На засадах історизму проаналізовано й оцінено актуальність, новизну, об'єктивність висвітлення у працях українських істориків, економістів, вчених-аграріїв суспільно-політичних і соціально-економічних процесів в українському селі у другій половині ХХ ст. Визначено суть, напрями та шляхи здійснення реформ в аграрному секторі економіки сучасної України (зміни у виробничих відносинах у сільському господарстві, що відбулись внаслідок реорганізації колективних сільгосппідприємств). Сформульовано рекомендації щодо методології та джерельної бази досліджень аграрних відносин у сучасній Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(4УКР)7

Рубрики:

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С73(4УКР)

Рубрики:

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С73(4УКР)

Рубрики:

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф74(4Укр)04

Рубрики:

Рух і організація жінок

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С73(4Укр)64

Рубрики:

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*644*5*333.81

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно розглянуто суть, напрями, етапи, соціально-економічні та політичні наслідки демографічних змін у складі населення України у 1990 рр. Проаналізовано природний та механічний рух населення як складову змін його чисельності. Простежено взаємозв'язок демографічної ситуації з сімейними та мовними аспектами життя українського народу. Сформульовано загальні рекомендації щодо подальшого вдосконалення законодавства з демографічних проблем.

Наведено результати дослідження демографічної ситуації в Україні в період 1990 - 2004 рр. Розглянуто складний і багатогранний процес демографічних змін у складі населення України, зокрема українського етносу. Проаналізовано сучасний стан наукової розробки даної проблеми, який характеризується відсутністю системних робіт українознавців, істориків і етнографів періоду незалежності. Розкрито сутність, напрями, завдання та пріоритети сучасної демографічної політики, обгрунтовано політико-правові засади регулювання демографічної ситуації в країні. Визначено зміни у динаміці населення країни та її складових в період економічних реформ. Охарактеризовано вплив демографічної ситуації на зміни у структурі населених пунктів, зокрема у сільській місцевості. Показано місце та роль сім'ї у вихованні підростаючого покоління, прищепленні йому традицій українського етносу. Увагу приділено проблемним аспектам етномовних процесів, що негативно позначилися на суспільно-національному житті населення України в контексті демореальності.

Зазначено, що історичний процес розвитку людства, зміни динаміки чисельності та відтворення населення у його історичній зумовленості досліджує демографія. Дослідження та вивчення процесів зародження, формування, становлення та розвитку демографічної думки є важливою компонентою для подальшого розвитку самої демографічної науки. Розкрито етапи розвитку вітчизняної демографічної думки з кінця XVII до початку XXI ст. та подано біографічні дані та науковий доробок видатних українських учених, які сприяли становленню та розвитку демографії на теренах сучасної України.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.