової артерії та ворітної вени, що грунтується на сповільненні лінійних показників (V{\dn\fs9 mean}, V{\dn\fs9 max}, V{\dn\fs9 min}) та зростання значень індексних показників (RI, СДІ). З'ясовано, що використанні удосконаленої комплексної терапії із включенням препаратів капіляростабілізувальної, цитопротекторної та метаболічної дії дозволило підвищити ефективність лікування дітей з хронічним холециститом з порушенням функціонального стану печінки.

Проведено клініко-патоморфологічне дослідження дихальної системи у 67 новонароджених дітей з респіраторним дистрес-синдромом (РДС). Під час аналізу перебігу вагітності у матерів обстежених дітей встановлено, що жодна дитина не народилася від здорової матері або без ускладнення вагітності чи пологів. При вивченні особливостей перебігу вагітності у матерів серед факторів ризику щодо розвитку дихальних розладів у новонароджених переважали хронічна плацентарна недостатність, прееклампсія, передчасне вилиття навколоплідної рідини, кровотеча в пологах, багатоплідна вагітність і перинатальна інфекція. Серед дітей, народжених за допомогою кесарського розтину, кількість недоношених була в 2 рази більшою. За ступенем недоношеності переважали діти, народжені терміном гестації 32 - 34 тижні. Симптоми РДС в більшої половини хворих розвивалися через 4 - 6 годин після народження. Одним із провідних клінічних симптомів були ознаки дихальної недостатності. При аналізі аутопсій померлих дітей у ранньому неонатальному періоді, які народилися протягом 2008 - 2009 р., СДР як причина смерті встановлений у 30 випадках. СДР розвивався виключно у недоношених дітей внаслідок незрілості легенечої паренхіми з переважанням первинного ателектазу легень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419.9

Рубрики:

Муковісцидоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано фатальний випадок синдрому дисплазії сполучної тканини (Елерса-Данлоса) IV (васкулярного) типу у 10-річної дівчинки. Клінічна картина даного синдрому була наступною: розрив капсули селезінки (проведена спленектомія), множинні злуки в черевній порожнині та спонтанні перфорації кишечника (з приводу яких виконано 5 оперативних втручань за короткий період часу), довготривале загоєння ран, які були спричинені, за даними літератури, дефектом колагенових волокон. Згідно з результатами дослідження у разі синдрому Елерса-Данлоса наявний і неоколагеногенез в усіх внутрішніх органах, ймовірно, за участю колагену зі зміненою структурною організацією.

Наведено результати залежності між функціональним станом печінки та артеріальним кровотоком у дітей, хворих на хронічний холецистохолангіт. Доведено збільшення показників пігментного та ферментного обміну печінки залежно від зниження швидкості току крові у басейні печінкової артерії. Доведено обернену залежність гіпоальбумінемії від збільшення кутозалежних індексів внутрішнього кровотоку в печінковій артерії.

Розглянуто особливості визнання вищої медичної освіти, одержаної в України, на території Чеської Республіки. Висвітлено порядок підготовки документів та основні юридичні складові успішної нострифікації диплома лікаря, стоматолога чи фармацевта. Одержання документа про нострифікацію дозволяє продовжити процес визнання вищої освіти, щоб у кінцевому результаті одержати можливість працювати лікарем у країнах Європейського Союзу.

Наведено дані про спостереження недоношених новонароджених з бронхолегеневою дисплазією (БЛД), які знаходилися на штучній вентиляції легень. Відмічено, що на розвиток БЛД впливає висока концентрація кисню у вдихуваній суміші (більше 60 %) з тривалістю інсталяції киснем близько (40 +- 2) днів. Існує висока імовірність розвитку БЛД за низької концентрації кисню у вдихуваній суміші (близько 40 %) за умови тривалого проведення штучної вентиляції легень - понад 50 днів.