Наведено результати розробки математичної моделі зубцевих структур, властивих магнітоелектричним перетворювачам електрогідропідсилювачів, на базі якої отримано вирази для магнітних опорів активної зони та їх функційні залежності від кута повороту.

Описано результати синтезу на базі евристичного підходу та геометричного моделювання активної частини конструкцій магнітоелектричних перетворювачів електрогідропідсилювачів, адаптивних до постійних магнітів рідкісноземельної групи, з метою суттєвого покращання їх питомих показників одночасною мініатюризацією розмірів.

Наведено результати дослідження впливу дисиметризації структури гребінцевих зон магнітоелектричних перетворювачів гідропідсилювачів на їх енергетичні характеристики та показники за допомогою запропонованої математичної моделі. Розглянуто зубцеві зони зі скошеним зубцем, які дозволяють змінювати крутизну механічної характеристики плавно, а не дискретно.

Запропоновано використовувати моментний двигун магнітоелектричного збудження з зубцевим ротором кільцевого типу в безредукторній електром'ясорубці. Наведено основні електромагнітні співвідношення та досліджено зубцеві пульсації моменту.

Наведено результати дослідження коефіцієнта чутливості за швидкістю магнітоелектричного перетворювача поляризованого типу за допомогою математичної моделі розрахунку його магнітного стану.

Використовуючи генетичні принципи теорії еволюційного синтез електромеханічних систем та положення загальної теорії симетрії, синтезовано ряд нових нетрадиційних конструкцій магнітоелектричних перетворювачів (МЕП) кільцевого типу та з гребінцевими зонами, що є адаптивними до застосування суасних постійних магнітів рідкісноземельної групи і мають підвищені питомі енергетичні показники. Встановлено можливість забезпечення необхідних співвідношень між параметрами МЕП (крутизною механічних характеристик, жорсткістю "магнітної пружини", крутизною регулювальної характеристики) за рахунок варіації його конструктивних величин. Розроблено математичну модель МЕП з метою оптимізації їх конструкцій.

Наведено результати аналізу коливних процесів поляризованого двигуна, способи зменшення нелінійності закону руху на робочій ділянці. Надано рекомендації щодо визначення необхідної жорсткості механічної характеристики та її перевіркового розрахунку.

Описано спосіб намотування вихідних обмоток давачів обмеженого кута повороту, який спрощує технологію виготовлення, вирівнює їх потокозчеплення розсіяння, що покращує метрологічні характеристики. Запропоновано методику розрахунку обмоткових даних.

Запропоновано розв'язання задачі здешевлення автоматизованих вакуумних печей з електроприводом на базі вентильних електродвигунів через заміну системи керування електропривода.

Описано спосіб модернізації лінійного двигуна для підвищення його вихідного зусилля. Встановлено спосіб компенсації пульсацій зусилля. Визначено оптимальні параметри модернізації. Наведено результати експериментів.

Розглянуто будову та виконано дослідження динамічних характеристик лінійного двигуна з постійними магнітами, який використовується як привідний у тренажері. На основі проведених експериментів створено структурну модель лінійного двигуна з врахуванням наявності магнітного демпфера та ефектів від нього. Одержану структурну модель проаналізовано в середовищі MATLAB-Simulink.

Розглянуто особливості використання мікроконтролерного керування силовими драйверами статорних обмоток трифазного синхронного двигуна з постійними магнітами для реалізації оптимального використання конструкційних матеріалів.

Проведено аналіз впливу шеститочкової комутації в безконтактних двигунах постійного струму на основі синхронних двигунів з постійними магнітами на відхилення їх параметрів від оптимальних, які досягнуті параметричним проектуванням. Показано, що в режимі безконтактного двигуна постійного струму відхилення проектованих параметрів від розрахункових є незначними.

Описано математичну модель визначення магнітних провідностей індукційних давачів обмеженого кута повороту з урахуванням лінійних і кутових розмірів специфічної конструкції його магнітопроводу, технологічних похибок виготовлення та монтажу, що симулюється неспіввісністю розташування статора та ротора. Модель побудовано з використанням допущення про відсутність потоків розсіяння, зумовленого конструктивним розташуванням сигнальних обмоток та обмотки збудження. Однак основний магнітний потік (МП) розділено на дві частини - залежну від кутового положення ротора та незалежну, тобто корисний потік, який визначає інформаційну складову сигналу та фонову. КП визначається величиною корисної провідності, що враховує випучування МП. Корисні провідності надано у вигляді таблиці аналітичних виразів, які визначаються однотипно як провідності між двома плоскими поверхнями, розташованими під кутом, із наведенням окремо меж інтегрування. Модель надає змогу розділяти діапазон кута повороту давача на піддіапазони, кількість яких залежить від кількості зубців магнітопроводу статора. Математичну модель побудовано для лінійного давача, результати узагальнено на давач обмеженого кута повороту. Модель надає змогу пояснити природу систематичної похибки вихідної характеристики давачів і здійснювати заходи щодо запобігання їй. Використовуючи принципи побудови математичної моделі, практично визначено магнітні провідності для чотиризубцевого давача кута типу ДУ60 з урахуванням штучно введеної похибки неспіввісності статора та ротора. Результати наведено у вигляді графіків залежності корисних провідностей зубців від кута повороту. Зроблено висновок про можливість подальшого використання запропонованої математичної моделі, побудованої на базі методу ймовірних шляхів потоків, для визначення природи систематичної похибки вихідної характеристики давачів кута та здійснення запобіжних заходів для її уникнення.

Проаналізовано види втраченої при артилерійському пострілі енергії з метою визначення можливості її повторного використання. Запропоновано використати кінетичну енергію руху ствола та противідкотних пристроїв для генерування та акумулювання у вигляді електричної енергії для підвищення енергетичної незалежності підрозділу при виконанні бойової задачі. Для цієї мети застосовано лінійний генератор імпульсної дії з гладким якорем магнітоелектричного збудження, структуру активної частини якого досліджено. Застосовано принципи поділу структури електромеханічного перетворювача до лінійного генератора імпульсної дії, що надало можливість оптимально використовувати активні матеріали. Використано твердження, що при ненасиченому магнітопроводі магніторушійна сила постійного магніту прикладена в основному до немагнітного проміжку, тому за основний критерій проектування взято рівність висоти магніту величині, що складається з товщини обмоткового шару та технологічного проміжку між магнітом та обмоткою, а товщина активної зони дорівнює сумарній товщині спинок магнітопроводів статора та повзуна. Встановлено оптимальні значення величини полюсної поділки для заданих значень внутрішнього та зовнішнього габаритного діаметрів проектованого генератора. Наведено основні співвідношення для визначення оптимальних значень ширини та висоти магніту, товщини спинок магнітопроводу статора та повзуна з урахуванням коефіцієнтів розсіяння та приведення площі магнітопроводу до середнього його діаметра, який враховує зменшення площі магнітопроводу через зменшення діаметра у порівнянні з внутрішнім діаметром магніту. Надано співвідношення для визначення діаметра розточки повзуна.

У сучасних автономних системах електричного живлення, зокрема для електричних транспортних засобів, часто застосовують акумуляторні батареї (АБ) як джерела енергії та суперконденсаторні (СК) модулі як джерела потужності. Щоб забезпечити необхідний рівень бортової напруги, ці засоби містять велику кількість низьковольтних комірок, роботу яких супроводжують непрості електронні системи енергетичного менеджменту (СЕМ). Спрощення роботи таких систем, зниження їх вартості, а також забезпечення низки інших переваг енергетично-тягових систем транспортних засобів можна досягти, застосувавши модульний підхід як до побудови двигунів із відповідними системами керування, так і до їх електричного живлення. Викладено результати формування та дослідження низьковольтних (12 - 16 В) модулів Li-Ion АБ і СК-модулів для побудови модульних систем електричного живлення транспортних засобів. Роботу розпочато з вимірювання основних параметрів - ємності та внутрішнього опору - для достатньо великої кількості однотипних Li-Ion і СК-комірок. У результаті подальшого відбору (скринінгу) комірок із подібними параметрами створено відповідні низьковольтні модулі. Їх функціонування досліджували в зарядно-розрядних циклах зі сталими значеннями струму, порівнюючи напруги на послідовно ввімкнених елементах чи групах паралельно увімкнених елементів як із використанням спеціальних електронних плат СЕМ, так і без них, а також для випадків цілеспрямованого скринінгу комірок із подібними параметрами та довільного їх вибору. Дослідження низьковольтних модулів Li-Ion АБ показали, що у разі застосування спеціальної плати СЕМ підбирати параметри комірок за схожими основними параметрами у низьковольтних модулях надає подібні результати навіть без застосування СЕМ. У СК-модулях функцію пасивного балансування зарядів СК-комірок добре виконує проста захисна електронна плата, проте лише за повного заряджання комірок. Для активного балансування необхідні складніші та дорожчі СЕМ. Однак у випадку низьковольтного СК-модуля з відібраними СК-комірками з подібними параметрами відбувається самовирівнювання напруг шести послідовно з'єднаних СК-груп із двома паралельно з'єднаними СК-комірками в кожній групі. Отже, скринінг енергетичних комірок є дієвим підходом для створення простіших і дешевших низьковольтних Li-Ion АБ і СК-модулів.